Підтримуємо славні традиції

Марія ГЕВ, викладач Львівської державної хорової школи “Дударик”

2011 року я працювала вчите лем Радехівської школи мистецтв і розпочала мистецьке дослід ження “Хорова культура Радехів щини за період 1945—2011 рр.”. У цій науковій праці описувала ді яльність хорових колективів регі ону і, зокрема, хору “Просвіта”. За дорученням директора колек тиву Юрія Сухара мені випало ним керувати. Свою пошукову наукову діяльність поєднувала з диригентською, концертною практикою. Вивчення історії хо рової культури Радехівщини до помогло усвідомити мету і специ фіку роботи і професійно влити ся у склад колективу. Історія колективу сягає в да леке минуле, саме в той час, коли засновувалися читальні “Просві ти” в повітах і селах (починаючи з 1868 року). У статуті “Просвіти”, затвер дженому 1913 року, зазначено: “Ціллю товариства є просвіта і піднесення культури та добробуту українського народу у всіх його верствах і напрямках життя. Для досягнення цієї мети товариству допоможуть такі засоби, як влаш тування публічних лекцій і вик ладів, літературно музичних про дукцій, концертів, аматорських вистав театральних, — взагалі плекання музики та співу, веден ня людового театру та кінотеат ру” (“Нариси історії “Просвіти”, ред. І. Мельник. — Львів—Краків— Париж: Просвіта, 1993. — С. 186). Починаючи з моменту ста новлення новітньої незалежної України 1996 року, хор учителів “Просвіта” продовжив традиції просвітянської хорової діяльнос ті. Колектив організовано при “Просвіті”, а його учасники — вчителі музики міста Радехова і сіл району. Лейтмотивом концерт ного святкування 20 ліття хору стала саме постать Учителя в житті кожної людини. Від настав ника залежить прихильність і лю бов учня до обраної справи. Не змінним диригентом хору “Прос віта” є Людмила Сухар. Людмила Сухар — подвижник хорового мистецтва на Радехів щині. Народилася 27 вересня 1954 року у селі Ворохта Ярем чанського району Івано Фран ківської області в сім’ї будівель ників залізничних мостів. Родина часто переїжджала, мандруючи переважно західно карпатськими територіями, тому Людмила Су хар мала можливість знайомити ся з пісенним фольклором різних місцевостей. Згодом осіли в Сам борі. Музичну освіту здобула в Самбірській музичній школі (клас скрипки), Дрогобицькому державному музичному училищі (спеціальність “Хорове диригу вання”), Українському католиць кому університеті та Львівській музичній академії ім. М. Лисенка (спеціальність “Музичне мистец тво”). 20 років Людмила Сухар пропрацювала у Радехівській ди тячій музичній школі, викладаю чи сольфеджіо, музично теоре тичні дисципліни та керуючи ди тячим хоровим колективом. За цей час організувала дитячі та учительські хори в Радехівських ЗОШ № 2, № 3. Керує Марій ською Дружиною, яку започатку вала 1991 року разом із церквою Святого Миколая міста Радехова. Людмила Іванівна співала у хоро вій капелі вчителів Радехівської ДМШ, часто виступала як соліс тка капели. Вже з 1994 року Люд мила Сухар працює в Радехів ській районній школі мистецтв. Вона активно займається катехі зацією молоді, веде музично просвітницьку діяльність серед парафіян деканату, входить до редколегії деканатської газети “Слово”. Людмила Сухар ще й музичний упорядник фольклор ної збірки “Гаївки Радехівщини” (2004), мистецьких книг про Іго ря Білозіра та його творчість “Пам’яті друга” (2005), “Слід на землі” (2010), співавтор підруч ників з українознавства (2007). У її творчому доробку є методична розробка “Робота з дітьми дош кільного віку у студіях “Малюк” і “Горішок” Радехівської районної школи мистецтв (методичні по ради “Виховання у першоклас ників музичного слуху в ранньо му шкільному віці (7 10 років)”, “Музичні ігри”, “Сольфеджуван ня на уроках музики”). За свою мистецьку працю во на нагороджена дипломами. Ба гато її учнів обрали мистецтво професією і справою життя. Так, Вікторія Старунчак (Шавалюк), учениця Людмили Сухар, у 2004—2008 роках продовжила справу своєї вчительки і стала за диригентський пульт хору “Просвіта”. Під її керівництвом колектив 2007 року отримав по чесне звання “народний”. Свою “вчительську просвітянську ро дину” із 20 літнім ювілеєм Вікто рія вітала разом із народним во кальним гуртом “Ґердан” (м. Миколаїв), який тепер очолює. Музичним подарунком звучали українські народні пісні в сучас ному аранжуванні. На той час, коли я стала дири гентом народного хору “Просві та”, колектив уже мав численні здобутки: величезну хорову бібліо теку, численні концертні програ ми, гастрольні тури, записані компакт диски хорової музики “Благослови нас, Боже” (2007), “Взиватиму всім серцем…” (2009), “Радуйся, Миколаю” (2010), “Акафіст до Святого отця Миколая” (2010), був лауреатом обласних та всеукраїнських мис тецьких конкурсів фестивалів (“Співоча освітянська родина”, “Відлуння”, “Велика коляда”, “Різдвяна зірка”, “Камертон”, “Мамина світлиця”, “Пшеничне перевесло” та ін.). Репертуар “Просвіти” дуже об’ємний і різноманітний. Це ду ховна музика, народні компози ції, твори європейських класиків, сучасна українська та світова му зика. Великим творчим досвідом стало вивчення хором моїх автор ських композицій та обробок. Адже чути свою музику і мати можливість експериментувати хоровими звуковими барвами — це, напевно, найбільше щастя для автора. На ювілейному святкуванні для бібліотеки хору “Просвіта” я презентувала частину свого твор чого доробку: поетичні книжки та нотні збірники авторських творів. А у вокальному дуеті з На талією Подобівською (вчителем НВК села Гірське Миколаївсько го р ну) ми вітали хористів прос вітян авторськими піснями “Мо литва душі” та “Ой піду до кри ниці”. Кожен із диригентів мав мож ливість знову стати за диригент ський пульт. Для святкового вис тупу хор підготував концертну програму, в яку ввійшли твори: “Благослови, душе моя, Господа” К. Стеценка, “Ой там скраю зру ба” (обр. В. Гущака), “Гуцулка Ксеня” Є. Козака, “Коломийка” з опери Ю. Мейтуса “Украдене щастя”, “Колискова” (сл. і муз. М. Гев), “Якби я мала крила ор лині” (обр. О. Токар), “Молитва за Вітчизну” М. Фоменка. Глядачі захоплено вслухалися в різноманітні темброві барви, широку динамічну палітру, чис тоту інтонування. Незмінна ведуча концертних програм Світлана Єрмілова май стерно знайомила глядачів із іс торією колективу та його числен ними учасниками, кожен з яких — непересічна особистість. Це талановиті педагоги, музиканти і шанувальники хорового співу: Анна Жук, Оксана Проказюк, Наталя Шмагола, Марія Павко, Марія Васильченко, Галина Шев чук, Наталія Соловйова, Наталія Мандюк, Світлана Шарова, Світ лана Єрмілова, Лариса Лучко, Христина Савчук, Наталія Тим чак, Богдан Притула, Богдан Бі лозір, Василь Познанський, Ігор Коцюба, Володимир Лівінов ський, Мирон Махневич, Ми хайло Сухар, Ігор Мечержак, Ярослав Соловйов. Дитячий хор Марійської дру жини церкви Святого Миколая міста Радехова, молода зміна “Просвіти”, привітав ювілярів галицькою народною колиско вою “Зірки мигтять”. Пісню “Два кольори” під супровід баяна (Б. Білозір) подарував своїй учитель ці Людмилі Сухар випускник школи мистецтв Василь Лиско, який тепер навчається в Луцько му державному училищі культури і мистецтв. Найвища нагорода і пошана для вчителя — коли учні відкривають серце українській пісні, продовжують мистецьку справу і з любов’ю, вдячністю згадують учнівські юні роки. Міський голова Радехова Степан Коханчук до вітальних слів додав і подарунок — сертифікат від міської ради на суму 20 000 гри вень для придбання електрично го клавішного інструмента. Віта ли ювілярів член президії район ного об’єднання “Просвіти” Ма рія Климочко, голова Союзу Ук раїнок Радехівщини Надія Гось, керівник відділу культури Мико лаївської РДА Ірина Іваночко, парохи сіл району Сабанівки і Кривого о. Василь Прус і о. Тарас Лепех. А однокласник відомого ук раїнського композитора Ігоря Бі лозіра Василь Твердохліб, учас ник місцевого хору “Те Deum” підкреслив, що хорове мистецтво облагороджує, згуртовує, виховує і робить нас кращими”. На згадку подарував хоровому колективу “Просвіта” образ Пресвятої Бо городиці. На завершення свята голова районного об’єднання “Просві ти”, відмінник освіти України, володар найвищої відзнаки “Просвіти” “Будівничий Украї ни” Юрій Сухар нагородив усіх учасників хору похвальними гра мотами обласного об’єднання “Просвіти”, а диригентів — пам’ятними мистецькими пода рунками. Він наголосив, що “хор “Просвіта” завдяки сумлінній праці її диригентів підтримує ви сокий рівень виконання, сміливо крокує в ногу із часом — опано вує складну українську сучасну музику і таким чином піднімаєть ся на вищий рівень професійного розвитку”. 20 ліття для хору — це час розквіту, світлих починань у мис тецькому житті. Народний хор учителів “Просвіта” зростає кіль кісно, вдосконалюється, здобу ває прихильників не тільки у ра йоні та області, а й далеко за ме жами. Українська пісня, рідна мова, славні традиції українсько го хорового співу, що сягають си вої давнини, дають наснагу до подальшої творчості.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment