Праця, вкарбована у вічність

П. В. ВОЛЬВАЧ,
академік УЕАН, дійсний член НТШ, симиренкознавець, лауреат премії ім. JI П. Симиренка НАНУ

Унікальним прикладом наукового довголіття у царині прикладних природничих наук є фундаментальна праця всесвітньо відомого українського ученого-садівника та помолога Л. П. Симиренка “Кримське промислове плодівництво». Доля цієї безсмертної праці виявилася такою ж трагічною, як і доля самого геніального науковця. Він став однією з перших жертв кривавого більшовицького терору проти української інтелігенції, розпочатого за прямою вказівкою кремлівських злочинців Леніна, Троцького та Дзержинського у перші роки встановлення тоталітарного режиму в Україні.

Після арешту 1933 року сина Левка Платоновича, наукового керівника Всесоюзного інституту південних плодових і ягідних культур у Києві професора Володимира Симиренка, з наукових бібліотек по всій країні вилучили і знищили всі їхні наукові праці, зокрема і “Кримське промислове плодівництво”. До середини 60-х років, коли славетну династію українських учених-садівників реабілітували, їхні наукові праці перебували під забороною, а імена були викреслені з вітчизняної науки.
Сьогодні титанічними зусиллями ентузіастів Симиренки та їхня велична творча спадщина знову стали надбанням українського народу. Фундаментальна наукова праця Л. П. Симиренка “Кримське промислове плодівництво” і через століття після виходу у світ залишається вельми актуальною і затребуваною сучасною садівничою наукою. Вона і сьогодні, як і 105 років тому, вельми цінна не лише для науковців, а й для широкого читацького загалу. Книгу читають і цінують фахівці різних спеціальностей: садівники, історики, краєзнавці, етнографи, діячі культури. Праця приваблює сучасного читача ще й тим, що в ній узагальнена багатюща поліетнічна садівнича історія Криму і Північного Причорномор’я. Перелік цитованої автором вітчизняної та зарубіжної літератури вельми багатий і різноплановий. При підготовці зазначеної праці Л. П. Симиренко скористався багатющими науковими фондами книгозбірні рідного Новоросійського (Одеського) університету та кримознавчої бібліотеки “Таврика” у Сімферополі.
Головний предмет свого дослідження, кримське садівництво, автор знав глибоко й досконало. Адже дослідник упродовж 25-ти років побував у кожному кримському саду. Він добре знав садівництво не лише Південного берега, а й сади всього кримського Передгір’я. Місцеві садівники і Таврійська земська управа постійно запрошували авторитетного знавця кримського садівництва, експерта найбагатшого відділу плодівництва, на майже щорічні губернські сільськогосподарські виставки. Досить частим гостем Левко Платонович був у багатьох кримських садівників та у Нікітському ботанічному саду. Учений доклав чимало зусиль для організації 1913 року в Сімферополі першої у Російській імперії Салгирської помолого-садівничої дослідної станції садівництва. На жаль, напередодні свого славетного столітнього ювілею цю установу ліквідували новітні “реформатори та оптимізатори науки”.
Результати своїх досліджень Л. П. Симиренко щорічно публікував у провідних вітчизняних і зарубіжних часописах. Упродовж 1891—1892 років учений видав такі узагальнюючі праці з вивчення садівництва Криму, як “Опыт исследования крымского промышленного плодоводства” та “Материалы к вопросу о крымском промышленном плодоводстве”. Вони отримали високу оцінку світової наукової спільноти. Окрилений успіхом і підтримкою громадськості, Левко Платонович береться за підготовку капітальної праці, присвяченої садівництву Криму. Наприкінці 1907 року вона була завершена. Рукопис її загальним обсягом понад 2000 сторінок машинопису вчений подає на конкурс, оголошений із нагоди 50-ліття створення Російського Імператорського Товариства садівництва. Праця видатного українського дослідника здобуває Велику золоту медаль і цінні нагороди імператорської родини. Вона стає предметом обговорення на одному із засідань Сімферопольського відділу Російського Імператорського Товариства садівництва. Захоплені кримські садівники, вислухавши інформацію ученого секретаря, відомого лікаря і садівника В. В. Таюрського, вирішили одностайно опублікувати цю працю. Видавничий комітет регулярно збирався у приміщенні Таврійської губернської земської управи (нині приміщення Президії кримських адвокатів, вул. Карла Маркса, 17). Там же розташовувалася і відома кримознавча бібліотека “Таврика”. Її фондами користувався і Л. П. Симиренко, працюючи над своєю книгою. Тож це приміщення є справжньою колискою славетної симиренківської праці “Кримське промислове плодівництво”.
Вихід першого тому цієї праці став знаковою подією у світовій садівничій науці тієї пори. Упродовж кількох років і в нашій країні, і в зарубіжжі провідні садівничі видання публікували захоплюючі відгуки. Помологічні та садівничі товариства Італії, Німеччини, Франції, Бельгії та інших країн виступили з пропозицією здійснити перевидання симиренківської праці. Проте розпалена 1914 року Перша світова війна перекреслила ці наміри і плани автора. У мюнхенському видавництві Брукмана безслідно зник третій том “Атлас плодів”, а в московській типографії М. І. Кушнарьова в роки війни загубився рукопис другого тому. Сумна доля спіткала і виданий 1912-го перший том наукової праці геніального вченого: в інквізиційних багаттях енкаведистів упродовж 30-х років знищили майже весь наклад першого тому “Кримське промислове плодівництво” 1912 року видання.
Враховуючи виняткове значення безсмертної праці видатного ученого Л. П. Симиренка для розвитку сучасного садівництва і вшановуючи 150-ліття від дня його народження, ми за активної підтримки громадськості 2001 року здійснили репринтне видання першого тому “Кримського промислового плодівництва”. За оцінкою фахівців, реанімація цієї видатної праці стала однією з найбільш знакових подій в історії вітчизняної садівничої науки останніх десятиліть. Другий том праці, на жаль, автор так і не міг видати за життя. Як уже зазначалося, рукопис її загубився у видавничих нетрях Москви. У результаті багатолітніх копітких пошуків в архівах і фондах Музею родини Симиренків на Черкащині, нам вдалося розшукати розрізнені фрагменти цієї праці. Знадобилося майже 10 років від знаходження скромних залишків праці до її реконструкції і видання 2008 року за державною програмою “Українська книга” другого тому “Кримського промислового плодівництва”.
У своїй безсмертній праці “Кримське промислове плодівництво” Л. П. Симиренко про Крим залишив зворушливо-ніжні, чарівні рядки: “Я більш ніж не байдужий до Криму, до його мальовничих картин природи, до його гір і повітря… З ним у мене пов’язані незабутні спогади, і при кожній новій зустрічі з цим чарівним краєм я знову і знову опиняюся у полоні якихось щемких, хмільних почувань, як і в перший приїзд сюди”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment