У світлому сяйві україноцентризму

Петро СОРОКА Кілька років тому житомиря нин Олександр Кухарчук задумав цикл романів “Козацька Русь”, в якому у простій, доступній та яс ній формі постала б історія ко заччини, і наполегливо, сказати б, зі схимницькою невдержиміс тю козацького літописця успішно втілює цей грандіозний задум у життя. Сьогодні трохи ширше мені хочеться поговорити про один із тих романів (а їх вийшло уже п’ять), що має назву “Пол ковник Лаврін Капуста”. У ньому йдеться про зародження і розви ток козацької розвідки, яка відіг рала неабияку роль у період виз вольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Тема, звичайно, не нова, частково досліджена іс ториками науковцями, частково висвітлена на художньому рівні. Скажімо, мені свого часу потра пили до рук повісті Святомира Фостуна “Звідуни степових ко горт” (“звідуни” — розвідники) і Богдана Сушинського “Лаврін Капуста — полковник Гадяцький, суботівський городовий отаман”. Але О. Кухарчук нікого з них не повторює, вибудовує власну фа булу і вводить у структуру оповіді багато нових, цікавих і захопли вих фактів. Події у його романі охоплюють великий відрізок часу — від гетьманування Петра Са гайдачного до Івана Виговського. Майже всі герої роману показані, як правило, в екстремальних си туаціях, на межі життя і смерті, й саме це дозволяє письменнику просвітлити їхню внутрішню сут ність, показати “справжність”. Авторові йдеться передусім про те, щоб читач ознайомився з усіма найбільш вагомими подія ми того часу, кривавими баталія ми, дипломатичними колізіями і відкритою та прихованою бо ротьбою за гетьманську булаву. Але в центрі, звичайно ж, як і за явлено в анотації, — розширення мережі розвідувальної діяльності, якою займається полковник Ка пуста. “Варто зазначити, — чита ємо у творі, — що в часи першої половини XVII століття у всіх су сідніх державах уже століттями існували добре вишколені та озб роєні методами всіляких таємних хитрощів служби розвідок і контр розвідок. Вони широко викорис товували розвідувальні дані про стан справ у сусідніх державах, що надходили від купців або пос лів. Правитель жодної з держав не мав ніякої впевненості, що на території його країни не існують розвідники сусідніх країн і тому не був убезпечений від витоку секретної інформації. Як на пог ляд сотника Капусти, найпрофе сійнішою і найбільш жорстокою була розвідка членів “Ордена Ісу са”. І ще такий акцент з епілогу: “Завдячуючи сильній розвідці, гетьман повстанського війська Хмельницький і його полковни ки могли з успіхом перемагати в кровопролитних баталіях добре вишколене та озброєне польське королівське військо. Але в пам’яті нащадків через утаємни чену діяльність залишилося дуже мало відомостей про талановито го очільника вивідувачів полков ника Лавріна Капусту. Діяльність розвідки та її очільників як у давнину, так і тепер — непроникна таємни ця”. Роман О. Кухарчука — це суміш белетристи ки та історичних доку ментів. Звичайно, автор багато домислює, і це цілком виправдано, ад же маємо не науковий трактат, а художній твір. Треба віддати письмен никові належне — він цікавий оповідач, уміє заінтригувати, добре висвітлити різні сюжет ні перипетії, створити напружені й хвилюючі колізії. Щоправда, він мало перейнятий тим, щоб його твір набув високої худож ньої вартості, він не надто перей нятий різьбленням людських ха рактерів, не надто глибоко про никає у їхній внутрішній світ, — усе приносить в жертву дії, яка має захопити читача і змусити до читати книгу до кінця. Власне, так трапилося зі мною. Я добре бачив її мілини і броди, але вона тримала мене в полоні до остан ньої сторінки. Описи природи в творі теж із тих, що западають у душу, зали шаються жити в пам’яті, бо вони небанальні, несхематичні, а живі й повнокровні. Хоча іноді ловиш себе на думці, що хотілося, аби вони були розлогішими і ширши ми. Гадаю, цей роман з неабия кою користю для себе прочита ють передусім підлітки, ті, що ці кавляться історичною лектурою. Книга ошатна на вигляд, її хо четься взяти до рук, вона зверста на і видана з любов’ю, проілюс трована конгеніальною (і це не перебільшення!) графікою на родного художника України В. С. Шенделя. І головне, що все у цій книзі дихає любов’ю до Ук раїни, до її непростого минулого, неповторної природи і щедрих на добро і любов людей, іншими словами кажучи, роман має вира жений україноцентричний дух. До авторського позитиву я відніс би такі розділи, які гово рять самі за себе: “Шлях на Запо ріжжя”, “Мандрівка в Крим”, “Розбійницьке кубло”, “Втеча Богдана Хмельницького” (з по лону), “Морський похід”, “Пас тка для гетьмана”, “Похід на Ка фу”, “Помста за Корсунь”, “Хмельницький у Суботові”, “Зрада полковника Федорови ча”, “Син гетьмана”. Складаєть ся роман із трьох великих частин: “Полковник Лаврін Капуста”, “Кошовий Лаврін Ворон” і “Та ємна війна”. Відчувається, що перш ніж узятися за цей твір, ав тор ґрунтовно проштудіював чи малий пласт доступної лектури — документів, літописів та історич них творів на цю тематику. Дещо він подає в бібліографії. Окремо хочеться сказати про автора, що не є професійним письменником, але глибоко за люблений у літературу і наділе ний від природи неабияким та лантом. У народі таких людей на зивають самородками. У заключ ному “Слові про автора” ми дові дуємося, що він народився 1942 року в с. Малосілка на Житомир щині, а нині проживає у Берди чеві. З війни його батько повер нувся інвалідом, був прикутий до ліжка, мати померла у 27 років, сім’я пережила голодомор 1947— 48 років. Після закінчення деся тирічки Сашко поїхав до Сталін града, де вступив до суднобудів ного училища, пізніше закінчив Саратовський юридичний інсти тут і працював слідчим. Носталь гія за милою Україною виявилася дужчою за кар’єрний ріст, і він повернувся у Бердичів, де пра цював в управлінні внутрішніх справ до виходу на пенсію. Пережиті трудно щі, добре знання життя не з книжок, а з влас ного, часто сумного і драматичного досвіду, дають йому важливий, сказати б, безцінний матеріал для творчості. Хочеться вірити, що попереду в Олек сандра Кухарчука нові творчі здобутки і пере моги. Петриківський Ліс

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment