25 вересня відбувся 10-й (ювілейний) всеукраїнський фестиваль мистецтв “Мазепа-фест».
Олег ПУСТОВГАР,
член Правління Полтавського обласного товариства “Просвіта»
Ідея фестивалю незмінна — підтримка української національної культури
Десять років тому очільник “Просвіти» на Полтавщині Микола Кульчинський став ініціатором, ідейним натхненником і організатором мистецького дійства, яке має на меті репрезентувати широкому загалу не лише якісну українськомовну рок-музику, а й набагато ширшу панораму української культури у всій її багатогранності й неповторності. Завдяки фестивалю протягом десяти років у Полтаві влаштовували дні українського кіно, театру, анімації, симфонічної музики, кобзарського мистецтва. Ідея фестивалю незмінна — любов до України, її культури, мови.
Завдяки Кульчинському, товариству “Просвіта» “Мазепа-Фест» став тим культурним явищем, яке успішно популяризувало Івана Мазепу, його подвиг повстання проти московського поневолення, його освітню і культурну діяльність, утверджувало національну пам’ять про українських козаків, що загинули в Полтавській битві під проводом гетьмана Івана Мазепи за незалежність України.
«Мазепа-Фест» руйнував міф про “неформат» сучасної української музики, адже, давши доступ до великої сцени, відкрив і “розкрутив» десятки нових імен вітчизняної рок-музики, які згодом стали популярними (приміром, це знаний нині “Бумбокс»).
Фестиваль відродився після тривалої п’ятирічної перерви, що викликаної винятково політичними чинниками. У часи проросійського режиму Януковича грубо придушували все українське: мову, культуру, церква, національну пам’ять. Тож про підтримку від органів державної влади не йшлося. Цьогорічний фестиваль був благодійним: значна частина коштів, виручених від продажу квитків, підуть на потреби бійців АТО.
“Мазепа-фест» ожив на Соборному майдані
Упродовж усіх десяти років існування фестивалю Микола Кульчинський говорив про потребу встановлення пам’ятника гетьману Івану Мазепі у Полтаві. Під час фестивалів 2007—2010 рр. відбувався збір коштів на будівництво пам’ятника. І у травні ц. р. за участю Президента Петра Порошенка в історичній частині Полтави — на Соборному майдані — пам’ятник урочисто відкрили. Отож 10 ювілейний “Мазепа-фест» знаменний тим, що це перший фестиваль, коли задум його дирекції, “батьків-засновників» став реальністю. Символічно, що фестивальні заходи розпочалися саме біля памятника Мазепі.
Вшанувати великого гетьмана прийшли активісти Полтавської станиці Національної скаутської організації “Пласт», воїни АТО, рок-музиканти не тільки з Полтави, Гадяча, Кременчука, а й із Києва, Сум, Черкас, Рівного та інших міст. Фестиваль—2016 відбувся завдяки державному фінансуванню з боку Міністерства культури, Міністерства молоді та спорту. Тому на відкриття приїхали міністри — Євген Нищук та Ігор Жданов. “Мазепа-фест» — один із тих легендарних музичних фестивалів, які за складних умов сучасної України працювали на відродження української традиції, українськості й врешті нашої незалежності. “Мазепа-фест» — один із найлегендарніших українських фестивалів. Я дуже радий, що він є тут, і має знакову місію — це не просто музичний фестиваль, не просто культура — це наша державність. Для мене цей фестиваль є рідним не лише за духом, а історією, адже на ньому я був свого часу ведучим, на ньому ми презентували фільм “Залізна сотня» Олега Янчука. “Мазепа-фест» — це мої брати-музиканти, котрі брали участь протягом усіх фестивалів; це мої побратими, які були і в найпекельніші моменти на революціях 2004 та 2013—2014 років; це мій старший і більш досвідчений побратим Микола Кульчинський, який одержимо тримав дух цього фестивалю. Тому зараз у складних фінансових умовах ми підтримали проведення цьогорічного дійства. Я вважаю, що слава “Мазепа-фесту» повернеться і найголовніше — матиме розвиток завдяки нашим українським рок-музикантам, які творять живу музику», — зазначив Євген Нищук.
Cвященики Полтавської єпархії УПЦ КП освятили великий державний прапор, котрий згодом урочисто підняли на щоглу поруч зі Співочим полем Марусі Чурай, де вирувала рок-сцена фестивалю. Кращий в Україні виконавець музичних творів доби мазепинського бароко, знаний кобзар, заслужений артист України Тарас Компаніченко разом із своїм етно-гуртом “Хорея козацька» виконав пісню на слова гетьмана Мазепи “Всі покою щиро прагнуть» і пісню “За рідний край, за нарід свій!». Під супровід народних інструментів “Хореї Козацької» лунали чудові українські пісні, написані кілька століть тому. Учасники дійства пройшли урочистою ходою до пам’ятника автору слів, які можна вважати ключовою ідеєю “Мазепа-фесту»: “Наша дума, наша пісня, не вмре, не загине — от де, люди, наша слава, слава України». А вже звідти, від монумента Тарасу Шевченку — на Співоче поле Марусі Чурай, де відбувалася рок-частина фестивалю.
10 годин української музики на Співочому полі Марусі Чурай
Прогриміли залпи козацької гармати на честь воїнів російсько-українських воєн різних періодів — від воєнно-політичного виступу Мазепи і до АТО. І ось на сцену Співчого поля Марусі Чурай вийшли рок-музиканти. Втім глядачі насолоджувалися не тільки роком. Незмінний ведучий і режисер-гуру фестивалю Сергій Архипчук і музикознавець Олександр Євтушенко вдало підібрали виконавців. Концертна програма від двадцяти гуртів із різних куточків нашої країни вирізнялася музичним різноманіттям — від джазу до музичних експериментів і етномузики. Гурт “Дель Тора» (фронтмен — активіст “Просвіти» Євген Янкевич) порадував новими композиціями на слова Тараса Шевченка. А ще звучали українські гурти: “Сестра Кері», “Психотрон», “Онейроїд», “Майор Пронін», “Санаторій», “The velvet SUN», “Теорія інших», “Спалах», “Транс-Формер», “Сонячна Машина». Серед хедлайнерів — гурти “Тарута», “Гуляй город», “Очеретяний кіт», “Полікарп-Полісся і Карпати».
“Мазепа-фест» тривав до пізньої ночі. Прикро, що цьогоріч він не зібрав такої кількості поціновувачів української музики, як зазвичай. Проте обласний телеканал “Лтава» відзняв повну відео версію, тож усі мешканці Полтавського краю матимуть нагоду насолодитись українською музикою. Головне, що фестиваль відроджено!
