Петро КУЛІНЕЦЬ,
Станично-Луганський район
Результати чергового моніторингу оперативної групи БО “Глобальна синергія” щодо виконання ремонтних робіт і використання будівельних матеріалів в освітянських закладах, що зазнали руйнувань внаслідок бойових дій, у прифронтовому Станично-Луганському районі Луганської області досить обнадійливі. Про це після спільного засідання з керівництвом районної військово-цивільної адміністрації повідомив нашому кореспондентові Леонід Фірсов, керівник проекту “Розвиток чистої енергії, пом’якшення змін клімату, екологічна освіта”, який здійснює в зоні АТО благодійна організація за підтримки Норвезької спілки охорони природи, Міністерства закордонних справ Королівства Норвегії.
“Постійний моніторинг ситуації і контроль за темпами та якістю ремонту закладів соціальної інфраструктури, координація дій із місцевою владою — це пріоритети. Ми з норвезькими партнерами, прийшовши з проектом у Донецьку і Луганську області, доставивши гуманітарну допомогу під конкретну програму заходів, чітко усвідомлюємо, що триває війна, і тут навіть ситуативно треба бути готовими у будь-яку хвилину до ухвалення оперативних і виважених рішень. Із трагедією людей не можна легковажити, тому роль “допитливих” візитерів не для нас”, — говорить Леонід Фірсов.
За словами керівника міжнародного проекту, втішає той факт, що на об’єктах, де працюють або починають працювати їхні бригади, не додалося нових руйнувань. Адже всі свідки, що обстріли з боку так званих ЛНР і ДНР не припиняються. “Глобальна синергія” згідно із заявками шкіл завозить будівельні матеріали. Дізнавшись, що ми зорієнтовані на освітянські заклади, благодійна організація Save The Children International передала нам утеплювальні матеріали на загальну суму понад 2 млн гривень. Частину їх теж передамо районові. Навіть враховуючи складнощі з наповненням бюджету, є домовленість із районною владою про співфінансування частини ремонтів. Окрім цього, проект має соціальну складову й передбачає фінансову підтримку місцевих мешканців, тобто до виконання робіт намагаємося залучати місцевих підприємців, переселенців. Як, наприклад, у Нижньотеплівській ЗОСШ, де перекривають пошкоджений дах приміщення.
У цій школі, як зазначив Леонід Фірсов, встановлюватиметься сучасне енергоефективне освітлення згідно з європейськими стандартами, а представники Норвезької ради у справах біженців завезуть необхідну сантехніку. Всього у районі проектом охоплено 24 загальноосвітні школи, 10 дошкільних і 2 позашкільних заклади.
Люди навіть у таких складних умовах думають і працюють на перспективу, а не як буває: поруйновано — заліпили, та й добре. Відновлювати електроосвітлення, то чому не за європейськими стандартами?! Встановлювати системи опалення приміщень — чому не з використанням енергозберігаючих технологій?! Великий інтерес у директорів навчальних закладів, підрядників-будівельників викликала наша пропозиція щодо практичних тренінгів із метою підвищення обізнаності про низькозатратні ефективні методи відновлення пошкоджень шкільних будівель і їх застосування на практиці, питань організації та контролю робіт тощо. Такий практичний тренінг у Станично-Луганському районі планується наступного тижня, — додає керівник міжнародного проекту.
У той же день під час відвідин Нижньотеплівської ЗОСШ справді переконалися, що роботи не припиняються. Дах перекривала будівельна бригада з Сєверодонецька. У короткій розмові директор школи Ірина Миколаївна Власенко не могла обминути тих драматичних днів:
— З війною передусім прийшов страх. Діти сидять на уроках, а тут вибухи, звісно боялися. Мешканці села вже інтуїтивно реагували на постріл, на вибух, намагалися схопити миттєво дітей і ховалися у льохи. Там, до речі, зберігалося все найнеобхідніше. У селі загинула бабуся нашої учениці, мама техпрацівника школи. Їхала велосипедом із магазину й була смертельно поранена. У інших населених пунктах жертв більше, а нас Бог милував. Війна трохи відкотилася, з 1 вересня 2015 року, як кажуть, відносна тиша. Люди забувають той страх, а головне, не хочуть повернення.
— Ірино Миколаївно, війна неминуче зриває людей із рідних місць. Це відчутно по вашому учительству, дітворі?
— Колектив на місці. Влітку 2014 року, мабуть, близько 30 батьків забрали документи дітей. На сьогодні з усіх не повернулося десь 5 сімей. Наша вчителька зі своїми дітьми теж виїжджала у Росію, не знаю точно куди. А тепер розповідає, що не могла витримати. Тільки додому. Все чуже й усі чужі. На роботу влаштуватися непросто, дитину у садок — проблеми. Близько війна, але тут робота, свої хатина, город, сусіди. Навіть на ту скромну зарплату вчителя може виживати. Повернулася через два місяці й вийшла на роботу. Люди повертаються, відновлюють, що було зруйновано, пошкоджено. І повірте, сподіваються на краще життя.
— Школа теж зазнала пошкоджень?
— У листопаді, вночі, десь о 2-й годині, під час масованого обстрілу нашої території всі вікна у школі повилітали. За день спільно з батьками, чим могли (стендами, фанерою й іншими матеріалами вікна), закрили й продовжили навчання. У лютому знову снаряди під вечір, дітей, на щастя, не було. Тоді вже дах дуже потерпів від осколків і вибухової хвилі.
Завдяки обласному бюджету поміняли 119 вікон, не вистачило ще 27 для спортзалу, бібліотеки, туалетів. Допомогла організація “Фонд “Новий Донбас”. Військові із ближніх блокпостів нам дуже допомогли, зокрема, з демонтажем у спортзалі. Адже там вікна нестандартні. Риштування дав один із батьків. Вікна встановили, зробили відкоси. Взимку діти не мерзли, бо й систему опалення відремонтували.
Тепер головне питання — дах. Дякувати Богу, що малосніжною була зима, бо від великого снігу дах міг завалитися. Щоправда, дощів цієї весни було теж достатньо, то особливо у коридорах і відра, все що можна, підставляли, оскільки затікало. Дуже втішилися, що на нашу потребу відгукнулися БО “Глобальна синергія” разом із Норвезькою спілкою охорони природи, Міністерством закордонних справ Королівства Норвегії матеріалами й ремонтниками. Є домовленість про заміну електроосвітлення, сантехніки. Як бачите, ремонт триває, а ще усунемо будівельний дефект (через неправильно зроблені відливи руйнується фундамент), і можна зустрічати новий навчальний рік. Величезне спасибі, що є небайдужі люди.
