Сквер на честь символу українського кіно Вітаємо! Як бути з Донбасом? Невже “відрізати”, якщо не виходить завершити війну? Ситуація з «Інтером»: комунікаційноконтентний прецедент Микола КУЛЬЧИНСЬКИЙ: «Українське суспільство не переможе ніхто, якщо воно буде єдиним» Шановна Редакціє! Крайню хату палять першою Писанки правнучки Івана Франка в Коломиї Патріотичні перехлюпи Синдром Кокотюхи Ініціація притомності Зі Щоденника Маргарити Довгань Прекрасний Дунаїв Дрогобич без солі Дрогобицькі передміщани Модрицькі «Цієї весни. Цього літа.» Борис ГУМЕНЮК Преславний, пресвітлий ювілей — 90ліття! Шануймося, бо ми того варті Європейські шляхи української освіти: Український вільний університет Сповідь перед листом…
Read MoreДень: 15.09.2016
Сквер на честь символу українського кіно
У лютому вулицю Серафимовича у столиці України перейменували на честь видатного українського актора, сценариста, режисера Івана Миколайчука. А напередодні Дня українського кіно напроти будинку, де останні 16 років свого життя мешкав славетний кіномитець, урочисто відкрили сквер, названий на його честь. Також заклали камінь на місці, де спорудять пам’ятник Івану Миколайчуку. Вулицю не просто перейменували, а за сприяння депутата Київської міської ради Віталія Рослякова капітально відремонтували дорогу, тротуари, обладнали пішохідні переходи. Сквер обладнали напроти житлових будинків по вулиці Івана Миколайчука №№3—7. “Іван Миколайчук — великий геній світового кінематографа, який своїм творчим…
Read MoreВітаємо!
Нас радують і надихають наші мужні, наполегливі, патріотичні паралімпійці, які можуть послужити зразком у подоланні труднощів і життєвих негараздів. Після п’ятого дня змагань вони залишаються на третьому місці у загальнокомандному медальному заліку, завоювавши 61 медаль (22 золотих, 19 срібних і 20 бронзових). Попереду лише Китай (49-40-28) та Великобританія (28-16-19). У команді 172 спортсмени, які показують найкращі досягнення в найрізноманітніших видах спорту. Золото маємо і у плаванні, і в легкій атлетиці, і в настільному тенісі, і в академічній греблі… Подивували світ наші спортсмени-плавці, виборовши одночасно усі три медалі у комплексному запливі…
Read MoreЯк бути з Донбасом? Невже “відрізати”, якщо не виходить завершити війну?
Петро АНТОНЕНКО Понад два роки тому, коли на Донбасі спалахнув сепаратизм, а потім війна, ідея “відрізати” Донбас від України не мала багато прихильників. Звичайно, лунали й такі думки, що, мовляв, Донбас — це п’ята колона в державі, це регіон кримінальної економіки, вкрай зрусифікований, власне — російський плацдарм в Україні. Тому краще “не мучитися”, а відділити Донбас, відділитися від нього, нехай заражений сепаратизмом регіон живе, як хоче, — або сам, у самозваних “народних республіках”, Донецькій і Луганській, або взагалі приєднується до Росії. На противагу цим думкам сильніше лунали інші. Про…
Read MoreСитуація з «Інтером»: комунікаційноконтентний прецедент
Микола ГОЛОМША Певний час тому шведська громадськість була приголомшена потоками відвертої брехні, яка заполонила соціальні медіа країни. З різних боків сипалися попередження (а то й безпосередні погрози шведським громадянам), що в разі вступу країни до НАТО (а в країні велась із цього приводу широка дискусія) на території Швеції розмістять секретні ядерні боєзапаси, рішення Альянсу ухвалюватимуть без відома національного уряду, натівські солдати ґвалтуватимуть шведок безкарно тощо. Шведська влада змушена була провести спеціальне розслідування щодо виникнення чуток, але зрештою нічого і не дослідила. Зате дослідили експерти європейських та американської розвідок, які…
Read MoreМикола КУЛЬЧИНСЬКИЙ: «Українське суспільство не переможе ніхто, якщо воно буде єдиним»
Дисидентшістдесятник, колишній політв’язень, народний депутат України кількох скликань, голова Полтавського обласного товариства “Просвіта” Микола Кульчинський із нагоди 25річчя Незалежності взяв участь у спецпроекті журналу “Фокус” та телеканалу “СТБ” “Дисиденти”. Проект розповідає про поборників незалежності у часи комуністичного режиму та переслідування інакодумців у імперії зла — СРСР. Микола Кульчинський поділився спогадами і враженнями про совдепівське минуле та думками про сьогодення. Мені рокувалось бути дисидентом. Ким я ще міг стати, якщо мій тато провів десять років на Воркуті за зв’язки з українським підпіллям? Якщо в нас удома висіли рушники, ікони в рушниках…
Read MoreШановна Редакціє!
Звертаюся до Вас, бо Ви чи не найбільше піклуєтеся українською мовою, щоб подякувати тим, що привітали мене з присудженням на День Незалежності Ордена Ярослава Мудрого IV ступеня, але які, на жаль, не знали, що я відмовився від нагородження на знак протесту проти жорстокого зросійщення. Ігор КАЛИНЕЦЬ
Read MoreКрайню хату палять першою
Анатолій КОВАЛЬОВ Останні події в Криму, скупчення російської техніки й активізація ворожих сил насторожують. Інтенсивно здійснюють підривну діяльність у середині нашої держави. Під маркою громадських організацій створюють бандитські формування. Це не стихійні явища, вони керовані агентами Росії. Для цього використовують осіб, які мають антиукраїнські погляди та громадян із кримінальним минулим, із них формують групи, загони, навчають, озброюють. Мабуть, у кожному районі, у всіх областях України вже є такі групи. Зараз їх використовують для “віджиму” майна та в рейдерських навалах, в організації провокаційних мітингів, інших чорних заходах. А потім,…
Read MoreПисанки правнучки Івана Франка в Коломиї
Оксана ЯСІНСЬКА Збірка Коломийського музею писанкового розпису нещодавно поповнилася колекцією писанок правнучки Івана Франка Галі Ключко з Торонто. 36 писанок розписано на перепелиних яйцях традиційними для різних регіонів України композиціями. Власне, ці мініатюрні писанки найунікальніші у творчому доробку мисткині. Загалом її роботи завжди впізнавані й вирізняються чіткістю ліній і цікавими композиціями. Галина Ключко завжди з гордістю наголошує, що вона українка, і знає та любить українське мистецтво. У вересні правнучці Франка виповнюється 65 років. Тож своєрідним вітанням і пошаною таланту й незламності її духу стане невеличка виставка подарованої колекції…
Read MoreПатріотичні перехлюпи
Антоніна МАТВІЄНКО Майже в кожній газетній публікації на мовну тему вражає неприпустиме порівняння того ж змісту: за більшовицької влади, навіть за часів Валуєва, стан української мови був значно кращим, ніж тепер. Як ось: “…русифікація вітчизняного суспільного життя досягла такого високого рівня, якого не було навіть у роки тоталітаризму комуністичного режиму” (“СП”, ч. 13 за 2016); чи: “нинішня мовна політика — це осучаснений валуєвський указ” (“СП”, ч. 15 за 2016). Хто в ті часи не жив, то, може, такому й повірить. Адже ці твердження належать поважним за освітою та віком…
Read More