Приходьте в музей Затуливітра! Лідія КОВАКА, директор музею “…у пісні легко все, якщо ні разу бджолиними стежками не летів…» Володимир Затуливітер У цій невеликій кімнаті особлива аура. Рукописи, записники, книжки, особисті документи, речі — все, до чого доторкалася рука митця несе сліди потужної енергетики поета Володимира Затуливітра. Він був людиною мужніх, сильних, пристрастних почуттів і глибоких роздумів про життя. У його поезії не випирають ці почуття, а тліють в глибині незгасним жаром і зігрівають увесь твір. Самобутній, оригінальний художник, автор мужньої, сильної, високоінтелектуальної філософської лірики. Його інтелектуалізм це…
Read MoreДень: 24.02.2017
Підтримаймо акцію “Відкладений хліб»
Андрій НАВРОДСЬКИЙ Ідея соціальної акції “Відкладений хліб» не нова. І в Інтернеті, і в інших засобах масової інформації про це пишуть різне. Хоча у багатьох країнах світу подібні акції відбуваються постійно і там їх охоче підтримують. Ось і в Корюківці кілька торговельних закладів також долучилися до акції “Відкладений хліб». На вході одного з продуктових магазинів “Глорія», що на центральній площі, розміщено невеличкий стелаж-поличка, на якому всі охочі можуть залишити будь-яку продукцію. Її, своєю чергою, може безкоштовно забрати будь-хто інший, хто цього потребує, але не може купити. Ініціатор акції корюківчанин…
Read More«За те, що геть не каліброве…» Василь КЛІЧАК
*** Ти в це місто зайшов. Мав на собі кептар, постоли, капелюх, портяниці. І чи так це було? Хтось то прийме за жарт. Хтось повірить. Хай вірить. І нишком сміється. Як згадаєш, тоді вигляд мав ти такий, мов теля від авто перепуджене. Як долав ти той опір шалений, гіркий, а найгірше — той мовний бар’єр заколючений? Ти коловся об нього не раз і не два. Часом рани в душі кровоточили. Але витерпів. Вистояв, ніби трава, що її товчуть на обочині. Що згадати за всі ці десятки літ? Пригадай, як зустрів…
Read MoreПам’яти учителя і вільного українця
Павло Павлович ЧУЧКА відійшов у безсмертя Це сталося 10 грудня 2016 року вдома, в Ужгороді. “Нічого. Все це вилікує смерть…» (Ліна Костенко). Проте, що вилікує нас, живих, від цієї втрати в українській і світовій науці та нашому українському суспільно-політичному житті? Думаю, що усвідомлення особливої значущости наукового подвигу цієї ЛЮДИНИ, що через хащі мінливих окупацій рідного краю і глибочезної світоглядової кризи значної частини українців вперто й послідовно продиралася до української свободи, соборности й незалежности зі смолоскипом Української Мови та її основними символами — Іменем та Прізвищем. Звідси назва його докторської…
Read MoreПоети нескореного покоління
Ярослава ШОЛУДЬКО “Держава не твориться в будучині, держава будується нині…» О. Ольжич У Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці відбувся вечір пам’яті видатних українських поетів і громадських діячів Олега Ольжича та Олени Теліги. З проникливою розповіддю про їхнє життя, творчість, трагічну долю та довгий шлях до визнання в Україні розповіла поетеса, музикант, педагог Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, активістка Сумського товариства “Просвіта» Ганна Приходько. Вона одразу зазначила, що буде ділитися своїм набуттям, яке вона переживала вивчаючи глибоку творчість О. Теліги та О. Ольжича. Олега та Олену єднало дуже багато. Народилися вони…
Read MoreІсповідник віри
(До 125-річчя від дня народження Сліпого Йосифа (17.02.1892—7.09.1984) — українського церковного та громадського діяча, кардинала, патріарха) Романа ЧЕРЕМШИНСЬКА, директор Етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка, село Велеснів Монастириського району, Тернопілля Одним із визначних діячів української і духовної кульури ХХ століття був наш славний краянин Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Йосиф Сліпий. Народився 17 лютого 1892 року в селі Заздрість, тепер Теребовлянського району, в заможній селянській, глибоко християнській родині. Батьки з дитячих років прищепили своєму синові любов до знань Божих справ. Початкову освіту здобув у рідному селі. Згодом навчався у Тернопільській гімназії,…
Read MoreЗупинити геростратів!
Зловмисники від влади вкотре заносять сокиру над Тарасовою горою. ПАТ “Укргідроенерго» відновлює спроби залучити європейське фінансування під будівництво Канівської гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) потужністю 1000 МВт на Черкащині. Проект будівництва Канівскої ГАЕС був розроблений 1985 року згідно зі “Схемою розміщення ГЕС та ГАЕС на території Європейської частини СРСР до 1990 р.”. Роботи з будівництва ГАЕС, що почалися у 1985 р., були зупинені із отриманням Україною незалежності. У середині 2000-х проект знову “зняли з полиці», зменшили його розмір (з 16 до 4 гідроагрегатів) та почали пошук грошей на його реалізацію. То якщо ми говоримо…
Read MoreПродовження апологетики абсурду
Степан ПАВЛЮК, академік НАНУ, доктор історичних наук, професор, директор Інституту народознавства НАНУ; Роман КИРЧІВ, доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, провідний науковий співробітник Інституту народознавства НАНУ Таке загальне враження від прочитання книжки ужгородського історика Володимира Фенича “Угорська Русь і “Ганнібалова присяга» Михайла Драгоманова: початки інтелектуального завоювання Закарпаття Україною» (Ужгород, 2015. — 144 с.), виданої під грифом Історичного факультету Ужгородського національного університету. Уже з експресивного формулювання заголовка і перших рядків вступу виразно зазначилося, з якого поля це писання, хто його автор, та що сподіватися на…
Read MoreПриродне джерело завжди чисте і прозоре
Михайло ЧОРНОПИСКИЙ, доцент кафедри української фольклористики ім. академіка Ф.Колесси ЛНУ ім. І. Франка, голова Комісії фольклористики НТШ 2015 року у Любліні вийшов науковий збірник “Gdzie bije źródło…» (288 с.) — “Де б’є джерело…» за редакцією Фелікса Чижевського, Аґнешки Дудек-Шуміґай, Марії Жиґалової. Ф. Чижевський — професор, науковий працівник Інституту слов’янської філології, декан української філології, дослідник діалектів і порівняльної граматики мовного пограниччя, член редколегії комітетів наукових видань “Славістичні дослідження Університету Марії Кюрі-Склодовської» і білоруського “Вісника Брестського університету», член загальнопольського і регіонального наукових товариств, входить до складу Комітету слов’янознавства Польської академії наук…
Read MoreПро Акт відновлення незалежності України
Василь ШПІЦЕР 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила “Акт проголошення незалежності України». Громадяни нашої держави майже одностайно підтримали це рішення Верховної Ради, проголосувавши абсолютною більшістю “За» на референдумі, що відбувся 1 грудня 1991 року — 90,32 %. Сьогодні Незалежну Україну наша молодь мужньо захищає від загарбника-московита. Проте не слід забувати, що вперше незалежність Української Держави офіційно була проголошена 22 січня 1918 року державно-правовим актом, знаним як “Четвертий Універсал Української Центральної Ради». Універсал проголосив Українську Народну Республіку “самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу». Після поразки…
Read More