Він народився 30. 1. 1943 р. у с. Волевачі (тепер Козелецького р-ну Чернігівської обл.) — письменник, журналіст, мешкав у Полтаві.
Після Остерської десятирічки, навчання у Київському політехнікумі зв’язку, строкової військової служби на полігоні космодрому Байконур та праці на підприємствах м. Броварів Київської обл. 1969 р. вступив на факультет журналістики КДУ, який закінчив 1994 року. Працював у миколаївській молодіжній газеті “Ленінське плем’я”, чернігівській “Деснянській правді”, у полтавських газетах “Комсомолець Полтавщини”, “Зоря Полтавщини”, “Полтавський вісник”, інформаційно-видавничому агентстві “Астрея”. 1992 р. був редактором обласної газети “Молода громада”, потім працював у прес-службі Полтавської облдержадміністрації, завідувачем відділу ЗМІ управління у справах преси та інформації ОДА.
До літературної та літературознавчої творчості Ю. Антиповича спонукало прагнення вийти за межі газетних жанрів. Так з’явилися п’єси “Остання ніч Мазепи” (1993), “Помилка Мефістофеля” (1997), “Брате мій, Каїне” (1999). Усі вони присвячені переломним і трагічним сторінкам історії України.
П’єси разом з есеєм-новелою “Там сходило сонце Мзії” і віршами увійшли до книг Ю. Антиповича “Сійте на скелях” (Полтава, “Верстка”, 2004) та “Брате мій, Каїне” (Полтава, “Верстка”, 2009).
Загадковим явищам Природи, Всесвіту й людської свідомості присвячені книги “Шукайте їх серед янголів. Фантасмагорії дитинства” (Полтава, “Верстка”, 2005), “Зоряні птиці галактик” (Полтава, “Верстка”, 2006), “Феномени у світах реальному і паралельних” (Полтава, “Верстка”, 2007), “Синдром Кассандри” (Полтава, ВПП “Друкарська майстерня”, 2008), “Око долі. Характерники: невигадані історії” (Полтава, “Верстка”, 2012), “У вітражах Вічності” (Полтава, ФОП Шамало Р. В., 2014).
Автор велику увагу приділяє темі містичного у житті та творчості письменників, зокрема Лесі Українки та Івана Франка.
Містичне в долях і творчості інших письменників, діячів культури, науки, історичних осіб автор досліджує в есеях, вміщених у книжці “Око долі”: “Григорій Сковорода: наче прожитий час повернеться назад”, “Боніфатійович про Апокаліпсис (не біблійний — український)” (ідеться про Володимира Антоновича), “Він був стихією — сонцем, вітром…” (про кінорежисера Андрія Тарковського), “Сонцепоклонник” (про космобіолога Олександра Чижевського).
Важливе місце у літературознавчому доробку Ю. Антиповича посідає історико-біографічний нарис “Петро Ротач: “Я впень був нищений не раз, та скрес з любові до Вкраїни” (Полтава, видавець Говоров С. В., 2013). Книжка — хвилююча розповідь про непросту долю, життя і творчість відомого письменника, великого трудівника на ниві літературного краєзнавства, дисидента-полтавця Петра Ротача.
Книжка про Петра Ротача — не лише вияв глибокої поваги автора до свого героя, а й пристрасний голос Ю. Антиповича на захист української мови та української національної ідеї. Голос поданий у часи, коли промосковська кліка Януковича вела наступ проти всього українського й проти самої України як незалежної держави з європейським вибором.
Захисту та пропаганді українського друкованого слова присвячені й літературознавчі статті Ю. Антиповича. Він також автор рецензій на театральні вистави, кінофільми, книжки поезій та прози полтавських літераторів Миколи Костенка, Володимира Мирного, Миколи Лубка, професора Миколи Степаненка та ін. Він лауреат премії Ліги українських меценатів ім. Дмитра Нитченка (2014) за пропаганду українського друкованого слова, премії з нагоди сторіччя газети “Хлібороб” (за драму “Остання ніч Мазепи”) та премії ім. Котляревського за книгу “Петро Ротач: “Я впень був нищений не раз, та скрес з любові до Вкраїни” (2015).
Полтавське обласне об’єднання товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка, Полтавська обласна організація НСПУ висловлюють глибоке співчуття дружині — заслуженому журналісту України Ганні Антипович, усім рідним та друзям покійного! Вічна пам’ять і Царство небесне українському патріоту, активісту “Просвіти”, письменнику, журналісту Юрію Антиповичу.
Микола КУЛЬЧИНСЬКИЙ, голова Полтавського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка;
Микола СТЕПАНЕНКО, ректор Полтавського національного університету ім. Короленка, член правління Полтавського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, заступник голови Полтавської обласної організації НСПУ;
Наталія ТРИКАШ-КІРЯЧОК, голова Полтавської обласної організації НСПУ;
Павло СТОРОЖЕНКО, журналіст,письменник;
Тарас ПУСТОВІТ, голова Полтавського міського об’єднання товариства Просвіта” ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України, заступник директора Державного архіву Полтавської області;
Олег ПУСТОВГАР, член правління Полтавського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка;
Олександр БІЛОУСЬКО, член правління Полтавського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, директор Центру дослідження історії Полтавщини Полтавської обласної ради;
Марія ГРИНЬ, відповідальний секретар Полтавського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка
