Словники єднають серця

Тетяна МАЙДАНОВИЧ,

провідний редактор словника

Київське видавництво “Криниця” наприкінці 2015 року випустило у світ рідкісне словникове видання: “Новогрецькоукраїнський, українськоновогрецький практичний словник” (Укладач О. В. Угрінович). Новогрецькоукраїнська й українськоновогрецька частини словника містять кожна понад 11 000 (разом — понад 22 000) слів і виразів із різних стилів літературної новогрецької мови — від офіційноділового до розмовного. Добираючи лексичний і граматичний матеріал, автор керувався насамперед потребами викладачів, школярів, студентів, слухачів спеціальних курсів, які вивчають новогрецьку мову. Це видання може стати своєрідним посібником для тих, хто починає опановувати новогрецьку мову самостійно перед поїздкою у Грецію чи, навпаки, готуючись зустріти гостей із Греції (наприклад, при проведенні міжнародних спортивних і культурномистецьких заходів).

Обсяг словника має певні межі, він компактний, а тому зручний у використанні. При цьому вдало підібрана лексика, відтворення основних граматичних форм дієслів (що найчастіше викликає труднощі при перекладі з однієї мови на іншу), окремі пояснення лексичного значення слів, які мають широку полісемію, — все це значно полегшує роботу зі словником при вивченні іноземної мови і практичному спілкуванні між носіями новогрецької та української мов.

Цей двосторонній словник, доповнений вступними статтями та розділами “Алфавіт і правила читання” тощо, — підмога для викладачів сучасної літературної новогрецької мови (димотики), для школярів, студентів і всіх, хто починає практично освоювати новогрецьку. Словникові частини цього видання, збагачені довідковими розділами, стануть у пригоді і при усному спілкуванні, і при читанні й перекладі навчальних текстів, газетних статей, повідомлень, реклами, що мають в основі найуживанішу лексику.

Словник складений відповідно до загальних вимог, які стосуються даного типу двомовних словників: основна частина реєстрових одиниць міститься у межах “Новогрецькоукраїнського” та “Українськоновогрецького” перекладних словників, додано вступні статті “З історії грецької мови”, “До українськогрецьких культурних відносин”, “Як користуватися словником”, розділ “Розмовні вирази” та ін. Супровідні статті збагачують зміст словника, роблять його особливо доцільним у практичному застосуванні в різних сферах суспільної життєдіяльності.

В останні роки в Україні значно зріс інтерес до вивчення новогрецької мови, що збігається з потребами часу, коли розширилися різноманітні економічні та культурні, зокрема й спортивні, зв’язки між Україною та Грецією. Поєднується це значною мірою із прагненням звертатися до загальнолюдських цінностей, до гуманістичних витоків світової культури, а отже, і до історії та культури країни, яка була колискою сучасної всесвітньої цивілізації. Як відомо, український і грецький народи поєднані багатьма сторінками спільної історії та духовнокультурними здобутками; багато спільного спостерігається і в системах новогрецької та української мов, окрім того, чимало українських слів мають грецьке походження. Про це подано стислу інформацію у двох супровідних розділах до згаданого словника: “З історії грецької мови” та “До українськогрецьких культурних відносин”.

У Маріуполі є центри вивчення грецької мови, в Донецькій області є чимало поселень, де компактно мешкає грецьке населення та у школах вивчають грецьку мову. Так само і в інших південних областях України, у деяких школах у Києві теж є класи із вивченням грецької мови.

Враховуючи ці чинники, створення і випуск у світ популярного “Новогрецькоукраїнського, українськоновогрецького практичного словника” (як стверджують рецензенти цього видання доцент кафедри філології, викладач новогрецької мови Київського інституту “Слов’янський університет” Т. І. Коновалова, старший викладач новогрецької мови КІ “Слов’янський університет”; вчитель новогрецької мови школи № 94 м. Києва Л. П. Макарова та науковий консультант, кандидат філологічних наук В. А. Передрієнко), безумовно, заслуговує на схвалення і підтримку. Тому він побачив світ накладом 1000 примірників за програмою Держкомтелерадіо “Українська книга” і таким чином потрапив до деяких бібліотек (згідно з затвердженим розсилом), а також видавництво взяло на себе ініціативу й додрукувало 500 примірників із метою задовольнити попит зацікавлених читачів.