«Кримські Герої» чи зрадники України?

Справжні моральні якості людини виявляються в екстремальних умо- вах. Підтвердження цієї тези — героїзм наших воїнів у російсько-україн- ській війні на сході України. Захищаючи рідну землю, Європу та весь світ від російського фашизму та путінської чуми, майже 3 700 українських воїнів віддали свої життя. 39 із них вшановано найвищою державною нагородою “Герой України”. А чи є моральним для всіх нас, живих, насамперед їхніх батьків, дітей і родин, перебування загиблих у одному списку з тими, хто зрадив український народ та Українську державу? Такі думки сьогодні у го- ловах тих, хто має змогу проглянути майже півтисячний список вшанованих цим високим званням і вшанувати справжніх полеглих Героїв на столично- му майдані. Ми не сумніваємося у багатьох громадсько-політичних діячах — політв’язнях комуністичного режиму, які заклали перші цеглини у підва- лини незалежності України.

Петро ЛАН, тавричанин у сьомому поколінні, м. Сімферополь Український народ і держава поша- нували їх сповна заслужено. Не викликає жодних заперечень і нагородження цією відзнакою багатьох славетних діячів укра- їнської культури, науки та знаних госпо- дарників. Кожен із них зробив вагомий внесок у розбудову нашої держави. Але рясна присутність у цьому переліку чинов- ницько-олігархічної братії компрометує й ганьбить високе звання “Герой України” і є принизливим для справжніх Героїв, осо- бливо для тих, хто віддав для нашої держа- ви власне життя. Досить сумнівним, якщо не амораль- ним є перебування у цьому списку “крим- ських Героїв”-зрадників. Моральні і люд- ські якості майже всіх їх виявилися під час російської окупації Криму в лютому 2014 року. Рекордсменом зрадництва, запродан- ства та аморальності став ректор Таврій- ського національного університету ім. В. Вернадського Микола Багров, нагородже- ний зіркою Героя України 2007 року. Укра- їнофобом і сепаратистом він був усе життя, обіймаючи найвищі компартійні та дер- жавні посади у Криму. Цей “Герой України” першим підтри- мав російську окупацію Криму. Саме він прилюдно закликав кримчан іти на неза- конний референдум, співав осанну міс- цевим бандюкам, які за підтримки росій- ських автоматників захопили владу на пів- острові. Свою сутність цей спритний і до- бре законспірований українофоб відкрито продемонстрував в останні дні свого жит- тя. Цей пещений українською владою нік- чема та лютий ворог української держави заявив таке: “Я все життя віддав Криму і пишаюся історичним рішенням кримчан повернутися до Росії. Я був першим керів- ником Верховної Ради Автономної Респу- бліки Крим і вже тоді можна було бачити в Україні ознаки нацизму. Зараз це нерід- ко переростає у відвертий фашизм. Вели- ке спасибі президентові Володимиру Пу- тіну, який допоміг позбутися українського фашизму. Повернення Криму було прове- дено блискуче”. Ці слова належать замас- кованому ворогу України, вшанованому званням “Герой України”. Не менш колоритною постаттю се- ред “Героїв-зрадників” є колишній спікер Верховної Ради АРК (2003—2006), народ- ний депутат України V—VII скликань Бо- рис Дейч. Званням “Герой України” йо- го нагородили 2013-го. Цей злодійкува- тий кримський барига фактично привати- зував значну частину Східного Криму і ни- ні вважається некоронованим господарем усього Судацького району. Як чинний на- родний депутат від Криму, він гаряче апло- дував захопленню півострова російськими військами. Напередодні злочинного бе- резневого референдуму про статус Криму Борис Дейч палко агітував кримчан про- голосувати “за” входження Криму до скла- ду Російської Федерації. А ще він відомий своєю українофобією та шовіністичними заявами. Фактично в окупованому Кри- му Борис Дейч є офіційним радником ни- нішньої бандитської кримської влади, яку очолюють самозванці Аксьонов і Костян- тинов. Голову правління акціонерного това- риства “Завод Фіолент” Олександра Бата- ліна вшановано званням “Герой України” 2012 року. Підприємство, завдяки держав- ній підтримці, на замовленнях для оборон- ної промисловості справді досягло значних успіхів, налагодило випуск конкуренто- спроможної електропобутової техніки. Але у цьому заслуга не лише генерального ди- ректора. Все було б добре, якби Олександр Баталін не був прислужливим політиком. Зорієнтувавшись у ситуації, він першим став засуджувати київський та кримський майдани. Герой також вітав окупацію Кри- му російськими військами, закликав сім- феропольців і всіх кримчан вийти у берез- ні 2014 року на протиправний референдум. Очолюваний Баталіним завод “Фіо- лент”, використовуючи унікальне облад- нання, придбане коштом Української дер- жави, випускає продукцію для оборон- ного комплексу Росії, зокрема, для осна- щення новітніх бойових танків “Армата”. Від зброї, виготовленої на підприємстві Баталіна-“Героя”, загинуло чимало укра- їнських вояків. Ректора Кримського державного ін- дустріально-педагогічного університету Февзі Якубова одним із перших, 2014-го Україна вшанувала високим званням “Ге- рой України”. Він зробив чимало корис- ного для відродження кримськотатарської освіти та підготовки наукових кадрів для кримських шкіл. Досить прихильно уче- ний ставиться і до вивчення та запрова- дження в університеті української мови та літератури, навіть створив кафедру україн- ської філології. Проте його постійне полі- тичне балансування між українськими де- мократами та регіоналами врешті-решт привело знакового ученого та організа- тора національної освіти кримськотатар- ського народу в лоно тих, хто підтриму- вав банду Януковича. Він усіляко протиді- яв участі студентської молоді у кримсько- му протестному майдані, жорстоко пере- слідував тих, хто проривався до київського Євромайдану. Не протестував гнучкий ке- рівник-еквілібрист і проти російської оку- пації Криму та переслідувань окупантами кримськотатарських діячів. Щось не чути його голосу було і на захист Меджлісу та лідерів кримськотатарського народу. Оку- паційний режим “Герой” України” та лау- реат Національної премії ім. Тараса Шев- ченка Февзі Якубов прийняв безболісно. Ще один “Герой України” (2009 р.), ге- неральний директор виробничо-акціо- нерного об’єднання “Масандра” Мико- ла Бойко не помічений в антиукраїнських дійствах. Він намагався зберегти славетне підприємство від руйнації, але не знайшов порозуміння з окупантами. Нова окупа- ційна влада фактично знищила легендар- ну “Масандру” і відсторонила досвідчено- го керівника від справ. У Криму першим “Героєм України” (1999 р.) стала доярка акціонерного това- риства “Широке” Сімферопольського ра- йону Катерина Гордійчук. Отримала во- на це звання цілком заслужено за багато- літню тяжку працю. Проте недосвідчену у політиці сільську трудівницю брудні по- літики втягли у всілякі заяви на підтрим- ку окупаційної влади та до рекламування покращення життя та вихваляння в отри- манні високої пенсії від окупаційної вла- ди. Правда, ця жіночка не зізнається, що високу пенсію їй, як “Герою України”, за- безпечив український народ і щедра укра- їнська влада. Лише один із кримських Героїв Украї- ни, відважний і чесний льотчик-випробу- вач, лауреат Державної премії у галузі нау- ки і техніки України, генерал-майор Юрій Тішков (нагороджений 2001 року) не по- рушив військову присягу, відкинув заман- ливі пропозиції окупантів і не став спів- працювати з ними. 2014 року він виїхав з Криму, нині проживає і працює у Запо- ріжжі. Ситуація, яка склалася з “Героями”, і не лише кримськими, свідчить, що у наго- родному державному відомстві не все га- разд. А серед нагороджених найвищими державними нагородами є чимало випад- кових людей або тих, хто ганьбить це ви- соке звання. Тож, на наш погляд, вже давно назріла потреба докорінних змін у нагородній сис- темі. Є також нагальною інвентаризація та очищення нагородних списків від корум- пованого чиновництва, сепаратистів та відвертих ворогів українського народу. Заощаджені на цій святій справі кошти потрібно спрямувати на допомогу дітям загиблих Героїв та інвалідів війни.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment