Едуард ОВЧАРЕНКО
Україна відзначає вісімдесятирічний ювілей українського кінорежисера, кіносценариста та кінооператора Юрія Іллєнка. У столиці та інших містах країни відбулася низка заходів, присвячених видатній постаті українського кінематографа.
Київський кінотеатр “Ліра” показав картини митця “Криниця для спраглих”, “Тіні забутих предків”, “Лісова пісня. Мавка”, “Солом’яні дзвони” та “Лебедине озеро”. У рамках авторського проекту Ірини Фаріон “Від книги до мети” у Львові відбулася зустріч із народним депутатом України Андрієм Іллєнком і народною артисткою України Людмилою Єфименко. А заключним ювілейним акордом став вечір пам’яті кіномитця та показ його останньої режисерської роботи “Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія” у столичному кінотеатрі “Київська Русь”.
Фільм “Молитва за гетьмана Мазепу” знятий 2001 року на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Світова прем’єра “Молитви…” відбулася у лютому 2002 р. на Берлінському міжнародному кінофестивалі у позаконкурсній програмі. У ньому грають відомі українські актори Богдан Ступка, Людмила Єфименко, Сергій Романюк, Лесь Сердюк, Остап Ступка, Дмитро Миргородський, Раїса Недашківська, Кость Степанков та інші.
У фільмі показано фантасмагоричні сни історії про кривавий бенкет трьох великих фігур Європейської політики — Петра І, Карла ХІІ та Гетьмана України Івана Мазепи на полі Полтавської битви 1709 року. Перед глядачами постають сліпучі візії Любові, Смерті та Анафеми Мазепи, які назавжди змінили історію Східної Європи.
Намагаючись запобігти ефекту невиправданого сподівання, композитор фільму В. Балей порадив на неофіційному прем’єрному показі в Гарвардському університеті в США глядачам залишити перед входом до зали критерії, за якими вони звикли оцінювати кінематографічну продукцію. Мовляв, ідеться про фільм незвичайний, складний, шоковий, покликаний не розважати, а провокувати спочування, болючі рефлексії над драматичними екзистенційними дилемами українського буття. “Молитва” — це не історичне полотно і не кіноілюстрація періоду з минулого України.
Влітку 2008 року новоствореній компанії “Іллєнко Фільм” вдалося укласти угоду з Державною службою кінематографії про створення нової версії фільму. Її завершили в лютому 2010 року.
У новій версії зроблено багатоканальний звук, відтепер фільм можна показувати у кінозалах із найсучаснішим устаткуванням; додано закадровий авторський коментар Юрія Іллєнка, який пояснює історичні події, про які йдеться, а також долю самого фільму. А широке коло глядачів вперше мало змогу побачити нову версію картини на ювілейному вечорі кінорежисера.
“Юрій Іллєнко жив заради того, щоб в українських кінотеатрах були повні зали глядачів. Кожен свій фільм він знімав так, наче це його остання режисерська робота. Особливо це стосується стрічки “Молитва за гетьмана Мазепу”. Багато хто відразу не зрозумів цей фільм, стрічка тоді шокувала. Ми лише зараз починаємо усвідомлювати всю глибину режисерського задуму, сьогодні нам фільм відкривається по-новому. В останні роки режисер працював над новою версією картини і лише за два місяці до смерті побачив фільм таким, яким він задумувався”, — розповів ведучий вечора, голова Державного агентства з питань кіно, син ювіляра Пилип Іллєнко.
“Фільм “Молитва за гетьмана Мазепу” — це підсумок усього творчого життя Юрія Іллєнка. Зараз, коли триває війна на сході, ми дивимося на цей фільм зовсім з іншого ракурсу. Дуже радий, що на показ зібралася повна зала, значить українське кіно сьогодні потрібне”, — зазначив брат режисера Михайло Іллєнко.
“Молитву за гетьмана Мазепу” не можна сприймати, як звичайний історичний фільм. Цей фільм-притча, який не дає простих відповідей на складні запитання. Він закликає до діалогу, до зворотної реакції. Режисер вклав у фільм душу і серце. У стрічці закладено багато речей, які ми починаємо розуміти тільки зараз”, — підкреслив народний депутат України, син Юрія Герасимовича Андрій Іллєнко.
Голова політичної партії Всеукраїнське об’єднання “Свобода” Олег Тягнибок наголосив на тому, що Юрій Іллєнко жив у завтрашньому дні. В усіх його фільмах передбачено те, що відбувається зараз. Москва вже давно відчувала небезпеку української інформаційної зброї, саме тому заборонила “Молитву за гетьмана Мазепу” для показу на території своєї країни відразу після появи стрічки. Цей фільм сьогодні потрібно показувати на передовій. А актор Віктор Деметраш зазначив, що він вдячний долі за можливість зніматися у фільмах Іллєнка.
“Дякую тобі за твою любов до України, твої фільми, за ті чудові ролі, про які мріяв кожен актор. Ти був неймовірно доброю, щирою, талановитою людиною. Ти так любив все, що пов’язано з Україною. Я за все дуже дякую тобі”, — з такими словами звернулася до Юрія Іллєнка, який начебто незримо знаходився у цій залі, його дружина, народна артистка України Людмила Єфименко.
