Ситуація з «Інтером»: комунікаційноконтентний прецедент

Микола ГОЛОМША

 

Певний час тому шведська громадськість була приголомшена потоками відвертої брехні, яка заполонила соціальні медіа країни. З різних боків сипалися попередження (а то й безпосередні погрози шведським громадянам), що в разі вступу країни до НАТО (а в країні велась із цього приводу широка дискусія) на території Швеції розмістять секретні ядерні боєзапаси, рішення Альянсу ухвалюватимуть без відома національного уряду, натівські солдати ґвалтуватимуть шведок безкарно тощо.

Шведська влада змушена була провести спеціальне розслідування щодо виникнення чуток, але зрештою нічого і не дослідила. Зате дослідили експерти європейських та американської розвідок, які з’ясували, що джерелом походження цієї брехливої інформації є режим путінської Росії.

Це не перша спеціальна комунікаційноконтентна операція Кремля на території інших суверенних держав. Для путінської Росії така практика постійна, адже, за твердженням аналітиків, діяльність на міжнародному рівні та проведення вигідної їй політики Росія розглядає передусім як комплексну систему спеціальних інформаційнопсихологічних операцій.

Ось нещодавно відбувся переполох у США. Там визнали, що путінські “спеціалісти” добилися значних успіхів у реалізації масштабного таємного плану зі зриву виборів президента США, які мають відбутися у листопаді цього року. Про це детально пише The Washington Post. А основна мета такого плану полягає у формуванні в американському суспільстві та політичних інститутах недовіри до всіх аспектів виборчої кампанії та діяльності влади.

Така діяльність путінських політтехнологів, зокрема, у Європі стала настільки динамічною і загрозливою, що ЄС і НАТО пішли на безпрецедентний, з огляду на минулі два десятиріччя, крок — створили спеціальні підрозділи з виявлення та спростування дезінформації з путінської Росії.

Для України комунікаційноконтентні агресії Кремля не новина. Фактично з першого дня незалежності ми піддавалися масованим атакам в інформаційному просторі з боку колишнього “брата”. Ба, навіть, більше. За мовчазної згоди українських високопосадовців та за потурання київських і регіональних апологетів Кремля “червона Росія” протягом усього періоду незалежності тотально домінувала в інформпросторі нашої держави. Власне, це одна з ключових технологічноресурсних причин швидкої окупації Криму й активної підтримки частиною мешканців Донецької та Луганської областей збройної агресії путінців на Донбасі.

Виступаючи на відкритті чергової сесії ВР України, Андрій Парубій заявив, що Кремль створив і фінансує в нашій країні інформаційну мережу, яка спрямовує свою діяльність на дестабілізацію держави і суспільства. Після двох із половиною років ведення бойових дій на Донбасі проти путінських загарбників такі заяви є цинічною констатацією за фактичної бездіяльності законодавчого органу. А саме парламент мав би творити законодавство, яке б виключало такі реалії.

Хіба є новиною потужність пропутінського медійного пула в Україні? Чи ми не знаємо, що за ЗМІ працюють на Росію? Чи є таємницею прізвища власників таких медіа?

А тепер давайте подивимося, чи розробила і ухвалила наша Верховна Рада законодавчу базу, яка б унеможливила діяльність таких ЗМІ в Україні? Чи ухвалені закони, які дозволяють обмежити чи припинити їхню діяльність, яка визнана (за відповідними критеріями) антиукраїнською? Чи вироблені механізми, які б дозволяли нашим спецслужбам вживати необхідних заходів на упередження антидержавних дій в інформаційній сфері? На жаль, усі питання риторичні.

Ситуація з телеканалом “Інтер” якнайкраще підтверджує сказане вище. 25 років незалежності країни “Інтер” проводить відверту прорадянську і пропутінську політику. Весь цей час на керівних посадах телеканалу або в пов’язаних із ним виготовленням спільних продуктів компаніях сидять московські менеджери, які всі вказівки (як і левову частку контенту) отримують з “білокам’яної” і їй же звітують.

Коли наразі виникла примарна загроза розслідування прокремлівської діяльності працівників телеканалу (що безпосередньо пов’язані були із структурами терористичних угруповань на Сході України) та, зокрема, компанії “Національні інформаційні системи”, яка виробляла для “Інтера” новини, практично моментально розіграли спецоперацію публічної нейтралізації російської агентури з підпалом приміщень будинку, де розташовувалися “НІС”.

Ця передусім комунікаційноконтентна операція, сценарно продумана і виважена, з вдало підібраним ансамблем виконавців (часто без відома їх самих), моментальним тотальним поширенням картинки, коментарів і заяв “виникла” якраз в дні саміту G20 у китайському Ханчжоу. “Совпаденіє”?

Те, що влада виявилася неготовою до ситуації з підпалом компанії “НІС”, пряме свідчення того, що вона не готова до таких ситуацій апріорі, бо не вважає ключові медійні структури критичною інфраструктурою національної безпеки в умовах гібридного миру. Чого тут більше — нерозуміння чи недолугості, покаже час. А це означає, що в державі низький рівень аналітичнопрогнозної діяльності (яку б мали вести на рівні РНБОУ), відсутність координаційних центрів із питань комунікаційноконтентної безпеки, нерозуміння необхідності моделювання управлінських рішень національнобезпекового сегменту тощо. Окремі ситуаційні центри, якими пишаються деякі керівники, такі проблеми, на жаль, вже не вирішують — їхній функціонал у минулому.

Повертаючись до ситуації з телеканалом “Інтер”, ще раз наголошу: ми маємо справу з глобальним гібридним тероризмом. Прикро, що ця істина, яка вже отримала своє підтвердження у науковому товаристві, не знаходить розуміння на рівні перших осіб держави.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment