Проблема, яку нарешті слід вирішити

Несподівана і неприємна оказія — екс-гумація праху видатного поета О. Олеся в
Празі по-справжньому сколихнула укра-їнську громадськість і гостро поставила на
порядок денний ідею, котра раніше вряди-годи з’являлася в інформаційному просто-рі, — створення Національного пантеону
видатних українців, які волею долі знайшли
спочинок поза Україною. Хочеться споді-ватися, що нарешті реалізація такої благо-родної ідеї перейде в практичну площину.
Водночас хочемо звернути увагу й на
інший можливий аспект вирішення цьо-го питання. Мовимо про доцільність чи й
необхідність перепоховання відомих на-ших діячів на їхній ба́тьківщині, в їхніх рід-них краях, як правило, опоетизованих у їх-ніх же творах. У таких випадках, окрім ви-конання останніх бажань цих людей бу-ти похованими в рідній землі, позитивно
розв’язуватиметься в тих місцевостях і ши-роке коло інших національно-відроджу-вальних завдань, зокрема соціально-еко-номічних, гуманітарних, побутових. По-над 20-літній досвід пошанування поета
Тодося Осьмачки в його рідному селі добре
засвідчує такі наші розмисли. Цим про-диктований і наш лист-клопотання, що
його подаємо тут.
Лист-клопотання
про перепоховання праху українського пись-менника Тодося Осьмачки зі США до України
У травні 2020 року виповнюється 125
років із дня народження видатного укра-їнського письменника Тодося Степанови-ча Осьмачки, який народився в с. Куців-ка Смілянського району Черкаської облас-ті, а жорстока життєва доля повела його в
далекі світи: закінчив він життєвий шлях і
похований у Сполучених Штатах Амери-ки (цвинтар святого Андрія Саут-Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі).
Унікальна творчість Тодося Осьмачки,
яку в роки державної незалежності повер-нули в Україну, вивчається у школах і ви-шах, одною з питомих рис має винятко-ву “романтичну тугу за омісцевленням”
(Ю. Лавріненко), тобто глибинно, архетип-но заглиблена в найрідніші поетові місця:
абсолютна більшість його творів написана
в координатах Черкащини, Смілянщини,
Куцівки, що їх, утім, митець осмислював
органічною частиною України. У багатьох
творах Т. Осьмачки розсипані назви топоні-мів навколо його рідної Куцівки:
А в Буді, в Рохмистрівці, в Санджарівці
та ще в Макіївці і в Ташлику,
і в тихій Шполі, і на Сигнаївці,
і за Цвітковою у В’язівку,
і на скелястім Тясмині, в Тернівці,
мов на осиковім старім пеньку,
у тиші вогкій, весняній, урочій
світилося з церков посеред ночі…
Ця строфа з поеми Т. Осьмачки “По-ет”. А в повоєнний час, будучи вже поза
Україною, митець писав в одному з віршів:
…в Баварії я став, мов гострий колос
або мов з хмари спущена стріла
з бажанням–тугою почути голос
з далекого черкаського села…
Ось уже понад 20 років, починаючи
зі 100-літнього ювілею Т. Осьмачки, йо-го рідна Куцівка у травневі дні стає епі-центром велелюдних пошанівних заходів
для всієї Смілянщини, Черкащини, Укра-їни. У рідному поетовому селі встановле-на меморіальна дошка на його честь, на
місці колишньої садиби Осьмачок уста-новлено пам’ятний знак, відроджено ве-личний, неодноразово згадуваний поетом
храм (Української Автокефальної Право-славної Церкви), є вулиця імені поета, му-зейний куточок, який до ювілею поета пе-ретвориться на великий музей, під який
надається в селі історичне земське примі-щення, що його знав і бачив Т. Осьмачка.
У Черкаському національному уні-верситеті провели дві наукові конферен-ції всеукраїнського масштабу за творчістю
Т. Осьмачки, 2012 року обласна письмен-ницька організація і благодійники встано-вили і щорічно присуджують Всеукраїнську
літературну премію ім. Т. Осьмачки (лауре-атами стали знані українські письменни-ки М. Дочинець, В. Трубай, В. Горбатюк,
О. Різників), тривалий час діє благодійний
фонд “Тодось Осьмачка”, щорічно на Чер-кащині друкуються твори Т. Осьмачки чи
книги-дослідження про нього…
Осьмаччин ювілей, який наближаєть-ся, й усталена традиція вшанування по-статі й творчості митця в його рідному се-лі спонукають до того, щоб у встановлено-му порядку від імені членів родини Тодо-ся Осьмачки, передовсім його сина, Іго-ря Тодосійовича Осьмачка, онуків Олек-сандра Ігоровича Осьмачка, Євгена Іго-ровича Осьмачка, інших родичів, від гро-мади с. Куцівка, благодійного фонду “То-дось Осьмачка” та Черкаської обласної ор-ганізації Національної спілки письменни-ків України порушити клопотання перед
Кабінетом Міністрів України про перепо-ховання праху Т. С. Осьмачки зі США до
України (до Куцівки).
Смілянська районна і Черкаська об-ласна влада підтримують це клопотання і
готові посприяти в його вирішенні.
Свого часу добрий знайомий Тодося
Осьмачки, видатний український поет Єв-ген Маланюк у вірші “Пам’яті Т. Осьмач-ки” писав:
Ні, не ув’язнить глина чужини
Твою труну, твій попіл вогнепальний,
Бо правнуки, що будуть знов сини,
Перенесуть у тишу спочивальні.
Посадять дуб. І, щоб з землею злить,
Чебрець розстелять килимом духмяним.
Внизу Дніпро котитиме блакить,
А в Києві шумітимуть каштани.
Аби збувся цей своєрідний заповіт-пророцтво, закликаємо всіх, хто може по-сприяти у вирішенні справи перепохован-ня праху Т. Осьмачки в його рідному селі,
зробити це. Ми звертаємося до української
громади у США, до державних інституцій
і громадських організацій, до приватних
осіб…
Ідея повернення праху видатних укра-їнців на рідну землю давно витає над Укра-їною. Хай ця патріотична, добра справа
почнеться з Тодося Осьмачки…
Зі щирою повагою, надією і вдячністю
Володимир ПОЛІЩУК, доктор філоло-гії, професор, голова координаційної ради
творчих спілок Черкащини, заслужений
працівник освіти України;
Володимир ТКАЧЕНКО, письменник,
голова ЧОО Національної спілки пись-менників України;
Іван ФІЗЕР, голова ЧОО Національної
спілки художників України, заслужений
художник України;
Валентина КОВАЛЕНКО, письменни-ця, громадський діяч, депутат Черкаської
обласної ради;
Леонід ТРОФИМЕНКО, художній керів-ник і головний диригент Черкаського акаде-мічного заслуженого українського народного
хору, заслужений діяч мистецтв України;
Ольга МАРТИНОВА, голова ЧОО На-ціональної спілки народних майстрів
України, заслужений майстер народної
творчості України;
Володимир ОСИПОВ, директор Чер-каського академічного обласного муз-драмтеатру ім. Т. Г. Шевченка, заслужений
діяч мистецтв України;
Василь ЗАХАРЧЕНКО, письменник,
лауреат Шевченківської премії, заслуже-ний працівник культури України;
Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ, пись-менник, лауреат Шевченківської премії,
виконавчий директор Ліги українських
меценатів;
Микола БАБАК, народний художник
України, лауреат Шевченківської премії;
Григорій ДІХТЯРЕНКО, письменник,
народний депутат України ІІ скликання;
Олександра ТЕЛІЖЕНКО, заслуже-ний майстер народної творчості України,
член Комітету з присудження Національ-ної премії України ім. Т. Г. Шевченка;
Іван БОНДАР, народний художник
України;
Василь ПАХАРЕНКО, доктор філоло-гії, професор, письменник;
Василь ТРУБАЙ, письменник, лауреат
Всеукраїнської літературної премії ім. То-дося Осьмачки;
Василь ГОРБАТЮК, письменник, ла-уреат Всеукраїнської літературної премії
ім. Тодося Осьмачки;
Олекса РІЗНИКІВ, правозахисник,
письменник, лауреат Всеукраїнської літе-ратурної премії ім. Тодося Осьмачки

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment