При чистім світлі слова Віталія Колодія

Олена ЛОГІНОВА, молодший науковий співробітник Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка Дощує тихо піднебесний дощ… Мої це сльози, друже, не тривож, Не трать мене, прошу тебе, не трать. Ось і зійде на всіх нас благодать. І ми помолимось за прощення усім, І ще останнє слово я повім: Любімо світ й себе самого в нім. Оці зворушливі та пророчі поетичні рядки Віталія Дем’яновича Колодія (1939—2017), стали епіграфом спомину до першої річниці від дня його відходу у далекі світи. 29 березня у Чернівецькому обласному меморіальному музеї Володимира Івасюка з ініціативи директора музею,…

Read More

Серцем відданий Звенигородці

Вадим МИЦИК, заслужений працівник культури України; Павло СОЛОМАХА, краєзнавець, м. Звенигородка Черкаської обл. І звенигородці, і гості міста милуються архітектурним шедевром — Святопреображенським храмом. З якого б боку не заїздив у Звенигородку, а він видніється і сяє. Тільки мало хто знає, що цей шедевр створив уродженець далекої Башкирії, але в душі українець і звенигородець за відданістю, Володимир Іванович Начаров. Він навчався на архітектурному факультеті Київського будівельного інституту. Тут вчилася і красуня Ліля Махиня, батьки якої із Терешок переїхали у Звенигородку. Старший за віком, добрий за вдачею Володимир покохав її. Одружилися….

Read More