День: 05.09.2016

Вадим КРИЩЕНКО Бути українцем   Любити Вкраїну — Не тільки про це говорити, Бо слово красиве Ховає, бува, каламуть. У справжній любові Сховались свої колорити. Про справжність її Нехай вчинки твої доведуть.   Святі почуття Починаються з рідної хати, Із маминих слів, Що до правди ведуть навпростець, Любить Україну — Це значить щодня дарувати Для отчого неба І свій осяйний промінець.   Любити Вкраїну — Крізь крик її мову почути, Відчути, як пахнуть Масної землі лемеші. Любити — це значить Не дать утопитись їй в скруті, Не дати пропасти Її…

Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ Творення національного наративу — зв’язування історичних періодів, які можуть бути підпорядковані різним соціокультурним і політичним настановам. Різні країни в різний час мали більш-менш інтенсивні процеси конструювання національного наративу, які були особливо загострені після певних знакових подій. До цього процесу долучаються відомі критики, літературознавці, письменники. У такому разі відбувається конструювання нації як уявної людської спільноти, яку об’єднує символічний простір спільних понять і значень. Для Ентоні Сміта нація — історико-культурний проект, “названа і самовизначена людська спільнота, члени якої плекають спільні міфи, спогади, символи,…

Галина ПАГУТЯК   Викриття сепаратистів і прихильників Путіна тепер майже щодня просочується у соцмережах. Таке враження, що вони хочуть взяти реванш, як це було після першого Майдану. Насправді вони випробовують нашу міцність, тому що у країні, де воюють із Московією третій рік, реваншу уже не буде. Надто багато крові. З кожним днем зростатиме опір, доки виникне критична маса патріотів. Тоді змиє ті всі авгієві стайні псевдоукраїнського телебачення і газет, що їх фінансують московські олігархи, втечуть учителі-сепаратисти чи просто сидітимуть тихо, як миші під віником, а в найкращих українських залах виступатимуть…

Віктор ГРАБОВСЬКИЙ   Здавалося б, після появи справді видатного 3-томника Володимира Білінського про істинне походження сучасної Росії, котрий ґрунтується винятково на російськомовних історичних архівних джерелах ніби й непристойно розводити демагогію про її домінантну роль у слов’янському світі… Занадто вже по-політикантськи спекулятивно! Тож хіба не смішні намагання деяких “істориків” утверджувати брехливу, шовіністичну точку зору про ефемерність Руської держави?!. Мовляв, ніякої державності на українській землі ніколи не було. Сплутавши таким чином грішне з праведним, намагаються недруги та їхні підбріхувачі “переписати історію”. То як може не хвилювати нас те, що саме з екранів…

Петро ШКРАБ’ЮК, письменник, доктор історичних наук, Інститут українознавства ім. І. Крип’я­кевича НАНУ, м. Львів   Те, що молодий Франко зацікавився ідеями соціальної рівності, ідеями соціалізму, було закономірним. Адже в ту пору селянство складало 75—80 % від усього населення краю. А проте володіло трохи більш як половиною землі. Друга половина була в руках поміщиків, причому неукраїнців. Не в змозі сплатити податки і прогодувати себе, селяни потрапляли в тенета лихварів, орендували на невигідних умовах поміщицьку землю, шукали сторонніх заробітків. Із кожних ста власників господарств лише 25 могли обійтися без поденщини. Інші ставали безземельними…

Іван БУЧКІВСЬКИЙ, с. Градівка   Від смерті Т. Шевченка ніхто з українських письменників не здобув собі більшого імені на всіх просторах України і за її межами, як Іван Франко. Це велике ім’я здобув собі поет своїм незвичайним талантом і своєю багатогранною працею. Політика і поезія, публіцистика і філософія, повісті і літературні переклади, художні твори та історія, драма і етнографія, комедія і соціологія, літературна праця і редагування часописів — усе це одночасно стало полем його творчої діяльності та глибоких дослідів. На святкуванні 25-ліття своєї творчості (1898 рік) говорив про себе так:…