Синдром Кокотюхи

Володимир ФЕРЕНЦ, м. Івано-Франківськ   Ідеться про судовий позов львів’янина Святослава Літинського до очільниці національної поліції за те, що вона не послуговується державною мовою. Ан­дрій Кокотюха обурений тим, що пан Літинський і його послідовники причепились до Хатії замість подавати в суд на більш вартих кандидатів від Авакова до всього опоблоку і загалом — ледь не до половини армії чиновників і тих, хто рече від імені держави. Називає це подвійними стандартами. Саме в цьому звинуваченні криється велике непорозуміння, яке може стати для українців немалою проблемою. Хатія Деканоїдзе — грузинка, яка вже…

Read More

Ініціація притомності

Володимир ФЕРЕНЦ, ІваноФранківськ   Найперше правило для сучасного українця — піддавати сумнівам і логічному аналізові будьяку публічно поширювану інформацію. Не сприймати зльоту. Не стидатися ставити собі стандартні дитячі запитання — чому? Як? Навіщо? Кому з того вигода? Зрозуміти наміри власника інформаційного посилу і не зробити так, як просить його реклама і приватні ЗМІ, якщо страждає український інтерес. Друге правило — не приймати на слух поганої інформації про жодного публічного українця і не піддаватися чужим намовам понижати слабших із нас. Сьогодні час нарощування сили в собі, а не марнославної гри в…

Read More

Зі Щоденника Маргарити Довгань

…І знову ловить контрабандистів! Відчиняю двері — в 17-й палаті відділення неврології майже всі ліжка зайняті. Палата простора, світла, обклеєна дитячими і не дуже дитячими картинками. Над ліжком зліва приліплене до стіни об’ємне червоне серце і текст: “Шукаю дівчину!” Не інакше, як хтось зі старшокласників вигадав цей “шедевр”… Мій фотокор Сергійко одразу націлився фотографувати цей романтичний твір і воїна, над яким він красується. Чоловік із усмішкою замахав руками: “Ні, ні, мене не треба, це раніше тут молодесенький лежав, для нього і оголошення сердечне призначалося, а я — одружений, жінку люблю…

Read More

Прекрасний Дунаїв

Село, яке колись було містом, звідки почався Ренесанс у Східній Європі, ось що таке Дунаїв. Уже втретє тут відбуваються міжнародні Дунаївські зустрічі, не якась там закрита конференція снобів, а вільні читання вільних людей, просто посеред села, які може послухати кожен. Цього разу тема читань: філософська антропологія. Слухачі знали лише назву виступу, сам текст прочитувався вперше. Жодного цензурування. А ще музика, дві виставки і дві середньовічні страви. І над усім цим літав дрон: над костелом, церквою, школою, садом, дітьми, які щиро тішились з усієї атракції. Ніхто не проганяв ні собак, ні…

Read More

Дрогобич без солі

Якщо часом буваю в Дрогобичі, то завжди дивлюся, чи йде дим з комина сільзаводу. Чи варять ще сіль? Варили ж 800 років, і без дрогобицької солі не було би ні костелу св. Варфоломія, ні церкви Юра, ні церкви Воздвиження, ні самого міста. Ще кілька років тому я забрела на дрогобицьку саліну і тішилася, споглядаючи процес виварювання ропи, а салінарій (солевар, зварич) пояснював мені, як усе працює. Моє дитинство було присмачене дрогобицькою сіллю в коробках з грубого картону. Тоді я побувала і в Долині, звідки сіль вважалася найкращою, де вже її…

Read More

Дрогобицькі передміщани Модрицькі

Значення того, що відбулось в суботу 10 вересня в Дрогобичі, ще довго потрібно осмислювати, бо все настільки просто, настільки ж і глибоко. Поруч зі знищеною гордістю Галичини — солеварнею, яка працювала упродовж 800 років, у перлині архітектури світового значення, церкві Воздвиження Чесного Хреста зібрались Модрицькі, нащадки передміщан Завіжного, Задвірного, Зварицького та Лішнянського. Для них ця церква була родинною кілька століть, як і церква Святого Юра і церква Святої Параскеви. Вони прийшли помолитись за померлих дітей роду Модрицьких і пізнати одне одного, бо кислотні часи радянської окупації розчинили родинні зв’язки. Хтось…

Read More

«Цієї весни. Цього літа.» Борис ГУМЕНЮК

*** “Давид” другу годину чепурив хату. Серед “боярів” і “борманів”, “кармелюків” і “кіндратів”, “білих” і “чорних”, “ханів” і “лєших”, посеред крові, смороду і грубої чоловічої лайки було незвично бачити в ОУНівському підрозділі бійця з таким позивним. Він так ретельно вимітав підлогу, вичищав, виносив у двір бруд з кімнати, де збирався ночувати, що побратимам, які за цим спостерігали, ставало трохи не по собі. Вочевидь, тут, у не довгому часі, мало статися щось важливе. Що важливе могло трапитися на передовій? Боєць наче нічого такого не робив — хіба добру буденну справу, —…

Read More

Преславний, пресвітлий ювілей — 90ліття!

Свій 90літній ювілей відзначив педагог, публіцист, краєзнавець, громадський діяч Богдан Головин. Пан Богдан народився у селі Золотковичі, нині Мостиського району Львівської області, у багатодітній родині. Працював у школах Львівщини та Тернопільщини. Заслужений працівник освіти України, член Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Української світової спілки професійних учителів, НСЖУ, НТШ, ВУСК. Почесний член Всеукраїнського товариства “Фундація духовного єднання України”. Від дня створення Богдан Петрович був членом Товариства української мови імені Тараса Шевченка, 1992 року його обрали головою правління Тернопільського районного, а невдовзі — обласного об’єднання “Просвіти”. За час роботи Богдана…

Read More

Шануймося, бо ми того варті

Олег ОЛЕКСЮК, начальник відділу культури Голопристанської РДА На базі одного з найкращих на Херсонщині клубного закладу культури — Круглоозерського сільського будинку культури, що в Голопристанському районі, провели Перший відкритий конкурсфестиваль українського слова “Відлуння душі” пам’яті Наталі Коломієць. У конкурсі взяли участь понад 230 учасників художньої самодіяльності Голопристанського, Білозерського, Олешківського та Великоолександрівського районів та понад 20 аматорських колективів. Журі на чолі з поетом, членом НСПУ, заслуженим діячем мистецтв України Валерієм Куликом визначило переможців у номінації “Поезія”. Тут перші місця посіли Марія Красовська (Збур’ївський сільський Будинок культури), Олександра Фендик (Новозбур’ївський сільський Будинку…

Read More

Європейські шляхи української освіти: Український вільний університет

Катерина РОМАНОВА, головний науковий співробітник ЦДАЗУ Розпочався 25й навчальний рік у незалежній Україні. Потужна інерція совєтського минулого досі тяжіє над вітчизняною освітою, яка все ще перебуває на стадії реформування, повільно прощаючись зі старою системою та прагнучи наблизитися до міжнародних освітніх стандартів. Сьогодні мало кому відомо, що свого часу (майже сто років тому) українці також опинилися перед необхідністю не тільки розвивати, а й закладати підвалини українських освіти та науки. Причому відбувалося це в умовах не менш складних, ніж сьогодні. Йдеться про період між двома світовими війнами, коли справжня інтелектуальна еліта української…

Read More