Марія ВИШНЕВСЬКА
Фото з особистого архіву
Христини Стебельської
35 років Христина Стебельська працює в українському телевізійному ефірі та на різних творчих керівних посадах. А з 2008 року вона очолювала головну редакцію Першого Національного телеканалу України.
Її телевізійна кар’єра розпочалася на Буковині
Зірка Христини Стебельської на телебаченні зійшла далекого 1981 року на Буковині. Чернівецька та Львівська телестудії саме готували чергову конкурсну програму для Українського телебачення “Сонячні кларнети”. Саме тоді режисер і звукорежисер Василь Стріхович вперше запросив бути ведучою “Сонячних кларнетів” ще зовсім юну, 23річну Христину Стебельську. Василь Іванович і редактор передачі Парасковія Нечаєва стали для юної галичанки хрещеними телевізійними батьками. Христина з першої появи в творчій групі вразила студійців не тільки своєю привабливою зовнішністю, а й прекрасною, вишуканою українською мовою, шляхетними манерами у спілкуванні з людьми. Зачарувала вона не тільки творчу групу, а й телеглядачів і членів журі “Сонячних кларнетів”, які в прямому ефірі на всю Україну одностайно визнали її акторський хист і похвалили: “Чарівна ведуча — Христина Стебельська”. Ці слова Христина Любомирівна запам’ятала на все життя і ось уже 35 років відпрацьовує їх в українському телевізійному ефірі. Як тележурналіст вона об’їздила Карпати, Слобожанщину, степову зону, Крим. З цих експедицій розпочалося її знайомство з видатними сучасниками, митцями та цікавими особистостями. Проїхавши всю Україну і півсвіту, обрала пріоритети: в її творчості чільне місце завжди посідають духовні, політичні, соціальні та музичні фольклорні програми. 1995 року Христина Стебельська перемогла на конкурсі від УТ1 із концепцією “Національне в телеефірі” й одразу очолила редакцію народної творчості Національної телекомпанії України. Тут вона була автором і ведучою таких проектів, як “Секрети вічності”, “Народні таланти”, “Співочі поля”, телеальманах “Основи”. Вона не тільки розповідала нам про українські традиції, про відомі народні колективи та цікавих особистостей, а й прищеплювала глядачам любов до нашої культури, традицій та мови. Професійно володіючи акторською майстерністю і вишуканою українською мовою, вона стала обличчям українського телебачення.
“Прямі трансляції —
величезна інтелектуальна робота”
Пам’ятаю, з яким захопленням ми дивилися на Першому Національному телеканалі України прямі ефіри Різдвяних і Великодніх богослужінь із кафедральних соборів України та з Ватикану. Традицію їх коментування в українському телеефірі започаткувала і вела пані Христина. Її голос, що звучав за кадром, настільки пізнаваний, що йому неможливо було не вірити: проникливо і трепетно коментувала в прямому ефірі містерію божественної краси Різдвяної літургії. Ці прямі ефіри, які для нас стали відкриттям, певно, багатьох навернули до віри. Відтоді ми щороку разом із нею завмираємо, коли Папа Римський благословляє світ і віншує українською мовою. Має пані Христина в цій царині свій власний “рекорд Гіннеса” — коментування Великодніх богослужінь у прямому ефірі три доби поспіль.
— Які ще визначні події Вам доводилося коментувати?
— Я коментувала відзначення 1020ліття Хрещення Київської Русі за участю Вселенського Патріарха Варфоломія I, щорічну “Хресну Дорогу” з Колізею у Римі, “Молитви Солідарності молоді світу за мир і злагоду між народами під проводом Івана Павла II Папи Римського” (Рим, Берлін, Бухарест, Лісабон, Загреб), “Поминальну Літургію з Риму за упокій душі Вселенського Архієрея Івана Павла ІІ Папи Римського”, “Урочисті Беатифікації — початок Понтифікату — Папи Римського Бенедикта XVI та Папи Римського Франциска”.
Голос Христини Стебельської ми чули і під час трансляції з Польщі (Варшава, Краків), присвяченої прощанню з Президентом Польщі Лєхом Качинським, а за рік — у телеефірі з приводу річниці вшанування польських полеглих у трагедії під Смоленськом.
“Моя робота —
це велика самотність”
Сьогодні у Христини Любомирівни чимало буденних справ і обов’язків як радника генерального директора НТКУ і, звісно, головна — розбудова Суспільного! Її творчі амбіції нині обертаються навколо проблем українського мовлення, створення в Україні засад суспільного телебачення.
— Для ідеї суспільного ТБ, тобто телебачення соборного, ми вже давно робимо те, що інші робити не хочуть. Із початку 90х у нашому ефірі — трансляція богослужінь із кафедральних храмів України. Їх дивляться всі: православні, католики, протестанти, мусульмани, навіть атеїсти. А наші прямі включення на День Незалежності, Шевченкові роковини, Олімпійські ігри, конкурси “Євробачення” — це міжнародна тактика й водночас зв’язки по вертикалі з регіональною мережею наших кореспондентів.
В авторському портфелі Христини Стебельської вже є серії фільмів і програм про світові конгреси українців, Всеукраїнську акцію “Міленіум — годинник тисячоліття”, Всеукраїнський форум ділових людей України “Лідер тисячоліття” за участю перших осіб держави, Всеукраїнський форум “Асоціація ділових жінок України”, свято “Водохреща на Дніпрі”, Міжнародний день рідної мови, Міжнародний день театру, свято сім’ї, День захисту дітей. Її поважають колеги, у неї вчиться молодь, її люблять і шанують глядачі.
“На роботі я в оточенні багатьох людей, але моя робота — це велика самотність”, — зізналась якось пані Христина. Сьогодні вона радник генерального директора НТКУ Зураба Аласанії. Проте крізь лет часу залишається обличчям українського телебачення. І ми сподіваємось, що українське телебачення, незважаючи ні на що, не втратить його.