Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото автора
На території Національного заповідника “Софія Київська” (виставкові зали галереї “Хлібня”) відкрилася виставка “Держава творилась віками. Держава будується нині”, що присвячена 25-річчю проголошення незалежності України. В експозиції представлено понад 500 унікальних предметів з державних музеїв та приватних колекцій. Мета виставки — відобразити історію державотворення в Україні від періоду Київської Руси до сьогодення.
Виставковий проект здійснили Національний заповідник “Софія Київська” та Музей історичного центру міста Києва. Партнерами виступили Національний художній музей України, Національний музей історії України, Державний історико-культурний заповідник “Посулля”, Музей історії міста Києва, Музей “Духовні скарби України”, “Парк Київська Русь”, Фундація імені Олега Ольжича та антикварний салон “Епоха”. Експонати з приватних колекцій надали Віктор Ющенко і Віктор Киркевич.
У відкритті виставки взяли участь екс-президенти України Леонід Кравчук і Віктор Ющенко, голова Шевченківської райдержадміністрації у місті Києві Олег Гаряга, генеральний директор Національного заповідника “Софія Київська” Неля Куковальська, києвознавець Віктор Киркевич, громадські, культурні та церковні діячі.
Перша зала експозиції присвячена добі Київської Руси. Тут представлено фрагмент саркофага і плит із різьбленням Х—ХІ століть, фрагмент мозаїчної підлоги Софійського собору ХІ ст., печатки і монети ХІ—ХІІ ст., факсимільні видання “Руської правди” та “Повчання дітям” Володимира Мономаха. Особливу цінність має “Литовський статут” 1588 року. Стіни зали прикрашають картини Тетяни Долі “Анна Русинка — королева Франції”, І. Говоркова “Розорення Києва ханом Менглі-Гиреєм”, В. Ледньова “Будівництво київського замку”, Б. Кузнецова “Взяття київського замку”. Експонат “Древній Київ. “Парк Київська Русь” — карта-макет давнього Києва V—ХІІІ століть у розмірах його історичного центру, відомого як Дитинець Києва або Град Володимира. Масштабна реконструкція відбувається у “Парку Київська Русь” у селі Копачів Обухівського району, що на Київщині.
Експонати другої зали розповідають про добу козаччини. А епіграфом до них стали слова Т. Шевченка:
Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
Пановали, добували
І славу, і волю…
Тут представлена козацька зброя — шабля, пістоль кремінний, пістолет ударний кремінний, рушниця капсульна, гармата козацька ХVІІІ ст. Поруч портрети Богдана Хмельницького та Петра Сагайдачного невідомих художників, картина Миколи Івасюка “В’їзд Богдана Хмельницького у Київ”. Серед книжок — факсимільне видання “Літопису” Самійла Величка, “Історія Русів” та “Літопис Самовидця”, випущені 1846 року, та “Євангеліє” (1746 р.) з дарчим написом від Костянтинівської сотні Полтавського полку.
Третя зала охоплює період української історії від ХVІІІ століття до сьогодення. З експонатів можна дізнатися багато нового про Івана Мазепу, Павла Полуботка, Кирила Розумовського. Тут же “Євангеліє” Петра Калнишевського, земля із Запорожжя, села Пустовайтівка, де народився П. Калнишевський, та з Соловецького монастиря, де він похований. Далі — оповідь про Кирило-Мефодіївське товариство. Тут статутні документи товариства, історії його активних учасників Миколи Гулака, Пантелеймона Куліша, Миколи Савича, Олександра Навроцького, Миколи Костомарова, Тараса Шевченка.
Значна увага в експозиції приділена Українській революції 1917—1921 років. Представлено чимало світлин тієї доби, праця В’ячеслава Будзиновського “Як Москва нищила Україну”, збірник “Самостійна Україна”, конституційні акти України 1917—1920 років, твори Тараса Шевченка, Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Олександра Олеся, видані в ті роки.
Ту епоху точно характеризує висловлювання Миколи Міхновського:
“Ми відродилися з ґрунту, наскрізь напоєного кров’ю наших предків, що полягли в боротьбі за волю України. Нас горстка, але ми сильні нашою любов’ю до України! Нас мало, але голос наш скрізь лунатиме по Україні, і кожний, в кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до нього ми самі озвемось!”
Далі — розділ, присвячений боротьбі УПА за українську державність. Тут представлені світлини Олени Теліги, воїнів УПА Калини Лукань, Дмитра Білінчука, Івана Перцовича, книжки
І. Боршака “Ідея Соборної України в Европі в минулому”, П. Мірчука “Акт відновлення української державності 30 червня 1941 року”, С. Підгайного “Українська інтелігенція на Соловках”. За ним — розповіді про шістдесятників Василя Стуса, Івана Дзюбу, Ліну Костенко та Аллу Горську.
Четверта зала присвячена Помаранчевій революції та Революції гідності. Тут можна побачити світлини, що вже стали історією, особисті речі учасників тих подій.
“Виставка — це великий мудрий університет історії України, її слави і фундаментальності у світовому процесі. Вдячні тим, хто організував цю виставку. Вважаємо, що українці повинні відвідати її, і не лише українці”, — зазначили у книзі відгуків Леонід Кравчук і Віктор Ющенко.
