01.04.2017 – Слово Просвіти

Захищатися чи наступати?

01.04.2017 slovo

Любов ГОЛОТА 27 березня в програмі ТСН каналу “1+1” оприлюднено сюжет, коментар до якого починався так: “У Дніпрі побили вдову кіборга. За українську мову…” Андрій Вікторович Широков загинув 18 грудня 2016 року у бою на Світлодарській дузі у бою з проросійськими терористами. Кров його впала у рідну землю — він народився у Калинівці Бахмутського району на Донеччині. 12 квітня цього року Андрій Широков зустрічав би свою сорок сьому весну. Не судилося: 25 грудня 2016 року його відспівали у храмі Різдва Богородиці Дніпровської єпархії УПЦ КП. У церкві на панахиді його…

Про видатних діячів Української революції 1917—1922 років з Полтавщини

01.04.2017 slovo

Нові серії стали продовженням інформаційно-просвітницького проекту “Поборники Незалежності. Полтавщина”. Сайт суспільного телеканалу “Лтава” оприлюднив нові серії про діячів Української революції 1917—1922 років. Оповідачем і автором текстів став член “Просвіти”, кандидат історичних наук Віктор Ревегук. Телеглядачі області мали змогу переглянути передачі про уродженця Полтави (народився на Кобищанах, відтепер з ініціативи “Просвіти” тут є вулиця на його честь), старшину Армії УНР, особистого ад’ютанта та племінника Симона Петлюри, патріарха УАПЦ Степана Скрипника (Мстислава). Також про уродженця Гадяча, члена Української Центральної Ради від Полтавщини Павла Чижевського, а ще про уродженця Рунівщини Полтавського району, старшину…

Наталя Дзюбенко-Мейс: гончар над кругом, де згасають зорі

01.04.2017 slovo

Антоніна ЦАРУК, м. Кропивницький У “Слові Просвіти” (ч. 7 за 2017) привертає увагу “Творення чаші” — поетична добірка Наталі Дзюбенко-Мейс. Глибока, чуттєва, що відкриває ще один серцевий клапан, як і має робити справжня творчість, щоб нести озон чуттєвих істин-прозрінь до клітин, спраглих високого духовного сенсу буття. Здавалося б, пізнавані метафоричні образи вітру часу і млива в поезії “Вітер порве оболоків куделю…”, однак вони набувають вселенських масштабів “Господніх токів” епохи. Епохи, знакової чином “млива дрібного помелу”. Скільки регістрів закладено в тропі… Ключові образи вростають страхом у простір почувань ліричної героїні —…

Де поставити наголос у слові «Фейсбук»?

01.04.2017 slovo

Віктор РАДІОНОВ Кожен народ стикається з напливом чужоземних слів. Серед таких для нас і “Фейсбук” — назва міжнародної громадської мережі. Проте дотепер залишається неусталеним його наголошування. Який підхід має взяти гору в засвоєнні запозичень: згідно з їх звучанням у мові походження чи відповідно до внутрішнього ладу рідної мови? Попередні зауваги Словники й довідники у з’ясуванні істини нам поки що не допоможуть. “Фейсбук” там ще не числиться, хоча мережа вже більше ніж 10 років, як діє в Україні. Вікіпедію не можна вважати надійним джерелом, однак і її укладачі з місцем знака…

У наших душах є сяйво храму

01.04.2017 slovo

«Розкажіть про нас, що ми живемо, віруємо, молимось» Григорій ДУХНИЧ, історик, м. Луганськ Справжнього православного вірянина храм притягує до себе, як магніт. Саме таким храмом сьогодні у Луганську є Свято-Троїцький кафедральний собор УПЦ КП, єдиний у місті, в якому богослужіння проводить протоієрей Анатолій Назаренко. Отець Анатолій людина доброї вдачі, кипучої енергії і високого інтелекту. Тож навколо нього досить швидко згуртувалася громада парафіян-однодумців. Усі вони патріоти України, поборники рідної мови, історії та культури свого народу. Серед них на чільному місці Неля Буткова, за освітою бухгалтер-економіст, голова парафіяльної ради, перша помічниця отця…

З історії українського церковного хорового співу (листи Я. П. Гулака-Артемовського до Олександра Кошиця). — К., 2016. — 108 с.

01.04.2017 slovo

Збірник репрезентує частину епістолярної спадщини несправедливо забутого українського хормейстера і громадського діяча Якова Гулака-Артемовського, адресованої видатному диригенту Олександру Кошицю та іншим українським діячам (Борису Грінченку, Анастасії Грінченко та ін.), що зберігається в архівосховищах Вінніпегу (Канада) та Києва (Україна). Наведені листи проливають світло на деякі аспекти історії хорових колективів України, насамперед хору видатного українського композитора М. В. Лисенка, а також на тяжку повсякденність українських митців у 30-х рр. XX ст. Пропонується науковцям та широкому колу читачів. Збірник документів побудовано за тематико-хронологічним принципом, містить іменний та географічний покажчики, додатки, список скорочень, перелік документів.…

Православні церкви Сіверщини (з матеріалів польових досліджень групи С. А. Таранушенка). — К., 2016. — 56 с.

01.04.2017 slovo

Збірник репрезентує насамперед матеріали польових досліджень церков 1930 р. групи під керівництвом класика українського мистецтвознавства С. А. Таранушенка (П. М. Жолтовський та Д. Г. Чукін), у яких фіксується стан унікальних пам’яток архітектури до їхнього тотального нищення радянською владою у подальший період, а також у часи Другої світової війни. Тут також подані відомості щодо громадянської архітектури, іконопису, ливарного мистецтва тощо. До цих матеріалів додаються доповідна записка С. А. Таранушенка 1929 р. про Густинський монастир і дві статті В. А. Шугаєвського про церкви в селах Горбове і Березного на Чернігівщині. Пропонується науковцям та широкому…

«Чия земля?..»

01.04.2017 slovo

Катерина МОТРИЧ Пам’ятаєте ці слова класика української драматургії, і як головний герой з надривом і неймовірною радістю та гордістю вигукував раз по раз ці слова: “Чия земля?!” — “Калитчина!” — “Чия земля?!.” Її, землі, завжди було в Україні вдосталь і завжди вона була мірилом усього: достатку чи то убогості, маєтності чи упослідженості. За неї у всі століття йшов бій не на життя, а на смерть. За неї билися князі й княжичі, гетьмани і козацька старшина, обділені нею породили Гайдамаччину і революцію 1917-го. Вона стала тим яблуком розбрату, через який, може,…

Її творчий подвиг

01.04.2017 slovo

Олександра НАГОРНА, упорядник збірки творів Д. Гуменної “Багато неба”, виданої нещодавно в Рівному Українські шанувальники художнього слова знають письменницю Докію Гуменну як оригінальну майстриню, творця великих епічних полотен, цікавих нарисів і досліджень прадавньої минувшини України. Однак знають здебільшого через посередництво ЗМІ, бо її твори дістати непросто. Творам Докії Гуменної дали високу оцінку найавторитетніші літературознавці з діаспори. Юрій Шевельов акцентував на тому, що “дійсність схоплено і показано надзвичайно широко. Процес розкладу українського побуту, культури, родини тощо подано надзвичайно переконливо”. А відомий професор Юрій Бойко писав: “Роман Д. Гуменної треба студіювати в…

Гібридне письменництво

01.04.2017 slovo

Збираючись уперше цього року на зустріч із читачами, відчуваю, як мені не хочеться порушувати внутрішню тишу, без якої я б ніколи не змогла здійснитись як письменниця. Мені не переламати ту дивну ситуацію, що склалась в українському книжковому просторі: ти мусиш вилізати на люди, бо про тебе забудуть. Не має значення, що ти пишеш, як ти пишеш. Головне — як ти себе подаєш публіці і як на цьому заробляє видавництво. А тут — конкуренція, цинічна і безжальна, бо можна з будь-якого лайна зробити бестселер, вклавши туди гроші. І найчастіше саме з…