Георгій ЛУК’ЯНЧУК
27 серпня Україна відзначатиме 160річчя від дня народження свого геніального сина — Івана Франка. З нагоди ювілею у Львові, Києві, Дрогобичі та інших містах, пов’язаних із життям і творчістю Каменяра, у рамках Року Франка відбулася низка різноманітних заходів: наукові конференції, виставки, літературномистецькі вечори, художні читання, презентації нових видань тощо. Нещодавно у столичному Музеї Лесі Українки відбулася презентація, присвячена Тарасові Франку — одному з трьох синів Івана Яковича. І хоча побутує прислів’я, що “на дітях геніїв природа відпочиває”, це зовсім не стосується дітей великого Франка. Життя та творчість Тараса — переконливе тому свідчення.
Тарас Франко (1889—1971) був другою дитиною в сім’ї. За освітою філолог, проявив себе як талановитий перекладач, літературознавець, письменник, педагог і мемуарист. Став автором низки віршів і переспівів з античного письменства, оповідань, гуморесок, підручника з історії римської літератури, видань на спортивні теми, розвідок про творчість батька та спогадів про нього. Він був також одним з упорядників архіву Івана Франка та його бібліотеки в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Презентоване для громадськості 2томне фундаментальне видання “Вибраного” Тараса Франка (ІваноФранківськ, 2015), що його упорядкували Євген Баран і Наталя Тихолоз, свідчить про успадковану від батька не тільки снагу до літератури та мистецтва, а й великий талант до наукової творчості. У виданні представлено художні твори, наукові та науковопопулярні праці, мемуаристику та епістолярну спадщину Тараса Франка. До 2томника увійшли також спогади про нього. У виданні, що, на превеликий жаль, через фінансові обставини вийшло обмеженим тиражем у 160(!) примірників (замість запланованих 500), зібрано розпорошені у періодиці та недруковані статті й рецензії Т. Франка, його монографічні праці (“Нарис історії римської літератури”, “Історія й теорія руханки”, “Розвій руханки серед українців”, “Лис Микита. Критичний розбір поеми Івана Франка”, “Про батька”), ранні збірки поезій та переспівів (“З чужої левади”, “На крилах гумору”, “Старе вино в новім місі”, “Збиточний Амор”), збірки гуморесок (“Уздовж і впоперек”) та історичних нарисів (“У мандрівці століть”), а також поезії, оповідання й етюди поза збірками. Окремі розділи складають мемуарна франкіана, автобіографічні праці й листи Тараса Франка, зокрема до рідних, М. Грушевського, Я. Гординського, М. Возняка, О. Білецького, М. Деркач, М. Рильського та ін.
Тарас Іванович постає перед нами не тільки як талановитий літератор і науковець, але і як Громадянин з великої літери, Українець, який не зрікся любові до всього українського, незважаючи на життя в репресивній тоталітарній радянській державі. Завжди залишався вірним заповітам свого великого батька. Чувся українцем, носив вишиванки у зрусифікованому Києві, що саме по собі вже було викликом системі. Частогусто ходив по лезу ножа, порушуючи теми, на які було накладено “табу” в радянський час. Так, після перебування в Харкові (тодішній столиці радянської України) і побачених страхіть першого голодомору 1921—1922 років він публікує антирадянську працю “По той бік добра і зла”. А після насильного переселення разом із сім’єю зі Львова до Києва 1950 року продовжує боротися за українську мову в Україні, українські школи на Донбасі, українські вивіски у столиці та оголошення українською мовою в київському метрополітені.
На презентації видання виступили співупорядниця, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту Івана Франка НАНУ Наталя Тихолоз, а також організатор і модератор презентації, кандидат філологічних наук, завідувач науководослідного відділу “Музей “Іван Франко і Київ” Лариса Каневська, син Тараса Івановича Роланд Франко, літературознавець, кандидат філологічних наук Тетяна Третяченко, яка опрацьовувала матеріали Тараса Франка у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури, де він свого часу теж працював, франкознавець, кандидат філологічних наук, заступник декана факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка Богдан Тихолоз. З вітальним словом від імені дирекції Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького звернулася заступник директора з наукової роботи, кандидат історичних наук Ольга Гураль.
До 160річного ювілею Великого Каменяра у приміщенні Музею Лесі Українки заплановано відкриття постійної музейної експозиції, присвяченої Іванові Франку.
