Таку назву має всеукраїнський історико&просвітницький проект Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Регіональними громадськими партнерами з його реалізації на Полтавщині стали обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка та обласна суспільна телерадіокомпанія “Лтава”. Детальніше про нього розповіли журналістам на прес-конференції ВУТ “Просвіта” в обласній комунальній агенції. Суть проекту: працівники УІНП, журналісти і волонтери збирають спогади від учасників Майдану. Із зібраних матеріалів створюється архів в Інституті національної пам’яті, а найцікавіші розповіді поступово оприлюднюють у різних програмах на телебаченні, радіо, у документалістиці, або ж створюють книжкові збірки. — “Просвіта” впродовж усього свого існування…
Read MoreДень: 06.04.2017
В Україні презентували перший том «Великої української енциклопедії»
Державна наукова установа “Енциклопедичне видавництво” презентувала перший том “Великої української енциклопедії”, що вийшов за підтримки Держкомтелерадіо у рамках програми “Українська книга” 2016 року. “Велика українська енциклопедія” — універсальне багатотомне систематизоване енциклопедичне видання, перша велика універсальна енциклопедія України, яка виходить за часи незалежності. Перший том енциклопедії — це 592 сторінки, що містять близько 1700 енциклопедичних статей (літери “А-Акц”). В енциклопедії вміщено понад 1000 кольорових ілюстрацій: фото, малюнків, схем, таблиць, діаграм, понад 35 карт. У підготовці першого тому взяло участь понад 300 провідних науковців України. У Великій конференц-залі НАНУ, де презентували видання,…
Read MoreКіно про Лесю Українку
Едуард ОВЧАРЕНКО У бібліотеці ім. Павла Усенка Дніпровського району столиці презентували фільм, присвячений Лесі Українці. В основі стрічки — уривки з моновистави Юлії Сак “Без надії сподіваюсь”. Юлія Сак, разом з режисером Ольгою Тичиною-Яновською працює за сольним проектом. В її репертуарі моновистави “Ніка Турбіна. Політ”, “Загадка Віри Холодної”, “Мелодія любові” (за творами Зиновії Душкової), “Шекспір. Гете”, “Мить і вічність” (присвячена поетесі Ліні Ошеровій), “Сім жіночих історій”, вистава-концерт “Багатогранність”. Значна частина творчості артистки присвячена українській тематиці. Зокрема в її репертуарі “Скорботні мотиви” Павла Тичини, “Маруся Чурай” Ліни Костенко, “Роксолана” Павла Загребельного.…
Read MoreФілософсько-педагогічні етюди
Олексій НЕЖИВИЙ, письменник, доктор філологічних наук, професор Дівчинка і клен “Із татом ми посадили клен біля нашої дев’ятиповерхівки, коли мені виповнилося три роки. Саджанець був невеличкий, він ледь сягав до пояса. Однак через два роки ми вже зрівнялись, що доставляло втіху, навіть радість, адже у перший рік кленок доводилося часто поливати, бо літо видалося вкрай засушливе. Цю роботу найчастіше виконувала я, а тому дехто з подружок навіть заздрили, коли клен почав стрімко виростати. Ось він уже зрівнявся з другим поверхом, потім вище. Коли ж мені виповнилося п’ятнадцять, із нашого балкона…
Read MoreБерегти Собори своїх душ
Надія КИР’ЯН У Київському будинку письменників вдвадцяте вручили щорічну Міжнародну недержавну українсько-німецьку премію ім. Олеся Гончара, яку заснували письменниця Тетяна Куштевська та підприємець Дітер Карренберг. Її лауреатами стали вже 125 молодих авторів, яким видали перші власні книжечки. Ця подія, як і завжди, відбулася 3 квітня, у день народження письменника, якому нині виповнилося б 99 літ. Розпочав церемонію голова НСПУ Михайло Сидоржевський. Він привітав присутніх, повідомив, що НСПУ уже проводить організаційну роботу до сторіччя від дня народження Олеся Гончара. Сподіваємося, що до цього заходу долучиться влада на рівні Міністерства культури та…
Read MoreПри калиновій свічі, або Поет починається з болю
Петро СОРОКА Для означення внутрішньої сутності поезії Надії Кир’ян в українській літературі можна дібрати багато яскравих і промовистих епітетів, оскільки за ними стоїть високе і важке слово “доля”, але мені проситься одне — притишеність. Авторці чужі піар, самореклама і самовип’ячування. Її збірки проходять майже непоміченими для критиків і літературознавців, але не читачів. Про неї пишуть мало, вона не потрапляє у жодні поетичні обойми, однак справжня поезія не може залишитися непрочитаною. І хай при її калиновій свічі відтаюють душею і гріються тільки вибрані читачі, цього досить, щоб слово жило і проривалося…
Read MoreВиставка «Іван Франко і Василь Доманицький»
Георгій ЛУК’ЯНЧУК, фото автора У березні виповнилося 140 років від дня народження відомого літературознавця, історика, фольклориста, бібліографа, редактора і видавця, упорядника першого наукового видання “Кобзаря” Василя Доманицького (1877—1910). З цієї нагоди, а також до 110-річчя виходу окремого видання його “Критичного розсліду над текстом “Кобзаря” (1907) Музей видатних діячів української культури приурочив виставку “Іван Франко і Василь Доманицький: на перехрестях літературознавчих студій”, відкриття якої відбулося у приміщенні музею Михайла Старицького. Василь Доманицький та Іван Франко були знайомі, листувалися, мали тісні творчі контакти у літературознавчій царині, нерідко паралельно працюючи над актуальними науково-видавничими…
Read MoreВідкритий лист голові Полтавської ОДА Головку В. А. З приводу так званого мовного конфлікту у Полтавській обласній бібліотеці
29 березня на сайті Полтавської обласної державної адміністрації опубліковано пояснення Геннадія Фасія, начальника Управління культури Полтавської ОДА: “З приводу ситуації, що склалась у Полтавській бібліотеці імені Котляревського” як відповідь на мою замітку у Фейсбуці. Змістові акценти коментаря вказують, що начальник облуправління культури або не захотів об’єктивно розібратися в суті питання, або від початку став на бік тих у бібліотеці, хто явно порушив норми професійної етики, свідомо й публічно зневажив українську мову, перекрутив факти. Цілком очевидно, що маємо справу з віддавна випробуваним способом переведення суті проблемного питання в інше русло —…
Read MoreЮрій СТЕЛЬМАЩУК: «З Божою допомогою змінимо Україну»
У липні 2014 року Міжнародний виставковий і конгрес-центр Києва “Український дім” очолив Юрій Стельмащук. Про те, чого вдалося досягти за цей час, наша розмова з паном Юрієм. — Розкажіть, чим Ви займалися до того, як очолили “Український дім”. — Духовною, громадською і просвітницькою діяльністю. До цього я очолював Івано-Франківську обласну федерацію організації “Козацький гопак”. Після прибуття до столиці керував Київською обласною федерацією. Створив мережу секцій “Козацького гопака” по спортивних клубах. Після Революції гідності мені запропонували очолити “Український дім”. Підприємство було зруйноване на 70 %, залишилися практично лише стіни. А тепер, зайшовши…
Read MoreЇї творчий подвиг
Олександра НАГОРНА, упорядник збірки творів Д. Гуменної “Багато неба”, виданої нещодавно в Рівному Українські шанувальники художнього слова знають письменницю Докію Гуменну як оригінальну майстриню, творця великих епічних полотен, цікавих нарисів і досліджень прадавньої минувшини України. Однак знають здебільшого через посередництво ЗМІ, бо її твори дістати непросто. Творам Докії Гуменної дали високу оцінку найавторитетніші літературознавці з діаспори. Юрій Шевельов акцентував на тому, що “дійсність схоплено і показано надзвичайно широко. Процес розкладу українського побуту, культури, родини тощо подано надзвичайно переконливо”. А відомий професор Юрій Бойко писав: “Роман Д. Гуменної треба студіювати в…
Read More