Валентина ЄФРЕМОВА,
мистецтвознавець, заслужений працівник культури України
Фото автора
У Музеї історії Києва відкрилася неординарна художня виставка “Портрети” Галини Константюк зі Львова. Червоною стрічкою через усю експозицію проходить вишукана любов до живопису, колоритна мажорна палітра, гостро характерні образи героїнь та героїв. Головну увагу приділено темі жінки. У чому таємничість магії пензля мисткині, що так хвилює і зворушує, чому думками повертаєшся до картин знову і знову?
Відповідей багато, але для початку познайомимося з художницею. Г. Константюк має професійну освіту, яку отримала у Львівській академії мистецтв, і за фахом — дизайнер. З дитинства любов до ляльок переросла у створення творчих образів глибокого змісту. Виставкову діяльність мисткиня почала з рідного міста і для Києва підготувала вже другу зустріч.
Коло захоплень художниці не має меж, але всі вони фокусуються на українській темі: фольклорних надбаннях, народних обрядах, звичаях, культурі. Галина має природний живописний дар і легко справляється із завданнями, які сама собі й пропонує. Як зізналася художниця у розмові, вона бачить у кожному обличчі щось особливе, і в її творчому уявленні миттєво виникає узагальнений художній образ. Так народжуються неповторні, гонорові, інколи гротескні, яскраві, характерні образи, зігріті теплом любові мисткині.
Перед нами галерея портретів від селянок до панянок. Щоб відчути глибину характерів героїнь та знайти для них певне обрамлення, потрібно мати не тільки вишуканий художній смак, а й глибоке знання історії свого народу. Одяг, оздоблення, природа, інтер’єри — все підкреслює творче завдання, яке поставила перед собою художниця. Галина запрошує нас у подорож, насичену метаморфозами свого уявлення, і ми потрапляємо у світ краси театралізованого дійства. Здається, що ляльки, знайомі з дитинства, перевтілюються в реальні образи людей. Художниця близька до філософського осмислення жіночої натури, де наївна тональність — лише перше враження. Всі ці перевтілення в часі та просторі художниця сміливо вирішує і щедро розкриває в своїх композиціях, де присутня мальовнича Україна. Так само це й виставка українського національного одягу, старовинних прикрас, вишуканого взуття, кераміки, квітковий розмай. Разом із художницею ми шукаємо ще й казкового світу любові, чистоти, відвертості, бо чим наповнене наше серце, про те і говорять вуста.
Персоніфіковані красуні Галини Константюк милуються перед дзеркалами, приміряють вінки, подорожують, гостинно готують обід (колоритна картина “Борщ”) чи пригощають молоком кошенят. Хоч що б малювала художниця, все викликає позитивні емоції та випромінює добро. Хочеться відзначити картину “Огірочки” з милою німфою із золотим волоссям. Композиційна побудова тяжіє до монументального бачення, мисткиня сміливо розміщує фігурку дівчини в умовному трикутнику. Або ніжна дівчина на картині “Маки”, де відвертий червоний колір підтримує настрій творчого задуму художниці.
Г. Константюк запрошує нас поблукати світом і збагатитися від споглядання краси, характерної для італійок, арабок чи муз Вінсента ван Гога. Занурені у свій внутрішній світ, то закохані, то зажурені, але завжди щасливі жінки з притаманними тій чи іншій національній культурі особливостями.
Галина щиро розкриває жіночу природу своїх героїнь, сповнених кокетства, гонору чи відкритості до оточуючого світу. Але центральними є образи жінки-матері, берегині роду, турботливої господині. Персонажі — миловидні й тендітні, вольові й рішучі — невимушено світяться на картинах Галини Константюк, яка веде їх у світ, де вирує віра, надія, любов, бо й художниця така ж щира, відверта і незахищена.
Кожна деталь підкреслює романтичність внутрішнього стану жінки — очевидно, таким і є уявлення про щастя самої Галини Константюк. Ось і нові, узагальнені гостросюжетні образи: Данка, Ореста, Зеня, Ксенія, манірна Сара Петрівна, ставна Анна Дмитрівна — викликають щиру усмішку й захоплюють своєю неповторністю. І в цьому заслуга авторки, яка вміє своєю гармонійною палітрою винагородити глядача позитивом.
Щоб так яскраво, промовисто передавати діалоги натури з глядачем, потрібно мати щире серце, любити людей, створювати навколо добро та красу. Все це ви знайдете на виставці, яку щойно гостинно відкрили в Києві. Побажаємо Галині Константюк успіхів — впевнена, що вона ще здивує нас новими відкриттями на шляху до мистецького олімпу.
Марію Приймаченко та Катерину Білокур називають феноменом українського мистецтва, Євгенію Гапчинську — постачальницею щастя, Галину Бодякову — скарбничкою мрій, а Галина Константюк для мене — чарівниця розкриття жіночої натури.
