Усім життям засвідчую — Одещина не російськомовна!

Лариса НЕДІН — заслужена артистка України, лауреат багатьох всеукраїнських і між народних мистецьких премій. З 1992 року працює на Українському радіо. Нині обіймає посаду головного редактора Головної редакції мистецьких передач. Веде авторську програму “Вечірній клуб актриси Лариси” та передачі “Від суботи до суботи”, “І знову зустріч”. Про свою багатогранну мистецьку та літературну діяльність, своє бачення проблем української культури розповідає читачам улюбленого тижневика “СП”, який передплачує багато років. Своєю українськістю завдячую вчителям — Ларисо Миколаївно, нам довго нав’язували думку, що на півдні України ідеї “русского міра” популярні, 3 роки тому була…

Read More

Трагедія українського Берестя

Зоя ШАЛІВСЬКА, просвітянка, член Київського правозахисного товарис тва “Холмщина” ім. Михайла Грушевського Сумним та скорботним для моєї родини завжди був весняний день 21 березня. Саме цього дня 1944 року польські бойовики знищили українське село Бересть Грубешівського повіту, що на Холмщині (нині територія Польщі). Того кривавого ранку було жорстоко вбито понад 300 українців, мирних селян, переважно жінок, дітей, стариків. Наша родина втратила одинадцятьох своїх близьких… “Бересть — одне з найсвідоміших українських сіл Холмщини, що розтягнулося на 3 км. У ньому проживало близько 1000 чоловік, і з них 95 % українців, воно…

Read More

На зорі національного відродження

Надія ОНИЩЕНКО Документальну виставку з такою назвою у Київському будинку вчителя відкрив Центральний державний архів зарубіжної україніки до 100-річчя Української революції та Української Центральної Ради. Документи більш ніж із десяти фондів розповідають про складні й суперечливі процеси політичного та громадського життя впродовж 1917—1918 років, пов’язані з поступовими світоглядними змінами українців на майбутнє спочатку як автономії у складі Російської федеративної республіки, а згодом — незалежної держави. За хронологічним принципом представлені тогочасні історичні події: Лютнева революція та утворення Української Центральної Ради, ухвалення Конституції України в останній день існування УЦР, діяльність різноманітних українських…

Read More

Уроки вітчизняної історії

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора У Національному музеї історії України відкрили виставку “100 років Української революції. Відроджена держава”, що присвячена сторіччю від початку Української революції 1917—1921 років та створенню першого українського парламенту — Української Центральної Ради. Українська революція 1917—1921 років — низка політичних та військових подій національно-визвольної боротьби українського народу за відновлення власної державності, визначальними серед яких стали утворення: Української Центральної Ради — представницького органу українських демократичних сил (головою УЦР обрали Михайла Грушевського); різних форм національної державності (Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка). Українська революція 1917—1921 років вперше показала світові суверенну…

Read More

Пам’ятка доби національного відродження та Української революції

Ця книжка днями побачила світ. Її авторами стали заслужений працівник культури України, заступник директора обласного краєзнавчого музею, член “Просвіти” Володимир Мокляк, заслужений працівник культури України, голова Полтавського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка, перший заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт та директор краєзнавчого музею Олександр Супруненко.   Протягом десятиліть комуністично-російський окупаційний режим нищив пам’ять про події Української революції 1917—21 років, зокрема й про будинок Українського клубу у Полтаві. Тож видання такого історичного дослідження стало вагомою подією у справі відновлення історичної пам’яті українців. Цегляний будинок по вулиці Стрітенській,…

Read More

Потойбіч сльози

 Іван Марчук у шаржах Миколи Дмітруха Петро СОРОКА Микола Дмітрух поставив перед собою зовсім непросте зав­дання — показати ще одну іпостась Марчукового генія — його душу, переломлену крізь призму іронічності, шаржу, шкіца до портрета… Продуктивний шлях, бо геній завжди іронічний, сказати б, з легкою юродинкою в поведінці й душі (у божественно-сакральному, а не нищівно-приземленому значенні цього слова). Іван Марчук вельми надається для шаржу як винятково колоритна, незвична особистість. У ньому все так дивно переплелося: селянськість і високий аристократизм, мудрість і простота, велич і приземленість, горні вершини духу і виняткова доступність……

Read More

«Хліб за хліб»

До 75-річчя утворення УПА Богдан ВИХАНСЬКИЙ, вчитель історії, пенсіонер, Самбір “Трактуючи речі з чужого голосу, не знайомі з джерелами, ми витворили собі різні фантастичні уявлення і живемо серед них, не помічаючи їх потворної неправдоподібності”. Микола Зеров Вояки УПА таємно переходили лінію фронту й опинялися у тилу більшовицьких військ. Місцем дислокації більших її загонів ставали лісові масиви, тож вояків так і називали: “лісові хлопці” чи “наші хлопці з лісу”. Частина озброєних повстанців жила нелегально в лісових бункерах або в таємних сховках десь на болотах чи навіть у селах. Ці вояки належали…

Read More

Тетяна ІВАЩЕНКО: «Я переконана, що театр вічний»

Тетяна ІВАЩЕНКО — автор яскравий, непересічний, емоційний, мудрий. Її п’єси з успіхом йдуть на кону 19-ти театрів України. Нещодавно репертуар камерної сцени ім. С. Данченка Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка поповнився сороковою прем’єрою Т. Іващенко — виставою “Таїна буття”, присвяченою Каменяреві. — Чим Вас зацікавив образ Каменяра? — Мої дитячі роки минули на вулиці Івана Франка у Києві. Саме в дитинстві розкрився мені світ письменника через його казки. Згодом привабила поезія Франка, його інтимна лірика. Хоча всіх нас привчали до думки, що Франко — лише незламний Каменяр. Не…

Read More

Закон про смерть державного статусу української мови № 5670

Ірина ФАРІОН, доктор філологічних наук, професор Панове! Наводжу лише кричущі статті з мовного законопроєкту № 5670, що логічно продовжує закон Ківалова-Колесніченка. Тому й кричать так голосно про нього, абсолютно замовчуючи ще два глибоких закони 5556 і 5669. Саме законопроєкт № 5670 втілює в життя московсько-медведчуківську ідеологему “Єдина країна—Єдіная страна” і найпоказовіше про це свідчить ст. 1, пункт 2, що практично скопійована зі Статті 6. “Державна мова України” із закону Ківалова-Колесніченка, пункт 3: “Обов’язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню у тій чи іншій сфері не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права…

Read More

«Добре робити історію…»

Андрій ТОПАЧЕВСЬКИЙ 2016 рік минув під знаком Михайла Грушевського з нагоди його 150-річного ювілею. Та вже року нинішнього можемо відзначити 100-річчя його соціально-політичних праць, революційної публіцистики, розпочатої промовою на Українській маніфестації у Києві 19 березня 1917 р.  Публіцистична спадщина М. С. Грушевського спростовує міфи, вигадки і звичайні недомовки, що супроводжують  політичні суперечки навколо постаті Великого Українця. Навколо постаті Михайла Грушевського виникло чимало байок; деякі з них гідні посмішки, інші вимагають спростування. Царські жандарми вигадали, а радянські чекісти потім підхопили легенду, ніби він “запозичив” національну свідомість на австрійській Галичині. Насправді ж…

Read More