Олександра НАГОРНА
8 липня до приміщення Літературного музею Уласа Самчука в Рівному завітали небайдужі до творчості письменника, щоб запалити свічу пам’яті на честь талановитого земляка. Серед них завідувач “Інституту дослідів Волині” Ігор Марчук, засновник Пластового куреня ім. Уласа Самчука в Рівному Володимир Русанов, художник Віктор Гвоздинський, директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига, лауреат міської літературної премії ім. Уласа Самчука Ірина Одерако, головний спеціаліст управління культури і туризму облдержадміністрації бандурист Назар Волощук, письменники Борис Боровець, Ірина Баковецька та Вікторія Климентовська, односелець Уласа Самчука Василь Кирилюк. Вела захід завідувач музею Інна Нагорна.
Запалили свічу пам’яті на честь людини, пам’ятник якій стоїть у Рівному на Театральній площі…
Він був творцем української культури у часи лихоліть, жив Україною і для України. Його висували на Нобелівську премію… Але бути українцем у СРСР означало “бути ніким”. Саме за безмежну любов до Батьківщини ім’я письменника на рідній землі було заборонене. І лише в роки незалежності творчість Уласа Самчука повернулася в Україну.
“У нашому селі знали, що є такий Улас Самчук, — ділиться своїми спогадами Василь Кирилюк. — Уперше я його побачив 1941 року. Приїхав письменник — звичайно одягнена людина, з усіма привітався… Він ніби усіх знав, усіх пам’ятав, запитував у деяких: “А як там твоя мати?”… Також дорогою для нас була його газета “Волинь”: зараз молоді скаржаться, що довго нема автобуса, а в нас у селі автобуси тоді не ходили. І, щоб узяти ту газету, треба було пройти 35 кілометрів до Рівного, хто був багатшим — їхав велосипедом… Своїми творами він розбудив багатьох людей. І нехай не говорять, що ми “без’язикі” — у нас є Великі люди, і слава таким людям!”
А голова Рівненської обласної організації НСПУ Ірина Баковецька зазначила: “Письменники можуть мовчати лише тоді, коли їм зробили пам’ятники і вони сидять на лавці… Хоча й тоді за них говорять їхні твори… Вічна слава героям України — не тільки тим, що полягли в боях, а й тим, які воювали словом!”
