Отримуємо духовний зріз суспільства

Надія КИР’ЯН

В агенції УНІАН відбулася презентація Всеукраїнського поетичного вернісажу “Троянди й виноград”—2017, який розпочався 11 квітня і триватиме до 25 вересня цього року.
Присутні члени журі конкурсу письменники Іван Драч, Микола Луків, Петро Засенко, президент корпорації “Еталон” Володимир Бутко, директор Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського Вікторія Колесник та директор родинного Фонду Максима Рильського “Троянди й виноград”, онук поета Максим Рильський розповіли про умови конкурсу, його учасників попередніх років, теплим словом згадали класика української літератури, якому присвячений цей вернісаж.
Цей поетичний конкурс проводиться вже вчетверте (попередні відбувалися 2006, 2008, 2012 рр.) і розрахований на поетів-аматорів України віком від 10 років. Найстаршому учасникові, як повідомили організатори, було 83 роки.
“Метою вернісажу є пропаганда української поезії серед найширшого кола читачів, залучення до творчості молоді, — сказав директор Фонду Максим
Рильський. — Поет завжди гостро відчуває ритми і болі життя, концентровано викладає їх сприйняття, а ми отримуємо духовний зріз життя суспільства,
можливо, емоційний, але не менш достовірний, ніж рейтинги та опитування”. Володимир Бутко наголосив, що корпорація, яку він очолює, — організація не лише бізнесова, а й патріотична. За 22 роки існування тут склалася традиція допомагати насамперед творчим людям.
Учасники конкурсу мають визначити та назвати обрану номінацію, надати основні дані про себе — ПІБ, повну адресу, контактний номер телефону, вказати свій вік, освіту, місце роботи чи навчання, посаду. Твори загальним обсягом до 150 друкованих рядків надсилати на адресу Київського літературно-меморіального музею М. Т. Рильського з поміткою “вернісаж”. Номінації конкурсу: патріотична лірика, філософська, пейзажна, інтимна.
У ході розмови виникла слушна пропозиція, щоб кожен, хто надсилатиме поезії, написав і надіслав хоча б один сонет, ознайомився з улюбленим поетичним
жанром Максима Рильського.
Журі визначить 12 лауреатів і в листопаді запросить їх до Києва на урочисту церемонію — літературномистецький вечір, під час якого переможці читатимуть свої вірші та отримають дипломи і почесні відзнаки — кришталеві троянди. До складу журі входять відомі письменники та організатори вернісажу Борис Олійник (голова), Іван Драч, Микола Луків, Станіслав Шевченко, Петро Засенко, Володимир Бутко, Вікторія Колесник, Максим Рильський.
За довідками про конкурс звертатися за телефонами: 0503307742, 0675031585 — Рильський Максим Георгійович. Теплим і щирим словом згадали учасники презентації улюбленого класика Максима Рильського, розповіли цікаві історії про цю дивовижно ерудовану, талановиту, чесну і світлу людину.
Іван Драч почав із цитати: “Пролісків перших блакитні отари. Земле, як нам тепло з тобою”, — хто міг так сказати? Тільки поет, який крім усіх ознак дивовижного таланту був теплий до людей, теплий своїми порадами, настановами. Прекрасно, що нагорода лауреатів — символічна, близька авторові відомої збірки “Троянди й виноград”. Пам’ятаю, в Іспанії на одному з конкурсів переможцям вручали за четверте місце бронзову троянду, за третє — срібну, за друге — золоту, а за перше — живу троянду. А Максим Георгійович вигадав неповторну кришталеву троянду.
Наше покоління виросло під крилом Максима Тадейовича. А я ще мав щастя, що у колись дуже популярній газеті “Вечірній Київ”, де Максим Рильський постійно друкував свої статті у рубриці “Вечірні розмови”, в одній із них він написав про трьох перспективних поетів: Вінграновського, Коротича і Драча, згадуючи і позитиви, і недоліки. Ця стаття була дуже популярною, її передрукувала навіть московська літературна газета, дійшла вона і в наше село. Учитель, який нещодавно повернувся із заслання, де відбув 10 років, читаючи моїм батькам статтю, сказав: “Максим Тадейович вашого Івана попереджає, де це він знайшов “гливке болото рідного села?”. Якщо й далі таке писатиме, то загримить туди, звідки я приїхав”.
Українським поетам тоді, як і завжди, велося непросто. Але Божа долоня завжди була над Максимом Тадейовичем. Якось вони із Остапом Вишнею (Губенком) у буремні революційні роки їхали з Києва, а їх перепинив отаман Зелений: “Хто такі”? Вони відповіли. Тоді так званий “бандит” Зелений виділив їм підводи, дав супроводжуючих, і вони спокійно доїхали від Трипілля до Романівки. Було ще багато різних історій. Наприклад, коли Микита Хрущов приїхав в Україну, під час прогулянки на катері з письменниками узявся повчати: справжні українські поети — Тичина, Бажан, інші пролетарі. Не те що той сучий син дворянського походження — Рильський. Тоді Тичин встає і йде: я вийду, я не можу, коли ображають такого славного поета, Максим Рильський — це наш поет. Тичина намагався вийти з катера. Куди? У Дніпро? Але цим вчинком продемонстрував солідарність українських поетів, що дуже важливо. Прекрасно, що конкурс названо іменем такого чудового поета”.
Петро Засенко підтвердив, що жодне покоління поетів тих часів не приходило в літературу без благословення Максима Рильського. “На початку 1960-х
років у видавництві “Дніпро” вийшла антологія “Щасливої дороги”. Напутнє слово до цієї книжки написав Максим Тадейович, там згадується багато імен,
які потім увійшли в літературу. Класик стежив за приходом у літературу нових імен, вболівав і допомагав добрим словом, батьківськими порадами. Ми запрошували його на засідання літературної студії, він ділився з нами досвідом, творчими секретами, нас учив і сам учився у молодих. 1968 року у видавництві “Молодь” побачила світ книжка оригінальних сонетів Максима Рильського і його перекладів сонетів зарубіжних класиків. Глибоку передмову до збірки написав Дмитро Павличко, книжка набула значного розголосу. Мені пощастило бути її редактором”.
Микола Луків підкреслив високий художній рівень творів попередніх конкурсів, активність, особливо молодих (у кожному було 200—250 учасників). Вікторія Колесник наголосила, що вернісаж щоразу відкриває нові імена, які поповнять українську літературу.
Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment