Відкритий лист до Міністра освіти і науки Лілії Гриневич щодо проекту Типового навчального плану для 10—11 класів

Відкритий лист

до Міністра освіти і науки Лілії Гриневич

щодо проекту Типового навчального плану для 10—11 класів

 

Шановна Ліліє Михайлівно!

 

Користуючись запрошенням Міністерства освіти і науки України “взяти участь в обговоренні проекту Типового навчального плану для 10—11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленого відповідно до Базового плану Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011, № 1392, на виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 29.09.2016 р., № 1167» (http://mon.gov.ua/citizens/zv’yazki-z-gromadskistyu/konsultacziyi-z-gromadskistyu/gromadske-obgovorennya-2016.html), уважаємо за необхідне висловити міркування стосовно проекту Типового навчального плану для 10—11 класів.

З ОГЛЯДУ НА ТЕ, ЩО

1) проект Типового навчального плану для 10—11 класів не відповідає Державному стандарту базової і повної загальної освіти 2011 р., у якому чітко визначені предмети, що забезпечують літературну освіту в основній і старшій школі — українська література, зарубіжна (світова) література, література національних меншин України (серед них немає інтегрованого курсу “Література (українська і зарубіжна)»;

Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. До мовного компонента належать українська мова, мови національних меншин (мова навчання і мова вивчення), іноземні мови, а до літературногоукраїнська література, світова література і літератури національних меншин».

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Постанова Кабінету Міністрів № 1392 від 23. 11. 2011 р. // Електронний ресурс: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п

2) новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Концепція профільної освіти й Державний стандарт профільної освіти ще не розроблені та не пройшли громадського обговорення, а саме ці документи мають бути основою для нового Типового навчального плану (а не навпаки);

3) механізм інтеграції предметів “Українська література» і “Зарубіжна література» в одну навчальну дисципліну є проблемним і дискусійним, він науково не обґрунтований, емпірично не апробований, а результати його апробації не пройшли широкого громадського обговорення;

4) запропонований у проекті Типового навчального плану новий інтегрований курс “Література (українська і зарубіжна)» не пройшов педагогічного експерименту в окремих навчальних закладах України, а результати експериментального викладання цього нового предмета не порівнювалися з результатами викладання нині чинних навчальних дисциплін “Українська література» і “Зарубіжна література»;

5) сама ідея інтеграції предметів “Українська література» і “Зарубіжна література» в одну навчальну дисципліну викликала широкий негативний резонанс у суспільстві й заперечення з боку десятків установ, громадських об’єднань, тисяч учителів, методистів, науковців (що засвідчують численні звернення до МОН);

6) на сьогодні в експертному середовищі та широких громадських колах нічого не відомо ані про новий Державний стандарт, ані про будь-які проекти програм інтегрованого курсу “Література (українська і зарубіжна)», а тим більше — про відповідний навчальний, науковий і методичний контент до них;

7) немає дипломованих фахівців, які б мали належну вищу педагогічну освіту для викладання саме інтегрованого курсу “Література (українська і зарубіжна)»;

8) згідно з обговорюваним проектом Типового навчального плану кількість навчального часу на викладання предмета “Література (українська і зарубіжна)» в 10 — 11 класах планується скоротити фактично вдвічі (у порівнянні з чинними планами й програмами), що унеможливить ефективне прилучення учнів до читання художньої літератури України та інших країн, до того ж механізм розподілу годин між двома предметами також не прописаний;

9) у Концепції нової української школи не враховано вітчизняний досвід літературної освіти часів незалежної України — формування читацької культури, літературної (читацької) компетентності учнів у процесі викладання української літератури, зарубіжної літератури, літератур національних меншин.

Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій».

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Постанова Кабінету Міністрів № 1392 від 23. 11. 2011 // Електронний ресурс: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п

10) проект Типового навчального плану для 10-11 класів не узгоджується з чинними навчальними програмами з української літератури та із зарубіжної літератури для 5—9 класів (2012 зі змінами 2015—2016 рр.), відповідно порушується наступність у вивченні предметів, уявлення учнів про літературний процес України та інших країн не будуть належно сформовані, цикл літературної освіти, розрахований на період із 5-го по 11-й класи, не буде завершеним, а вимоги Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти 2011 р. (у якому передбачено розвиток у старшій школі набутих знань і компетентностей основної школи) не будуть виконані);

“Навчання мови і літератури у старшій школі полягає у розвитку здобутих в основній школі вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої та читацької діяльності, розвитку комунікативної компетентності з іноземних мов, заохоченні учнів до розширення кола читання, осмислення духовної цінності та поетики художніх творів, поглибленні культурно-пізнавальних інтересів учнів, усвідомленні ними ролі мови і літератури в сучасному світі, формуванні рис успішного мовця і творчого читача з високим рівнем загальної культури, активною громадянською позицією, національною свідомістю, вихованні в учнів поваги до культурних традицій різних народів».

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Постанова Кабінету Міністрів № 1392 від 23. 11. 2011 // Електронний ресурс: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п

Українська література в основній школі вивчається за своєрідним цілісним сюжетом, у якому кожен із митців має свою “нішу» в тій чи тій темі, відповідно його твір виконує певну естетичну й морально-етичну функції. <…> З 9-го класу розпочинається системне вивчення української літератури, тобто до змісту навчального матеріалу застосовано історико-хронологічний підхід як основний». Відповідно історико-літературний підхід має бути поглиблений у 10–11 класах.

Програма з української літератури для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. 2012 р. зі змінами 2015-2016 рр.// Електронний ресурс: http://mon.gov.ua/content/Діяльність/Навчальні%20програми/02-programa-5-9-klasi-utochn.-31-serpnya-2015.doc

У 10–11 класах уявлення про літературний процес та його складники будуть поглиблені внаслідок спеціального текстуального аналізу доволі непростих для розуміння підлітків окремих шедеврів світової літератури («Одіссея» Гомера, “Божественна комедія» Данте, “Гамлет» В. Шекспіра, “Фауст» Й. В. Гете, соціально-психологічні й філософські романи та п’єси XIXXX століть тощо). Під час викладання літератури в 10—11 класах учитель отримає більше можливостей для поглибленого аналізу вершинних творів, до того ж початкові знання про епохи, специфіку літературних напрямів, течій, жанрів, стилів, фонові культурологічні знання учні вже отримають у 8—9 класах. Повернення до окремих етапів літератури й письменників у 10—11 класах відбудеться на новому рівні сприйняття учнів, які стануть старшими за віком і більш підготовленими до осмислення складних творів зарубіжних авторів».

Програма із зарубіжної літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. 2012 р. зі змінами 2015—2016 рр.// Електронний ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html

11) основне завдання літературної освіти — формування особистості, її духовного світу, національної свідомості, високої моралі, громадянської позиції, а згідно з проектом Типового навчального плану для 10—11 класів закономірною буде перевага тих предметів, з яких проводиться ЗНО, тому не тільки предмети “Українська література» і “Зарубіжна література» потрапляють під загрозу, але й виховний процес в українській школі загалом (формування особистості учнів відповідно до обговорюваного проекту Типового навчального плану буде неповноцінним внаслідок інтеграції предметів “Українська література» і “Зарубіжна література» та значного скорочення кількості навчального часу);

РЕЗУЛЬТАТАМИ впровадження обговорюваного проекту Типового навчального плану для 10—11 класів стануть:

  • руйнація системи літературної освіти України;
  • ізоляція учнів від здобутків української та зарубіжної літератури й культури, значне зниження інтересу до читання класики й сучасних творів, а як наслідок — духовний занепад і маргіналізація української молоді;
  • знищення традицій української школи, у якій літературна освіта з давніх часів відігравала виняткову роль;
  • втрата передових технологій і методик вивчення української літератури та зарубіжної літератури, які спрямовані на прилучення учнів до книжки;
  • звуження гуманітарного простору українців, їх культурний відрив від цивілізованих країн світу.

ВВАЖАЄМО: винесений на обговорення проект Типового навчального плану для 10—11 класів (з наявним у ньому інтегрованим курсом “Література (українська і зарубіжна)») є науково-методично необґрунтованим і потенційно небезпечним як для української освіти, так і для української державності.

ПРОСИМО:

1) відкласти розгляд запропонованого проекту Типового навчального плану для 10—11 класів до розроблення, широкого громадського обговорення та апробації нових нормативних документів — Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, Концепції профільної освіти, Державного стандарту профільної освіти, нових навчальних програм;

2) відмовитися від ідеї інтеграції предметів “Українська література» і “Зарубіжна література» як науково-методично необґрунтованої та ідеологічно небезпечної, що не має ані відповідної нормативної бази, ані підтримки серед широкої громадськості;

3) залучити до розроблення нормативної бази Нової української школи (Державного стандарту, навчальних програм, науково-методичного контенту) знаних в Україні науковців, методистів, учителів, котрі мають позитивний досвід розробки, апробації та запровадження шкільного курікулуму;

4) розробити й запровадити процедуру апробації будь-яких нововведень в галузі освіти в ході педагогічного експерименту з презентацією його результатів експертному середовищу та широкій громадськості;

5) не скорочувати кількість годин на вивчення літературних предметів, а навпаки — розробити й упровадити широку Національну програму підтримки читання художньої літератури (української та зарубіжної) в середніх і вищих навчальних закладах;

6) ввести читацьку (літературну) компетентність як ключову до Концепції нової української школи, оскільки без читання художньої літератури неможливо сформувати ані фахівців, ані гідних громадян України.

Про необхідність збереження окремих предметів “Українська мова», “Українська література», “Зарубіжна література» в основній і старшій школі, про суспільну небезпеку їхньої інтеграції неодноразово висловлювалися науковці, вчителі, представники широкої громадськості у численних зверненнях на адресу Міністерства освіти і науки України, зокрема:

  • Звернення науково-педагогічної спільноти, представників громадськості та всіх небайдужих до Міністра освіти і науки Лілії Гриневич (зареєстровано в МОН 26 вересня 2016 р. № І-4224) // Електронний ресурс: http://osvita.ua/school/reform/52858/; http://life.pravda.com.ua/society/2016/11/8/219877/
  • Резолюція учасників Всеукраїнського круглого столу “Шкільна літературна освіта: учора, сьогодні, завтра» від 25 листопада 2016 р. (зареєстровано в МОН 2 грудня 2016 р. № 30857) // Електронний ресурс: http://www.metod.iif.npu.edu.ua/23-uncategorised/133-vseukrainskyi-kruhlyi-stil
  • Звернення Вченої ради Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України до МОН України від 1 листопада 2016 р., протокол № 8 // Електронний ресурс: http://www.ilnan.gov.ua/index.php/item/265-zvernennia-vchenoi-rady-instytutu-literatury-imthshevchenka-nan-ukrainy-do-mon-ukrainy
  • Звернення Української асоціації викладачів зарубіжної літератури, учасників “XII Чернігівських педагогічних зустрічей» до Міністра освіти і науки України від 25 червня 2016 р. // Всесвітня література в сучасній школі. — 2016. — № 7-8. — С. 3.
  • Відкритий лист Міністру освіти і науки Лілії Гриневич від учителів м. Чернігова від 25 серпня 2016 р. // Електронний ресурс: http://www.isaieva.kiev.ua/important.html#statia-0
  • Токмань Г. Чи варто змішувати українську літературу з іншими // Літературна Україна. — 2016. — 8 листопада (№ 48); Електронний ресурс: http://osvita.ua/school/reform/53416/
  • Токмань Г. Не стирайте слово УКРАЇНСЬКИЙ у шкільному розкладі уроків. Болить // Слово Просвіти. — 2016. — 8 грудня; Електронний ресурс: http://svitua.org/index.php/kultura/literatura/item/5033-ne-styraite-slovo-ukrainskyi-u-shkilnomu-rozkladi-urokiv-bolyt
  • Погребенник В. Міністрові освіти і науки України, копія — Комітету освіти і науки Верховної Ради України // Література Україна. — 2016. — 22 грудня (№ 49).
  • Вертій О. На резонансну ініціативу МОН Відкритий лист Віце-прем’єр-міністрові України В. А. Кириленку // Літературна Україна. — 2016. — 22 грудня (№ 49).

та інші.

 

З повагою і надією на розуміння

Микола Григорович ЖУЛИНСЬКИЙ — доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, головний науковий співробітник, директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, лауреат Шевченківської премії

Микола Матвійович СУЛИМА — доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, завідувач відділу історії української літератури

Ольга Миколаївна НІКОЛЕНКО — доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державних премій імені Івана Франка, В’ячеслава Чорновола

Раїса Валентинівна МОВЧАН — доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу української літератури XX ст. та сучасного літературного процесу Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України

Олена Олександрівна ІСАЄВА — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики викладання світової літератури Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова

Олександр Миколайович АВРАМЕНКО — доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, лауреат Всеукраїнського конкурсу “Учитель року — 1996» у номінації “Українська мова і література»

Юрій Іванович КОВБАСЕНКО — професор, завідувач кафедри світової літератури Київського університету імені Бориса Грінченка, президент Української асоціації викладачів зарубіжної літератури

Михайло Кузьмович НАЄНКО — доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Шевченківської премії

Жанна Валентинівна КЛИМЕНКО — доктор педагогічних наук, професор кафедри методики викладання світової літератури Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова

Леся Федорівна МІРОШНИЧЕНКО — доктор педагогічних наук, професор кафедри методики викладання світової літератури Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, заслужений діяч науки і техніки України

Людмила Петрівна ЮЛДАШЕВА — учитель української мови, літератури та зарубіжної літератури Тальнівського економіко-математичного ліцею Тальнівської районної ради Черкаської області, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу “Учитель року-2014» у номінації “Зарубіжна література», голова Всеукраїнської спілки вчителів-словесників

Вікторія Георгіївна ТУРЯНИЦЯ — учитель зарубіжної літератури, директор Свалявської гімназії Закарпатської області, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу “Учитель року-2014» у номінації “Зарубіжна література»

Ольга Олександрівна ГУЗЬ — учитель зарубіжної літератури комунального закладу “Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів № 26 — дитячий дошкільний заклад — дитячий юнацький центр “Зорецвіт» м. Кропивницького Кіровоградської області, лауреат Всеукраїнського конкурсу “Учитель року — 2004» у номінації “Зарубіжна література»

Олена В’ячеславівна ПІТЕРСЬКА — учитель зарубіжної літератури Білоцерківської загальноосвітньої школи № 18 Київської області, учитель-методист, дипломант Всеукраїнського конкурсу “Учитель року — 2014» у номінації “Зарубіжна література»

Тамара Петрівна СЕГЕДА — учитель зарубіжної літератури гімназії № 117 імені Лесі Українки м. Києва, учитель-методист

Олена Олександрівна СЕМЕНЮК — учитель української мови, літератури та зарубіжної літератури Скандинавської гімназії м. Києва, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу “Учитель року — 2008» у номінації “Зарубіжна література»

І ще понад 2000 підписів учителів, методистів, науковців, батьків (Додаток до Відкритого листа, список постійно розширюється).

Реєстраційний номер листа в МОН України: С — 201/0 від 19.01.2017 р.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment