Десять тисяч вікон у минуле

Унікальний фотолітопис Михайла Хавлюка з Отинії   Петро ШКРАБ’ЮК, письменник, доктор історичних наук, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, м. Львів На карті пам’яті встає Містечко з іменем Отиня. Вікно там світиться моє Крізь літ далеких павутиння… П. Ш., 1984 р. 1 Провінційні містечка… Так, саме містечка, а не селища міського типу, як їх називали в радянські часи (і називають досі), чи просто, по-армійському, населені пункти. Такі містечка в духовно-інтелектуальному вимірі ніколи не були провінційними. Бо в них, а надто в австрійську добу, діяли читальні “Просвіти”, економічні товариства, самовіддано трудилися…

Read More

«Журавлик» в Іспанії

“Журавлик» у Європі Іван НЕТЕЧА, директор дитячої хорової школи, художній керівник і диригент народної  дитячо-юнацької хорової капели “Журавлик»   На запрошення мерії іспанського міста Бургос, асоціації “Культура сучасного світу» та за погодженням з Міністерством культури України 8 днів із творчою місією перебувала в іспанському місті Бургос народна дитячо-юнацька хорова капела “Журавлик» Кам’янець-Подільської дитячої хорової школи та міського будинку культури. Асоціація організувала участь капели у Різдвяних фестивалях, концертах в іспанських містах. Різдвяні фестивалі, концерти спрямовані на популяризацію кращих зразків хорової духовної та світської музики країн Європи. За два місяці “Журавлик» підготував…

Read More

Тамара ЯЦЕНКО: «Ролі, які мені потрібно зіграти, я зіграю»

Тамара ЯЦЕНКО: “Буде пісня, буде й хліб»   У Київському академічному Молодому театрі поставили виставу “Горе від розуму» за п’єсою Олександра Грибоєдова в перекладі Максима Рильського. Режисер-постановник — художній керівник театру, заслужений діяч мистецтв України Андрій Білоус. А роль Хльостової виконує народна артистка України Тамара Яценко. Сьогодні пані Тамара гість “СП». — Ви вперше граєте у виставі, створеній Андрієм Білоусом. Як із ним працювалося? — Найголовніше, коли ти розумієш режисера, а він знає, що від тебе хоче. Саме така співпраця була у нас з Андрієм Федоровичем. Я граю лише у…

Read More

«Караван іде!!!» Сороковини з дня смерті Святослава Караванського

Сидір КІРАЛЬ, професор НУБІП України   4 січня у Києві відбувся вечір вшанування пам’яті Святослава Караванського (24.12.1920, Одеса—17.12.2016, Дентон, США), видатного українського мовознавця, громадського діяча, в’язня сталінських концтаборів. Коли надійшла сумна звістка про його смерть (не дожив 7 днів до свого 96-річчя), хтось зауважив, що помер Інститут української мови. Ця вдала гіпербола дуже влучно відтворює ту колосальну працелюбність, якою Всевишній наділив цього унікального чоловіка: аби переконатися в цьому, варто зайти на електронні каталоги провідних бібліотек України. Але тут не враховано численні його статті, інтерв’ю, опубліковані в різних українських та закордонних…

Read More

Шпитальні нотатки Маргарити Довгань

Шпитальні нотатки Маргарити Довгань   Фото Сергія БОРИСОВСЬКОГО   Правнук Семена Палія XVII століття. Прийшов хлопець Семен Гурко на Січ, пристати до козацтва. — А хто ти є, що вмієш? Мовчить хлопець. Оглядається. Уздрів курінь. Напіврозвалений. Узяв жмут соломи, запалив його та й кинув у ту напівруїну. Запалахкотіла вона, на попіл перетворилась. — Що ти робиш! — Добре роблю. Як туди козаки зайдуть перепочити, обвалиться та халабуда і без бою всіх придавить, покалічить. Новий курінь треба ставити. І дали козаки тому парубку військове ймення «Палій». Мабуть, є правда у цій…

Read More

ДНК варвара

ДНК варвара   Катерина МОТРИЧ   Войовничі агресивні народи чи не найбільша печаль людства. Вони воїнство демонічного світу, порушники всіх Заповідей Божих. Творець зупиняв їх, припиняв їхнє існування, то асимілюючи, то відбираючи у них саме життя. Так зникло багато орд, народностей, етносів, історичні вітри розвіяли їх, як порох. Деяким агресивним пощастило жити й до сьогодні, але їхні коні давно тупотять по їхній землі і зброя лежить на їхніх складах. Нащадки ж колись войовничих, а нині цілком мирних, цивілізованих, віддзеркалюють завойовницькі криваві гульбища своїх предків у талановитих фільмах, гоноровито називаючи імперську…

Read More

Олександр Олесь. Передсмертне листування

Олександр Олесь. Передсмертне листування (За матеріалами Архіву проф. Миколи Мушинки в Пряшеві)   Мґр. Олег ПАВЛІВ керівник Товариства “Опір Західної України» в Празі (Чехія) письменник та упорядник книги д-ра В. Горбового “Погода совісті» спеціально для “Слова Просвіти», Пряшів—Прага—Київ   У дослідженні провідної постаті української літератури вагому роль у вивченні його життя та творчості відіграє приватна кореспонденція Олександра Олеся, серед якої до наших днів збереглася його особливо цікава прижиттєва, зокрема й передсмертна переписка, яка перебуває у власності провідного українського і словацького вченого проф. Миколи Мушинки. Професор Микола Мушинка передав мені для…

Read More

Людина і Всесвіт: загадки Демокріта

Олег К. Романчук. Зоряний кристал: науково-фантастичний роман. — Львів: Універсум, 2016. — 276 с.   Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ, кандидат філологічних наук, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка   Роман Олега Романчука “Зоряний кристал» (виданий за підтримки Фундації ім. Івана Багряного у США) — несподіване поєднання пригодницького детективу (окремі історії читаєш як справжній детектив) і наукової фантастики. Щоправда, така жанрова взаємодія цілком вкладається в русло літератури метамодернізму, який приходить на зміну постмодернізму. “Зоряний кристал» — твір, який залишає двояке враження після прочитання. Привертає увагу несподівана і невластива українській прозі останнього часу філософська основа твору….

Read More

Микола ГОЛОМША: «Слухати і чути думки народу»

Микола ГОЛОМША: «Слухати і чути думки народу»   Кожен день життя нашого суспільства позначений подіями, що привертають увагу переважної більшості громадян, стають предметом обговорення в інформаційному просторі. Сьогодні ми розмовляємо про це з головою політичної партії «Патріот», колишнім першим заступником Генерального прокурора Миколою Голомшою. — Миколо Ярославовичу, увага українців нині прикута до Авдіївки. Там перевіряються на міцність не лише наші Збройні Сили, а й українська державність. — Путінські терористи, намагаючись вибити наших вояків із Авдіївської промзони, застосовують усі види озброєння, включно із тими, що заборонені Мінськими угодами, а це артилерія…

Read More

Проблема, яку нарешті слід вирішити

Несподівана і неприємна оказія — екс-гумація праху видатного поета О. Олеся в Празі по-справжньому сколихнула укра-їнську громадськість і гостро поставила на порядок денний ідею, котра раніше вряди-годи з’являлася в інформаційному просто-рі, — створення Національного пантеону видатних українців, які волею долі знайшли спочинок поза Україною. Хочеться споді-ватися, що нарешті реалізація такої благо-родної ідеї перейде в практичну площину. Водночас хочемо звернути увагу й на інший можливий аспект вирішення цьо-го питання. Мовимо про доцільність чи й необхідність перепоховання відомих на-ших діячів на їхній ба́тьківщині, в їхніх рід-них краях, як правило, опоетизованих у їх-ніх…

Read More