Таємнича сила картин Тетяни Яблонської

У Центральному будинку художника НСХУ відкрили ви- ставку, присвячену 100-річчю від дня народження видат- ного українського живописця і педагога Тетяни ЯБЛОН- СЬКОЇ (1917—2005).

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора Тетяна Нилівна працюва- ла у жанрі станкового живопису, створювала тематичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти. Постійно перебувала у стані по- шуку якнайвиразнішої худож- ньої мови. Твори мисткині від- різняються філософською гли- биною світосприйняття, багатим і вишуканим колоритом, компо- зиційною довершеністю та ори- гінальністю просторових вирі- шень теми. Багатьом її полот- нам притаманні тонка задушев- ність, лаконічність стилю, май- стерність декоративного уза- гальнення. “У житті як на довгій ниві, усього було — і радощів, і прикро- щів. У стародавній Японії існував звичай: художник, змінюючи твор- чу манеру, брав собі нове ім’я. Так і я давно вже не та “Яблонська”, якою була колись. Мій вільний творчий розвиток під час навчання у художньо- му інституті і в перші пово- єнні роки був загальмований зловісними постановами ЦК з ідеологічних питань. У середи- ні п’ятдесятих я відійшла від творчої кризи. Під час тим- часової хрущовської “відли- ги” наше мистецтво поча- ло вириватися з тенет соці- алістичного реалізму і шука- ти нових шляхів. Я захопила- ся українським народним мис- тецтвом. Виник цикл декора- тивних творів. Але наприкінці роботи над цією серією я по- бачила, що почала повторю- ватися. Цикл вичерпався. У сімдесятих роках мені пощас- тило двічі побувати в Італії. Зна- йомство з мистецтвом кватрочен- то спрямувало мої пошуки вглиб, до внутрішньої духовності. У ці ж ро- ки я знов захопилася імпресіоніс- тами, забутими з часів жданівщи- ни. Збагнула, що цінність живопису становить саме живопис. Тепер я прийшла “на круги своя”. Відчуваю, що у творчості я повністю вільна. Пишу з вікон та поблизу своєї домівки. Це “звужен- ня горизонту”, навпаки, його для мене розширило — відкрило красу і поезію там, де я їх не бачила раніш. У кожного з нас своє вікно, в яке дивиться природа”, — писала Тетяна Яблонська 1997 року. “Ювілей Тетяни Яблонської — подія Всеукраїнського масшта- бу. Відкрилося кілька виставок ху- дожниці, на будинку, де вона жи- ла, встановлено меморіальну до- шку. Засновано премію, що носи- тиме ім’я мисткині. Це буде най- вища премія нашої Спілки. Сьо- годні ми відкриваємо експозицію, в якій представлені роботи худож- ниці, створені переважно в остан- ні роки її життя”, — зазначив го- лова НСХУ Володимир Чепелик. “Теплою хвилею котиться Україною творчість моєї мами. По всій країні відбуваються захо- ди, присвячені її творчості. І все це проходить не за вказівками зго- ри, а з ініціативи простих людей. Це ознака справжнього народно- го визнання. Експозиції відкри- ваються у Національному ху- дожньому музеї, Національ- ному музеї літератури Украї- ни, виставкових центрах Дні- пра, Одеси та Чернігова. У живописі Тетяни Яблонської відчувається велика сила, її мистецтво дуже потрібне на- шому зболілому суспільству”, — підкреслила донька Тетяни Яблонської — Атаян Гаяне. “Весь 2017 рік — це рік ве- ликої майстрині, генія укра- їнського живопису і мону- ментального мистецтва Тетя- ни Яблонської. Вона завжди створювала неповторні обра- зи. Працювала до останньо- го подиху. Вона творила не стільки руками і розумом, скільки душею і серцем. Її девізом були слова: “Мо- жеш не робити — не роби”. І во- на творила, бо не могла не твори- ти. Кожній роботі художниці при- таманна внутрішня сила таємни- чості. Пишаємося тим, що Тетяна Нилівна — одна з кращих учениць Національної академії образотвор- чого мистецтва і архітектури, бу- ла найкращим педагогом нашо- го навчального закладу, а її сторіч- ний ювілей збігся у часі зі сторіч- чям Академії”, — наголосив пре- зидент Національної академії мис- тецтв України, ректор Національ- ної академії образотворчого мисте- цтва і архітектури Андрій Чебикін. На виставці представлені кар- тини Тетяни Яблонської, що ство- рені переважно у 80—90-ті роки ми- нулого століття. Привертають увагу пейзажі мисткині “Влітку”, “Літ- нього дня”, “Осінній серпанок”, “Під вітою старою яблуні”, “Край села”; українські мотиви присутні в полотнах “У свято. Карпати”, “Ха- та у селі Шевченкове”, “Сестрич- ки”, “Жінка із Закарпаття”; поруч портрети “Гаяне”, “Осінній пор- трет”, “Моя онука”, “Автопортрет” та натюрморти “Рослина”, “Кві- ти на вікні”, “Тепла осінь. Балкон”, “Наше вікно”, “Альтанка Глібо- ва”. Також художниця намалюва- ла олівцем портрети своїх сучасни- ків Василя Забашти, Георгія Якуто- вича, Василя Гуріна, Оксани Слєти та багатьох інших.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment