Крим, Донбас та інші неприємності

Галина ПАГУТЯК Коли захопили Крим і фальсифікували референдум, а військові командири на Донбасі здали свої частини разом зі зброєю, і почалася війна з Росією, я пригадувала історію окупації Галичини 1939 року. Тоді теж фальсифікували референдум, людей зганяли на виборчі дільниці, а невдовзі почалася зачистка. У мене виникло логічне запитання: якщо наші військові частини, яких ми місяць пильнували, не пускаючи на Майдан, поведуться так само перед купкою сепаратистів, то чи не буде у нас те саме? Ніколи не кажи ніколи. Технології терору обмежують фундаментальні людські права, маніпулюють інстинктами, тому опиратися їм…

Read More

Свідоцтво про моральність

У королівському вільному місті Дрогобичі, як його називали ще 1928 року, для того, щоб отримати право на працю, потрібно було мати від магістрату Свідоцтво про моральність. Так-так, довідку про те, що в нічому аморальному мешканець міста не запідозрений і є гідним громадянином. Написано свідоцтво на спеціальному бланку і виглядає бюрократично. І можна повірити, що цей скромний, однак важливий документ його власник не купив у чиновника, і якби він часом мав проблеми з поліцією чи, наприклад, пиячив, то ніхто б йому такого не дав, будьте певні. Цієї весни завдяки пані Орисі…

Read More

«Я вийшов із того народу, який не падав на коліна…»

Михайлові Шалаті — 80! Люба ПРОЦЬ, член НСПУ, селище Дубляни, Львівщина …Якщо малювати портрет міста моєї студентської юності, то він буде не пов­ним, не чітким і геть не виразним без колоритної постаті Михайла Йосиповича Шалати. “Яка гостина без салати, який Дрогобич без Шалати!” — мандрувала інститутськими аудиторіями і міськими вуличками жартівлива приповідка. “…Він прославив місто (хоч і так знамените!) своєю науковою, літературною і громадською працею, — “професор Михайло Шалата — громадянин Дрогобича”, який “обрав його собі для праці й творчості, для невсипущої громадської роботи, для клопотів і страждань, для сумнівів…

Read More

Відзнаки найталановитішим

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото з сайта КМДА У Колонній залі КМДА відбулася церемонія нагородження лауреатів 25-ї театральної премії “Київська пектораль”. Лауреатами престижної відзнаки стали найяскравіші театральні митці столиці. Премію “Київська пектораль” заснувало 1992 року Київське відділення Спілки театральних діячів України (нині Національна спілка театральних діячів). Згодом як співзасновник долучилося Головне управління культури і мистецтв КМДА (нині Департамент культури КМДА). Вперше “Київську пектораль” вручили 27 березня 1993 року в Міжнародний день театру за підсумками сезону 1991—92 років. “Уже чверть століття існує прекрасна традиція вручати престижну премію “Київська пектораль”. Театр постійно перебуває у…

Read More

«Пізнаєш красу — пізнаєш Бога»

Світлана ОРЕЛ, Кропивницький У цьому переконаний художник Олександр Охапкін, чия виставка відкрилася у галереї “Єлисаветград”. Виставка незвичайна для нашого міста. Це — не традиційні картини, хай і у різних стилях та техніках (часті виставки нас привчили до різноманіття), і не ікони, які ми звикли бачити у наших храмах. Це — так званий релігійний живопис або домашні ікони, хоча певна частина з них і виконана у канонічному ключі. Наш земляк із Олександрії зображає Спасителя, Матір Божу, святих, янголів світлими яскравими барвами, в обрамленні квітів, плодів, пшеничного колосся. Традиційні облачення художник поєднує…

Read More

Мистецьке життя Київщини

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора “5 років тому створили Київську обласну організацію НСХУ. Це вже друга колективна виставка у Центральному будинку художника, на якій представлені роботи митців Київщини. Експозиція цікава, представлені твори різних жанрів, які створили художники кількох поколінь”, — розповів голова НСХУ Володимир Чепелик. “У Київській області працює багато самобутніх художників. Кожне місто Київщини живе своїм особливим мистецьким життям. І ця виставка допоможе людям дізнатися про своїх митців. Експозиція українська за формою і змістом, у кожному творі передана любов до рідної землі”, — зазначив куратор виставки, голови Київської обласної організації…

Read More

Мовні стратегії Володимира Свідзінського

Елеонора Соловей — відомий літературний критик і літературознавець, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту літератури НАН України, лауреат одразу двох престижних літературних премій імені Сергія Єфремова та Василя Стуса написала надзвичайно цікаву книжку про одного з поетів “Розстріляного відродження”. Її фундаментальна розвідка “Невпізнанний гість. Доля і спадщина Володимира Свідзінського” фактично повертає до життя самобутнього лірика, якого сміло можна зарахувати до когорти найталановитіших українських поетів минулого століття. За радянських часів ім’я письменника замовчувалося, як і обставини його трагічної загибелі від рук співробітників НКВС. — Напевне, найбільшою драмою у житті Володимира…

Read More

Сила оголеної правди

Микола Тимошик. Село: У 2-х т. — К.: Ярославів Вал, 2017 Надія ОНИЩЕНКО, член Національної спілки журналістів України Це документально-публіцистичне видання можна презентувати в будь-якому селі, а не тільки в Данині на Чернігівщині, де народився й виріс автор. У внутрішньому двобої між усталеними версіями хрестоматійно відомих подій і архівними документами, розповідями очевидців Микола Тимошик переболів правдою про село, яке в передмові лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, письменник Степан Колесник назвав кривавою раною на тілі багатостраждальної України. Це — не документальна історія одного села і не краєзнавче дослідження. Йдеться про…

Read More

На вічну пам’ять Петру Арсеничу

Івано-Франківська “Просвіта” з сумом повідомляє, що на 84-му році життя відійшов у вічність Пе- тро Іванович Арсенич. Історик, етнограф, музеєзнавець, просвітянин, громадський діяч. Народився у селянській родині у Нижньому Березові на Косівщині. Після закінчення Київського держуніверситету ім. Т. Шевченка 1958 року працював науковцем у Івано-Франківському краєзнавчому музеї, викладав археологію та етнографію в педінституті. За так званий націоналізм і у зв’язку зі справою дисидента В. Мороза у 1966 р. його відсторонили від викладання і звільнили з посади завідувача відділу краєзнавчого музею, конфіскували старі видання книг з історії України. Та Петро Іванович…

Read More

Людина, багата любов’ю і добром

«Цю землю я любив…» Спогади про Данила Кононенка. — Сімферополь, 2016. — 188 с. Василь ЛАТАНСЬКИЙ, член НСПУ, с. Пруди, Крим Здається, зовсім недавно ще ходив між нами замріяний, юначо-радісний, як розповідав про своє село Ребедайлівку на Черкащині; буденний і зіркий, коли як редактор відділу мистецтва і літератури “Кримської світлиці”, єдиної українськомовної газети в Криму, і як шеф-редактор теж єдиної тут дитячої газети “Джерельце” “фільтрував” дописи читачів, а то й досвідчених авторів; поривисто натхненний, “повен сили і одваги” (П. Тичина), коли читав власні або чиїсь поезії. Та й взагалі в…

Read More