Відкритий лист полтавському міському голові О. Ф. МАМАЮ
Шановний Олександре Федоровичу!
Звертаємося до Вас у вельми важливій громадській справі.
2 жовтня 2016 року виповниться 110 років із дня народження видатного письменника й громадсько-політичного діяча, непохитного борця за незалежність України, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка (посмертно) Івана Багряного. Його художні й публіцистичні твори перекладено англійською, німецькою, французькою, голландською, іспанською, а нещодавно — і японською мовами. Так, наприклад, роман “Тигролови” тільки англійською (у США і Канаді) мав наклад понад один мільйон примірників, а виданий німецькою мовою двома накладами в Кельні був занесений до переліку бестселерів. Роман “Сад Гетсиманський” — про більшовицькі репресії в колишньому СРСР — побачив світ у Франції за вісімнадцять років до того, як Олександр Солженіцин лише приступив до написання твору “Архіпелаг ГУЛАГ”. До речі, висуненню творчості Івана Багряного на здобуття Нобелівської премії перешкодила передчасна смерть письменника.
Надзвичайно велике політичне значення мав широковідомий памфлет Багряного “Чому я не хочу вертатись до СРСР?”, написаний наприкінці Другої світової війни у Німеччині, куди він змушений був іммігрувати, як і мільйони українців, через жорстокі репресії тодішнього московського режиму.
Життя Івана Павловича тісно пов’язане з Полтавщиною. Народився в Охтирці (колишня Полтавщина; звідси походили батько й мати письменника). Іван Багряний часто бував у Полтаві й разом з іншими письменниками зустрічався з мешканцями, читав їм свої вірші. А в червні 1930 року саме з Полтави Іван Багряний здійснив незвичайну поїздку на велосипеді аж до Дніпропетровська з метою ознайомитися з тим, що ж відбувається в Україні. (А тоді влаштовувалися партійні чистки та інші сфабриковані процеси). Докладніше про його поїздку йдеться в романі-дослідженні Олександра Шугая “Іван Багряний, або Через терни Гетсиманського саду”, К., вид-во “Рада”, 1996 р. Див. також двокнижжя “Іван Багряний: нове й маловідоме” та “Фундація імені Івана Багряного”, К., “Смолоскип”, 2015 р.).
Громадськість Полтавщини вже ініціювала початок ювілейного року Івана Багряного. Так, у приміщенні Лубенської центральної районної бібліотеки відбулася презентація та відкриття виставки видань, присвячених видатному письменникові й політикові. Нагадаємо, що ім’я Великого українця занесене до календаря пам’ятних дат такої авторитетної організації, як ЮНЕСКО.
Прикметно, що зразу ж після проголошення державної незалежності в Україні плідно працює Фундація ім. Івана Багряного (США), якій виповнилося понад сорок років. Увесь цей час відома доброчинна організація надає різноманітну моральну й матеріальну допомогу громадським колективам, навчальним закладам, а також захисникам нашої Вітчизни. Колишні побратими, однодумці, прихильники Багряного всіляко сприяють розбудові й зміцненню нашої держави.
Не випадково ще в попередні роки в Києві, Чернігові, Сумах з’явилися вулиці імені Івана Багряного.
То чи не пора іменем Великого українця назвати одну з вулиць (або площ) і в Полтаві? Тим більше тепер, коли процес оновлення топоніміки відбувається по всій Україні — від обласних центрів до менших міст, містечок і селищ.
Сподіваємося, Олександре Федоровичу, на Ваше розуміння і належну підтримку.
З повагою,
Павло МОВЧАН, голова Всеукраїнського товариства ім.
Т. Шевченка “Просвіта”, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка;
Любов ГОЛОТА, головний редактор газети “Слово Просвіти”, лауреат Національної премії ім.
Т. Шевченка;
Олександер ШУГАЙ, представник Фундації імені Івана Багряного (США) в Києві, лауреат премії ім. Івана Багряного
