Виставка «Іван Франко і Василь Доманицький»

Георгій ЛУК’ЯНЧУК,
фото автора

У березні виповнилося 140 років від дня народження відомого літературознавця, історика, фольклориста, бібліографа, редактора і видавця, упорядника першого наукового видання “Кобзаря” Василя Доманицького (1877—1910). З цієї нагоди, а також до 110-річчя виходу окремого видання його “Критичного розсліду над текстом “Кобзаря” (1907) Музей видатних діячів української культури приурочив виставку “Іван Франко і Василь Доманицький: на перехрестях літературознавчих студій”, відкриття якої відбулося у приміщенні музею Михайла Старицького.

Василь Доманицький та Іван Франко були знайомі, листувалися, мали тісні творчі контакти у літературознавчій царині, нерідко паралельно працюючи над актуальними науково-видавничими проектами, як-от наукове текстологічне опрацювання спадщини Кобзаря. Текстологічна діяльність Василя Доманицького дістала високу оцінку Франка, позаяк, за його словами, “доконала поважну часть праці, яка повинна була бути виконана швидко по смерті Шевченка і для якої кілька поколінь української інтелігенції не зробило майже нічого”. Іван Франко водночас з Василем Доманицьким працював за дорученням НТШ над науковим виданням “Кобзаря”, що вийшло 1908 р. у Львові (у 2 т.), й зізнавався, що “з припливом матеріалів д. В. Доманицького [його] праця значно влегшилася”. Власне, цей факт науково-видавничої співпраці і посприяв найбільше їхньому тісному творчому зближенню. Найяскравіші епізоди творчої співпраці, особисті й творчі перетини на ниві літературознавства та редакторсько-видавничої діяльності Івана Франка й Василя Доманицького і має на меті представити громадськості ця експозиція.

Експонати виставки розповідають про початки літературознавчої та науково-видавничої діяльності Василя Доманицького в Києві наприкінці 1890-х—на поч. 1900-х рр., перші заочні контакти та особисте знайомство з Іваном Франком, їхню видавничу та редакторську діяльність у 1900-х рр., листування.

Зокрема у справі підготовки до друку повного, науково вивіреного й хронологічно впорядкованого “Кобзаря” Т. Шевченка, авторства літературної спадщини Марка Вовчка, обміну книжковими виданнями тощо. Представлені на виставці меморії візуалізують творчий доробок обох літературознавців, їхній епістолярій, особисті документи, друковані праці, дарчі написи та іконографію. На виставці експонуються раритетні світлини, документи, книжкові й журнальні видання з архіву Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, кількох приватних архівів і фондової колекції Музею видатних діячів української культури.

У відкритті виставки взяли участь Ігор Гирич — доктор історичних наук, заввідділу джерелознавства нової історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; Богдан Тихолоз — кандидат філологічних наук, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка; Микола Жарких — кандидат хімічних наук, розробник сайтів “Мислене древо”, “Енциклопедія життя і творчості Івана Франка”, “Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки” та ін.; Лариса Каневська — кандидат філологічних наук, заввідділу “Музей “Іван Франко і Київ” Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. У їхніх виступах прозвучало чимало цікавих і маловідомих фактів про постать Василя Доманицького як одного з ініціаторів створення видавництва “Вік”, яке підготувало і видало перше кількатомне зібрання праць І. Франка (у 3 т.; 1903—1905), редактора й видавця “Історії України-Русі” Миколи Аркаса, а також про його активну участь поряд із Євгеном Чикаленком у поширенні серед українського селянства передових методів ведення землеробства та кооперативного руху на селі.

Підготували цю цікаву виставку Лариса Каневська, Богдан Цимбал і Майя Чумак.
Виставку можна відвідати до 10 квітня 2017 р. за адресою: Київ, вул. Саксаганського, 93 (музей Михайла Старицького).

Related posts

Leave a Comment