Лік на весь вік

Іван ПРОСЯНИК, зелейник “Той вічний, хто вважає себе часточкою приРОДи” Цілющі властивості Латаття білого Латинська назва — Nymphaea alba. Народні: купава біла, водяна лілія, ладний цвіт, маків’янка, маковиця. Родина лататтєвих. Вперше я доторкнувся до цілющих властивостей цієї, без перебільшення, дивовижної рослини, уже у зрілому віці. Матінка мого приятеля, викладачка рідної мови та літератури, користувала купавою своїх подруг, сільських бабусь при запаленнях жіночих органів, при ерозіях шийки матки. І завжди з безперечним успіхом. Отож беремо старий (він схожий на бурячок) корінь латаття білого, добре подрібнюємо й чайну ложку його заливаємо 0,5…

Read More

Мистецький фронт Анатолія Гнатюка

У Конгрес-холі на Львівській площі столиці відбувся театралізований концерт народного артиста України Анатолія Гнатюка “Червону троянду дарую тобі”, в якому взяв участь Академічний ансамбль пісні і танцю Державної прикордонної служби України. До цього концерту А. Гнатюк ішов 20 років. Сьогодні пан Анатолій гість “СП”. — З чого починалася Ваша концертна діяльність? — Мій викладач у виші, який тоді називався Київський державний театральний інститут ім. І. Карпенка-Карого, Олександр Михайлов говорив, що я обов’язково виступатиму на сцені як співак. Я вдячний за його школу, за те, що він побачив у мені співака…

Read More

Ловець першопочатку білого

Микола ЦИМБАЛЮК Так Микола Стороженко назвав Івана Пилипенка — надзвичайно цікавого і самобутнього художника, колегу, доцента Майстерні храмового живопису та культури в одній зі своїх статей, присвяченій його творчості. Вона залишилася в рукописі, над яким Микола Андрійович працював в останні дні свого життя, але так і не встиг закінчити. Народження молодого таланту він спостерігав мало не з перших його кроків у високе мистецтво. Пилипенко був його студентом, а пізніше, через шість років після закінчення Художнього інституту, під його керівництвом стажувався у творчих майстернях асистентури при Українській академії образотворчого мистецтва і…

Read More

Вічно молоді

Валентина СТРІЛЬКО, президент Міжнародного освітнього фонду ім. Ярослава Мудрого 3 квітня 2017 року виповнюється 100 років Бориспільській “Просвіті”. Друкуємо дослідження про активних просвітян краю та їхні трагічні долі за радянських часів. Світлі обличчя учасників хору при Бориспільській “Просвіті” 1918 року (на фото) пильно дивляться на нас, ніби запитуючи: “А чи Ви так само щиро любите Україну, як і ми?”. Серед учасників зліва направо: 1. Марченко В. С. (1-й у 1-му ряду), 3-й Конопля К. М., 4-й Регент хору Раєвський Є. В., 5-й Прядка Є. Є. У 2-му ряду: 1-й Левченко…

Read More

Київські князі розмовляли українською. Музейники це замовчують

Ірина КОСТЕНКО, Марина ОСТАПЕНКО Софія Київська — “мати церков руських”, найбільша святиня українського народу. Її тисячолітня історія складається з фактів і свідчень, які блискуче ви& рішують проблему самоідентифікації українців. Популяризація цієї інформації — неоціненний внесок у роботу щодо консолідації українського народу. Водночас ці ж факти і свідчення спростовують глупство “канонічних” ідеологем імперської доби на кшталт “общая святыня”, “единая народность с общими обычаями и менталитетом”, “общая колыбель” і таке інше. На перший погляд видається, що все це більш ніж очевидно. Але відвідавши тричі екскурсію в соборі (не спеціальну, а таку, що…

Read More

Чому небезпечно зрікатися рідної мови?

Іван ЮЩУК, професор Київського міжнародного університету У запровадженому 2012 року і досі чинному на ганьбу нам законі “Про засади державної мовної політики” в пункті 1 статті 3 записано чи не унікальне в світовому законодавстві положення: “Кожен має право вільно визначати мову, яку вважає рідною, і вибирати мову спілкування, а також визнавати себе двомовним чи багатомовним і змінювати свої мовні уподобання”. Не будемо розглядати політичного аспекту цього положення. Спробуємо лише з’ясувати, наскільки воно справді гуманне і як його застосування може забезпечити права людини. Мова існує в двох нероздільних взаємозалежних психічних процесах:…

Read More

Дерева пам’яті

У райцентрі Диканька на Полтавщині представники влади, товариства “Просвіта” та місцевого краєзнавчого музею згадали про цікавий ювілей — 100-річчя з дня висадження діячами Української Революції 1917—21 років знамени& тих дубів на честь Тараса Шевченка та Івана Мазепи. Дуб Свободи на честь Тараса Шевченка зберігся, його доглядають до наших днів. А от дубові на честь великого гетьмана пощастило менше — відомості про нього приховували з 20-х років минулого століття. Історичні дані вдалося встановити полтавським краєзнавцям. Один із них — Григорій Титаренко, активіст “Просвіти”, родич тієї людини, що власноруч посадила дуб Мазепи….

Read More

Від днів українського кіно до нового пам’ятника

Як цьогоріч на Полтавщині й Харківщині відзначатимуть 330!річчя гетьманства Мазепи У день народження Івана Мазепи, біля його пам’ятника у Полтаві обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка влаштувало брифінг для журналістів і громадських активістів. Згодом відбулася прес-конференція за участю представників Державного агентства з питань кіно. “Мазепа-фест”. Дні кіно Кінофестиваль, який Полтавське обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” спільно із Державним агентством у справах кіно влаштовує у Полтаві — данина пам’яті великому гетьману-державнику. На цьому наголосив очільник просвітян Полтавщини, ініціатор і організатор кіноднів “Мазепа-фесту” Микола Кульчинський. За його словами, покажуть новий художній фільм…

Read More

Жага жити для добра Миколі Кульчинському — 70

Від 1987 року, коли Микола Кульчинський, колишній політв’язень, організував у Полтаві клуб “Рідне слово”, з якого потім розкронилися крайові організації “Просвіти” і Народного руху України, життя цього лицаря Української Незалежності постійно на очах у нашої громади, і здавалося, ми, його побратими й посестри, знаємо про Миколу все. Політик чорноволівського гарту, народний депутат України чотирьох скликань, просвітянин від Бога, публіцист і видавець, талановитий поет, що засвідчила його збірка “Загратоване світло”, — на всіх напрямах своєї діяльності Кульчинський здобувся на помітний доробок. Та ось напередодні ювілею, з яким друзі вітатимуть Миколу Георгійовича…

Read More