Іван ЛИСЕНКО,
заслужений діяч мистецтв України
У київському видавництві “Криниця” вийшла друком нова книжка про геніальну українську артистку Марію Заньковецьку (авторупорядник — відомий український письменник, журналіст і театральний критик Володимир Корнійчук) — “Марія Заньковецька. Світова велич генія національного” (К.: Криниця, 2015. — 496 с.). Це вже третє в Україні видання такого типу (перші два вийшли в 1937 та 1950 роках). Нинішня книжка — значно розширена й доповнена новими матеріалами, що особливо радує. Видання відкриває ґрунтовна вступна стаття відомого українського художника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Леоніда Андрієвського. Книжка складається з чотирьох розділів, у яких висвітлюється величезна роль нашої артистки в історії театру. Основним матеріалом видання, на мою думку, є дослідження самого Володимира Корнійчука — “Ave Maria! або Психологічні особливості акторської творчості Марії Заньковецької”. В ньому автор уперше в історії національного театрального мистецтва досліджує нерозроблену досі тему: психологічні особливості акторської творчості Марії Заньковецької. В. Корнійчук проникає в таємниці сугестивногіпнотичного впливу артистки на глядача, що ним вона володіла цілком, творячи переконливі, глибоко психологічні образи. Марія Костянтинівна справді володіла арсеналом сценічних виражальних засобів, побудованих на емоційних тонкощах і переживаннях.
Крім того, автор акцентує на патріотизмі великої артистки. Незважаючи на те, що її неодноразово запрошували на російську сцену, вона залишилася вірна рідному українському театру, довівши цим, що сцена для неї — це святе дійство, і торгувати ним вона ніколи не буде. Тому не дивно, що перед її талантом схиляли голови світочі багатьох народів.
Не поминув автор і ту обставину, що артистка протягом сорока років ішла шляхом заборон, утисків і перешкод. Більше того, як відомо, професія актора в ті часи не була престижною і почесною. Тому М. Заньковецькій доводилося вступити в конфлікт навіть зі своєю родиною. Її творча манера, геніальна інтуїція, головні засоби артистизму були її індивідуальною артистичною природою, що дається лише вибраним. Марія Заньковецька була глибоко національною й багатогранною артисткою. Адже її діапазон в українській класиці сягав від “Наймички” І. КарпенкаКарого до “Лимерівни” Панаса Мирного. Сила і глибина її впливу були не тільки в тому, що вона щиро й пристрасно жила в образі, а й у тому, що Марія Заньковецька правильно і всебічно розкривала й показувала людину у всій її конкретиці. Вона робила те, на що здатні були лише великі таланти.
У книжці вміщено також думки митців і науковців про дослідження В. Корнійчука, які акцентуються на сміливому й свіжому погляді дослідника, називаючи його унікальним явищем в історії української театральної думки. Надзвичайно цікавим у книзі є мемуарний розділ. Тут представлені спогади про Марію Костянтинівну багатьох діячів української культури, які співпрацювали з нею або бачили її на сцені. Це насамперед її колеги — Микола Садовський, Софія Тобілевич, Іван Мар’яненко, Федір Волик, Іван Козловський. Усі вони відзначають неабияку роль М. Заньковецької в історії театру нашого народу, її дивовижний талант і людяність.
Третій розділ представлений цитатами відомих українських діячів, документами та листуванням. Тут і матеріали українських письменників (Іван НечуйЛевицький, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський), політичних і театральних діячів (С. Петлюра, П. Рулін, О. Суворін та ін.). Найцікавішим є епістолярний розділ, де читач чи не вперше дізнається з листів артистки про подробиці життя Марії Костянтинівни, про її стосунки з сучасниками. Нові матеріали, які автор розшукав, виділені в книзі в окремий розділ. Тут і спогади про видатну артистку (Ф. Проценко, Г. ГерасименкоБулигіна, М. КовалевськаРостовська), цікаві статті (Р. Пилипчук, Г. Зленко), які розкривають і деякі таємниці з життя артистки.
Видання широко ілюстроване, часом і новими фотографіями (наприклад, фото М. Заньковецької в образі Ісуса Христа та ін.). Книга збагачена також бібліографією про життя та творчість геніальної артистки, а також раритетними літературними джерелами з психології творчості актора, режисера, письменника, композитора, художника. Нове видання про Марію Заньковецьку — значний успіх українського театрознавства, а особливо Володимира Корнійчука, якому шанувальники театру особливо вдячні.
