Лік на весь вік

Іван ПРОСЯНИК, зелейник
Продовження.
Поч. у ч. 14, 15 за 2017 р.
Осика
Болі в попереку
Тато радили нетовсту осикову гіллячку, свіжу, розпиляти на кружала, зашити в полотнинку й прикладати на годинудві до поперека. При зубному болю — до щоки. При простатиті — до промежини. Добре знімає головні болі. Коли крутить суглоби. По тижню лікування кружальця змінюють на нові. А старі викидають геть.
Остеомієліт
Спалити осикові дрова на попіл, щоб вийшло відро. Саме стільки потрібно на лікування. Берете 50 г попелу (полустаканчик) на відро води. Добре розколочуєте й перекип’ячуєте. Настояти до охолодження вкутаним. Додати до ванни. Парити хворе тіло (кістки) при температурі 36—38° С до 15 хв. Витертися. Змастити тіло медом, утеплитися. Влітку вигріватися на вранішнім сонці. Споживати яєчну шкаралупу, по півчайної ложки, додаючи дві-три крапельки лимонного соку. Двічі на день, запиваючи водою. Хутірське знахарство радить ранки, з яких плющить, змазувати ще й таким мастилком: розтопити на водяному окріпному ключі (баня) 15 г воску, 25 г живиці, 1 ст. л. свинячого смальцю та 1 ст. л. квіткових верхівок буркуну жовтого. Добре розмішати й варити 15 хв., помішуючи. Процідити. Maстилко зберігати в темному прохолодному місці.
Дитячі екземи, висипи, незрозумілі парші, коли дитятко квисне, не спить.

Склянку попелу з дров осики кип’ятити 15 хв. у полотняному вузлику в 3 л води. Вузлик з попелом викидають геть, якнайдалі від дому. Мити дитятко ввечері. Нічим не ополіскувати, одразу ж загорнути в ряденце. За тиждень недуж мине. Особливо якщо це пороба, бо ж осика — найсильніший рослинний оберіг.
Очищення тіла після хіміо-, радіотерапії
Осика (поряд з березою та сосною) має найпотужні властивості виводити з тіла токсиниотрути. Такі ж, хоч і трохи слабші, властивості мають і груша, яблуня, вишня (краще дикі), подорожник, кропива, нагідки. 600 г з 5 рослин в рівних частинах варити (у вузлику) в 5 л води, до 15 хв. Настояти 30 хв. Вилити у ванну. Рослини можна використовувати двічі, поклавши до холодильника. У ванну бажано додати ще й 50 г

меду. І посмоктувати його під час купелі. Водночас, для посилення потовиділення, пити чай з квітів, коріння чи листя бузини чорної. 1 ст. л. на 250 мл води. Трохи перегодя пити сечогінний чай з квітів липи. Дуже бажаний тут чай із буркуну жовтого, він розріджує кров, підвищує рівень здорових лейкоцитів у крові. Такими ж властивостями наділений і оман високий (корінь) та хвощ польовий. А роботу підшлункової залози відновить корінь  кульбаби. Печінку ж — двітри краплі соку чистотілу на 30 мл води. Або квіти акації білої. Пити два тижні. Тиждень перерва й повторити. Купіль робити двічі на тиждень. До 20 разів.
Цистит
Берете 20 г кори, бруньок чи травневого листу осики на 1 склянку окропу. Кип’ятити 10 хв. Настоювати півгодини. Вживати по 2 ст. л. тричі на день. Можна зробити настоянку 1:10 40 % спирт. Настоювати три тижні в пляшці з темного скла. Пити по 25—30 крапель на день на переварену воду.
Тато радили при цій недузі насіння кропу. 1 ч. л. на 200 мл окропу за день. Або ж наповнити половину банки вівсом у кожушках, залити доверху водою. Варити на слабкому вогні 30 хв. Пере тим, як зіставляти з вогню, додати чайну ложку квітів нагідок. Настояти дві години. Відцідити. Вживати по літру настоянки щоденно. Протягом двох тижнів. Дуже добре припиняє запалення в сечовику вишневий сік чи яблучний домашній оцет.
Цукриця (діабет)
50 г кори осики на 3 л води. Закип’ятити й пити як чай. Вип’єте, й знову ту саму кору закип’ятити 5 хв. Далі брати свіжу частку кори. Час від часу робити аналіз вмісту цукру в крові. Дуже помічне.
Осика — священне древо біловолхвів. Давньоруська назва рослини обіла, обілуха. Це дерево Місяця. Дерево переповнене життєдайною енергією — звідси
й тремтіння листу. Дощечки з осики використовували, поряд із мореними дубовими, волхви чєрторізці для запису прадавніх Вісників, адже осику не точить шашіль. Древо очисне. Тому волхви перед обрядовим дійством притулялися до осики спиною, щоб віддати дереву негативну енергію (кволі й гнилі думки мирські). Й лише тоді возводили руки до Небес. Осикою обсаджували святилища жіночих божеств: Лади, Макоші, Лелі, Рожаниць. Самосійна осика на вашому подвір’ї — знак Божої благодаті, охоронний знак, бо жодна темна сила: мерки, навії, костогризи, шиші, опуки — оминатимуть таке подвір’я десятою дорогою. Всю спідню одіж не лише волхви, а й господині виварювали в попелі осики — так убивали негативну енергетику. Давньоруські святі хоромини (храми) теж робили з осики — не брала тлінь.
А споганення цього Святого Древа різними вішальниками — найсправжнісінький ідеологічний хід. Адже ця рослина поширена лише на європейському материку.
Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment