«Ладоньки» — це обереги

Світлана САДОВЕНКО, художній керівник зразкового те- атру пісні “Ладоньки” ЦПР Свя- тошинського р-ну м. Києва, кан- дидат педагогічних наук

З разковий театр пісні “Ла- доньки” — художній колектив, що був створений для естетич- ного виховання дошкільнят на українському дитячому фолькло- рі. Сьогодні його відвідує близь- ко 100 дітей. Найменшим — по два рочки, а найстаршій — Ма- річці Нікольській — уже 16! Во- на з нами 12 років, від самого по- чатку створення колективу. А те- пер співає разом зі своїми сестра- ми Настею і Дариною, які підрос- ли і теж прийшли в “Ладоньки”. Розпочинаючи у дворічному віці, малята є оригінальною візи- тівкою нашого колективу, викли- каючи у слухачів-глядачів спала- хи емоцій, зриваючи шал оплес- ків! Цікава історія появи назви колективу — “ЛАДОНЬКИ”. Весна 2005-го. Саме у цей пе- ріод буйного цвіту і сил землі бу- ло створено наш дитячий твор- чий колектив, який спочатку був зорганізований як фольклорний і залучив близько 20 дітей. Образ Весни з давнини суго- лосний з образом богині Лади — покровительки любові, одружен- ня, а отже, — дітей, життя і його продовження. Варто згадати і те, що у до- християнській міфології поша- новувався дух предків — Ладо- Бог. А фольклор — це і є дух пред- ків, наша народна мудрість, гене- тична пам’ять, що крізь віки ді- йшла до нас. На щастя та долю колись да- рували і носили при собі оберіг — ладанку, що також є близьким до назви і призначення колективу. Отже, діти, що навчаються в “Ла- доньках”, є своєрідними оберега- ми дитячого українського пісен- ного фольклору. 2012 року колективу присво- єно почесне звання “Зразковий художній колектив”. Відтоді по- вна назва творчого об’єднання — зразковий художній колек- тив Театр пісні “Ладоньки”. Йо- го учасники демонструють зла- годжений унісон, гарний стрій двоголосся, яскравість і завзят- тя у передачі настрою музично- го твору, а головне — велике ба- жання дарувати усмішки і нести енергію української народної пісні слухачеві. Серед найстарших дітей хо- четься згадати Івана Суліму, який прийшов трирічним хлопчиком і ось уже дванадцять років разом із п’ятнадцятирічним Сашком Овсієнком та десятирічним Ки- рилом Андреюком є вокальною опорою колективу. Зовсім маленькими долучи- лися до нас Амєлія Підлісна, Со- фійка Суккар, Марічка Леонова, Карина Заєць. Нині — це соліст- ки концертної групи, які разом з іншими дітьми — Амалією Пяти- го, Веронікою Голенко, Яросла- вою і Кирилом Андреюками, се- страми (близнюками й двійнята- ми) Марією і Дарією Юрченко, Аллою і Валерією Поліщук, Ан- ною і Валерією Дяченко, Анге- ліною й Златою Шупик, а також Веронікою Моспан, чотириріч- ною Даяною, Ксенією Алєксєє- вою та багатьма іншими дітьми незамінні на фестивалях, конкур- сах, концертах. Я, художній керівник колек- тиву, і молоді керівники-викла- дачі Катерина Комар, Олександр Садовенко, Катерина Канони- шена та концертмейстер Андрій Бєдний, робимо все можливе, щоб передати учням той україн- ський генетичний код, який яв- ляють народні джерела, зокре- ма — дитячий музичний фоль- клор, а життя учасників театру пісні “Ладоньки” ставало яскра- вішим і веселішим. Батьки дітей, які є справжніми співкерівника- ми колективу, власноруч ство- рюють прекрасні сценічні кос- тюми. Підтримує таку творчу ат- мосферу керівництво Центру по- зашкільної роботи Святошин- ського району міста Києва, на ба- зі якого працює колектив, — ди- ректор Наталія Іванівна Савенко та завідувач відділу Лідія Петрів- на Щербатюк. Основною метою роботи зразкового Театру пісні “Ладонь- ки”, крім ретрансляції дитячо- го фольклору, є сприяння при- родному розвитку і формуванню музичного світогляду, мислення, культури, навчального інтересу, стійкої мотивації дітей до музич- ної діяльності. А це — українські народні традиції, свята, обряди, родинно-побутові звичаї, духовні обереги, дитячі пісні, ігри, колис- кові, заклички, забави, колядки, щедрівки, веснянки, гаївки, пас- туші ладкання-примовки, казки, загадки, рухи зі співом тощо. Тепер уже нашим юним та- лантам під силу й пісні академіч- ного виконання — арії, романси. Не оминаємо й естрадну автор- ську пісню. Це ж театр пісні! “Ладоньки” виступають і на великих сценах столиці, зокре- ма в Колонному залі імені М. В. Лисенка Національної філармо- нії України, на сцені Національ- ної опери України, Театру імені І. Франка, Українського дому, Бу- динку актора, Національної му- зичної академії імені П. І. Чай- ковського, Київського міського будинку вчителя, Національного музею Тараса Шевченка та інших. За сприяння Президентсько- го фонду Леоніда Кучми “Укра- їна”, стипендіатами якого ми є, колектив узяв участь у Міжна- родних фестивалях-конкурсах, що відбулися у Франції (“Па- риж збирає друзів”) та Болгарії (м. Несебр, “Сонце, радість, кра- са”), виборовши найвищі наго- роди цих заходів. Виступаємо й на запрошен- ня Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шев- ченка, беремо участь у дійствах за сценаріями заслуженого праців- ника культури України Дмитра Ломачука та заслуженої артист- ки України Тетяни Негрій. Споді- ваємось на подальшу плідну спів- працю! Після кожного виступу, тим більше, коли співаємо на одній сцені з відомими артистами, як, скажімо, із народним артистом України Фемієм Мустафаєвим та заслуженим артистом Украї- ни Кирилом Стеценком, щасли- ві ладоньки беруть від них тала- новитий запал енергії й велико- го досвіду. “Ладоньки” є активни- ми учасниками Всеукраїнських культурно-мистецьких проек- тів, спрямованих на підтрим- ку наших воїнів АТО, а саме — “Народної філармонії” під ору- дою заслуженої артистки Украї- ни Руслани Лоцман і “Мистець- кого спецназу”, керівником яко- го є заслужений працівник куль- тури України, поетеса, громад- ський діяч Зоя Ружин. Щоразу, звертаючись до сво- їх глядачів зі сцени, “Ладонь- ки” бажають усім ЛАДУ, щоб все і завжди ЛАДИЛОСЬ і НАЛАГО- ДЖУВАЛОСЬ! Щоби був ЛАД у нашій країні, а в людей усе ЛА- ДИЛОСЯ, щоб пісня була ДО ЛАДУ!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment