43 (887), 27 жовтня – 2 листопада 2016

Українська мова: культурно-освітній вимір національної безпеки В очікуванні вердикту Захист української мови після Революції гідності: органи державної влади і громадські організації — партнери чи антагоністи? Контрольна з української Світлій пам’яті Богдана Гаврилишина Посвята Романові Лубківському Бій під Теремним Як відкривали пам’ятний знак козакам у Баришівці “…Ой котилася ясна зоря з неба” “Заплакала Матір Божа сльозами святими…” Незгасна свіча Джеймса Мейса Василь Голобородько: “А я іду далі своєю дорогою” Дзвінкове

Read More

Дзвінкове

Дзвінкове   Микола ТАРАН   Багата і чарівна природа давньої Васильківщини. Особливу красу мають її поліські землі, що на півночі річки Стугна, а на заході межують із сусідами по річці Ірпінь. Цей благодатний клаптик землі, як і вся Васильківщина, має надзвичайно цікаву історію і заслуговує, аби її досконало знав і шанував кожен, хто тут народився. Ще за княжих часів цю землю заселяли умілі господарники, які вели успішну торгівлю з сусідами і далекими країнами. Та не вистачило сили оборонитися їм від монголо-татарського нашестя, яке накрило цю землю,  спустошивши та обезлюднивши її….

Read More

Василь Голобородько: “А я іду далі своєю дорогою”

Василь ГОЛОБОРОДЬКО   Та, хто із червоним яблуком Протягом усього життя назбиралося чимало загадок, які розгадав, а які так і лишилися загадками, багато позабувалося: і тих — із відгадками, і тих — без відгадок.   Тепер кожного дня бачу, як ти переходиш мені дорогу із червоним яблуком, я не знаю, хто ти і звідки, не намагаюся тебе розшукати, бо знаю — відгадка міститься не в тому, навіть не в яблуні, з якої те яблуко, та й не бачу ніякої яблуні поблизу, а в тому, що ти щодня тут з’являєшся.  …

Read More

Незгасна свіча Джеймса Мейса

Незгасна свіча Джеймса Мейса   Щойно у київському видавництві “Кліо” вийшла у світ книга Джеймса Мейса “Україна: матеріалізація привидів”, яку упорядкувала Наталя Дзюбенко-Мейс. Я тримаю в руках сигнальний примірник книги свого друга і щиро радію її появі, адже вона стала можливою і завдяки нашій газеті, адже Джеймс Мейс був нашим постійним і бажаним автором. Ми розмовляємо з Наталею про книгу, про Джеймса, про Україну…   Любов ГОЛОТА: Ви опікуєтеся творчою спадщиною Вашого чоловіка, незабутнього Джеймса Мейса. Зовсім недавно зверталися й до нашої редакції, розшукуючи статтю “Пастка минулого” (2003 р). Дуже,…

Read More

“Заплакала Матір Божа сльозами святими…”

“Заплакала Матір Божа сльозами святими…”   Валентина КУЗИК   На часовій відстані понад 2000 років від Різдва Хрестового усвідомлення того, скільки лиха завдано народній духовності за останнє ХХ століття, боляче бентежить думку й серце: зруйновано скрижалі моральності й етики, відкинуто одвічні традиції, які живили буття нації, стерто з лиця землі споконвічні святині, храми, пам’ятки Козаччини, спалено дорогоцінні реліквії минувшини. Винищуючи, гадали, що цього буде достатньо — і матеріальні скарби національної історії забудуться безслідно в нових поколіннях. А з ними забудеться і духовна символика тих скарбів. Ніде правди подіти — у…

Read More

“…Ой котилася ясна зоря з неба”

“…Ой котилася ясна зоря з неба” Мануйлівка із Григором Тютюнником   Олексій НЕЖИВИЙ, доктор філологічних наук, професор, письменник   Упродовж тих днів не покидало постійне відчуття незримого й правдивого слова незабутнього Григора Тютюнника, адже саме тут, на Лелечому кутку, в селі Мануйлівці Козельщинського району на Полтавщині в шістдесяті-сімдесяті роки він жив і творив, коли ненадовго, а це один чи два літні місяці, перебував “у супокої та душевній рівновазі”. Тому на думку відразу приходять листи Григора Тютюнника, де Мануйлівка закарбувалась назавжди: Мануйлівка, 21 червня 1967 р. Я зараз у відпустці в селі…

Read More

Як відкривали пам’ятний знак козакам у Баришівці

Як відкривали пам’ятний знак козакам у Баришівці Анатолій КОВАЛЬЧУК, голова Бориспільського об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка   Мистецько-культурна та історично-пам’ятна подія не тільки обласного, а й усеукраїнського значення відбулася 14 жовтня в смт Баришівка, що на Київщині. Саме цього дня, коли відзначаємо аж три великі свята: християнське — Покрови Пресвятої Богородиці, національне — День Українського козацтва і державне — День захисника України, на привокзальному майдані станції Баришівка було відкрито пам’ятний знак героям-козакам, які на початку лютого 1919 року полягли в нерівному бою, захищаючи Україну від московсько-більшовицького загарбника. Кривавий…

Read More

Бій під Теремним

Бій під Теремним   Степан БАБІЙ, с. Теремне Острозького району Рівненської області   73 роки тому в теремнянському лісі три дні у липні тривав бій між повстанськими загонами і оточеною базою червоної партизанки (двісті осіб переважно з енкаведешників і триста поляків). Повстанці вийшли із села Антонівці. Збоку УПА був дубнівський курінь Осипа і кременецький курінь Кропиви. Кожен налічував по три сотні. До зубів озброєні Москвою, під командою Одухи, червоні чинили шалений опір. Все довкола було заміновано. На одній із таких мін підірвався курінний Осип. Але третього дня, коли був доставлений…

Read More

Посвята Романові Лубківському

Посвята Романові Лубківському   Богдан ЗАЛІЗНЯК, член НСПУ і НСЖУ   23 жовтня у Львівській філармонії відбувся Вечір пам’яті, присвячений Романові Лубківському — письменникові, перекладачеві, Надзвичайному і Повноважному Послові, людині, яка тривалий час відстоювала традиційні цінності українського народу. “Він був тією людиною, яка народилася для всього світу, — сказав у своєму вступному слові голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка. — Життя, яке прожив пан Роман, не даремне. Дорога до його слова, до його величі тільки починається”. А Богдан Тихолоз, кандидат філологічних наук, який мав головну доповідь, вважає, що “історія…

Read More

Світлій пам’яті Богдана Гаврилишина

Світлій пам’яті Богдана Гаврилишина   24 жовтня у 90-річному віці пішов із життя видатний українсько-канадсько-швейцарський економіст, професор, благодійник та громадський діяч Богдан Дмитрович Гаврилишин. Останні хвилини свого життя Богдан Дмитрович провів у родинному колі у своїй квартирі в Києві. Богдан Дмитрович Гаврилишин народився 19 жовтня 1926 року в с. Коропець Тернопільської області. Отримав диплом магістра за спеціальністю інженер-механік в Університеті Торонто, MBA в МІМ-Женева, доктора економіки і суспільних наук у Женевському університеті. Впродовж 18 років очолював Міжнародний інститут менеджменту в Женеві. Член Римського клубу, член Світової академії мистецтва та науки,…

Read More