Арсен КУРБАНОВ: «Несу глядачам позитив»

Соліст-вокаліст Київського національного академічного театру оперети, заслужений артист України Арсен Курбанов закінчив Київське вище державне музичне училище ім. Р. Глієра, а потім — Національну музичну академію України ім. П. І. Чайковського. Активно зайнятий у класичних оперетах і мюзиклах: “Містер Ікс”, “Сільва”, “Маріца”, “Фіалка Монмартру” І. Кальмана, “Весела вдова”, Ф. Легара, “Звана вечеря з італійцями” Ж. Оффенбаха, “Летюча миша” Й. Штрауса, “Сорочинський ярмарок” О. Рябова, “Баядера” І. Кальмана, “Sugar, або В джазi тiльки дiвчата” Дж. Стайна та П. Стоуна, “За двома зайцями” В. Ільїна та В. Лукашова, “Циганський барон” Й. Штрауса. А також у дитячих виставах театру: “Чіполліно”, “Білосніжка та семеро гномів” В. Домшинського, “Лампа Аладдіна” С. Бедусенка, “Карнавал казок в Україні” І. Поклада, “Пригоди бременських музикантів” Г. Гладкова. Арсен став лауреатом 25-ї “Київської пекторалі” у номінації “За кращу чоловічу роль другого плану” — роль Коломана Зупана, “Графиня Маріца” (Київський національний академічний театр оперети). Сьогодні артист гість “СП”.

— Ви граєте роль Коломана Зупана уже в другій постановці “Графині Маріци”. Розкажіть про цю роботу.
— Для будь-якого актора велика честь грати в такій виставі. Тому пропозицію народного артиста України Сергія Сміяна грати Зупана я сприйняв із радістю. Через деякий час оперета зникла з афіш театру, а через п’ять років відбулося нове народження “Графині Маріци” в постановці художнього керівника театру, народного артиста України Богдана Струтинського. Це вже зовсім інша постановка. Вистава стала сучасною, з іншою пластикою, іншим режисерським задумом. Глядачі дуже легко її сприймають, проте в основі сюжету — глибока драматургія, що змушує замислитися про серйозні речі. Але залишилася та ж чарівна музика Імре Кальмана.
Мій персонаж наївний і щиросердий. Саме таким був Зупан. Але коли він зустрів перше кохання, то ухвалив перше у житті серйозне рішення. У людини змінився світогляд. На жаль, таких добрих і відкритих людей, як мій герой, сьогодні мало.
— Як Ви сприйняли звістку про те, що стали лауреатом “Київської пекторалі”?
— Для мене це була несподіванка. Не готувався до виступу. Найцінніше, що помітили саме те, що вклав у мене режисер. Вважаю, що це моя спільна заслуга з колегами по сцені.
— Уже 12 років Ви соліст-вокаліст Київського національного академічного театру оперети. А з чого почалося Ваше знайомство з цим театром?
— Моя мама часто водила мене в оперету: спочатку на дитячі вистави, потім ми разом подивилися “Сільву”, “Маріцу”, інші шедеври. Вона навіть намагалася вступити до театрального вишу. Я не міг не закохатися у цей жанр.
Навчаючись у Київському державному вищому музичному училищі ім. Р. М. Глієра, також відвідував вистави театру. Тут уже працювала моя знайома, яка теж навчалася у цьому училищі. Вирішив і я спробувати свої сили. Пройшов прослуховування, мене зарахували, а вже через п’ять днів мав вийти на сцену. Виконував роль одного з кавалерів із кабаре в опереті “Сільва”. Був впевнений у собі, але коли виходив на сцену, то відчув великий страх. Відтоді усвідомив, яка це велика відповідальність — йти до глядача. Всі ці роки хвилювання ніколи не полишає мене перед виходом на сцену. Напевне, так і повинно бути, адже коли зникає хвилювання, то, мабуть, акторові вже нічого робити в театрі.
— А вже через кілька років в опереті “Сільва” Ви грали Бонні.
— Моя невелика роль у цій виставі була в першій дії. Але я завжди залишався, аби додивитися її до кінця. Це справжня феєрія, надзвичайно красива оперета, в якій поєднуються прекрасна музика і хороша драматургія.
Роль Бонні — одна з улюблених моїх ролей. Цей персонаж дуже веселий, з прекрасним почуттям гумору. Він дуже душевна людина з великим серцем. З Сільвою його поєднує любов, але це любов друга. Йому доводиться приносити Сільві неприємну звістку і це його гнітить. Цю непросту ситуацію переживаю разом із Бонні. Напевне, в чомусь я схожий на героя.
— Якою була Ваша перша головна роль?
— Свирид Петрович Голохвостий із вистави “За двома зайцями” — велика і дуже відповідальна роль. Грати важко, бо всі бачили відомий фільм із Криніциною і Борисовим у головних ролях, тому мимоволі порівнюють.
Мій образ начебто той самий, але в нього зовсім інша мотивація. Не можна грати так, як у кіно, та й не потрібно. Текст залишається той самий, але намагаюся грати його по-іншому. Цей образ сьогодні актуальний і, напевне, ще буде таким багато років. Адже у нас і зараз чимало людей, які прагнуть легкої наживи, намагаються вигідно одружитися, аби вирішити свої матеріальні проблеми. Якщо у фільмі герой отримав фіаско, то мій Голохвостий продовжує жити своїм життям. Наприкінці вистави він виходить у залу і шукає “нову жертву”.
— За роки роботи в театрі Ви зіграли чимало ролей. Чи мають щось спільне Ваші герої?
— Мої персонажі дуже різні, але всі вони радіють життю. Це добрі і відкриті люди з красивою душею. З одного боку в моєму репертуарі начебто немає глибокодраматичних ролей, але всі створені мною персонажі насправді драматичні. А ще я завжди намагаюся нести зі сцени позитив, якого сьогодні так не вистачає в нашому житті.
Саме таким є і мій новий персонаж — слуга графа Альмавіва, з комічної опери Джоаккіно Россіні “Севільський цирульник”, який робить усе для того, щоб з’єднати люблячі серця. Коли виходиш на сцену, то відчуваєш атмосферу глядацької зали. Розумієш, що ти несеш культуру, а не буде культури — не буде нації. Так само без театру не може бути культури.
— Чи поєднуєте служіння в театрі оперети з роботою в інших театральних колективах?
— Час від часу з’являються пропозиції зіграти в антрепризах, серіалах, рекламі на телебаченні. Але я поки що відмовляюся. Просто на це не вистачає часу. Постійно намагаюся удосконалюватись: заняття вокалом, у балетній залі, репетиції. Як буде далі, покаже час.
— Як щодо творчих планів?
— Багато хто з акторів прагне зіграти Гамлета. Не можу сказати, що мене не цікавить цей образ. Але це не мрія мого життя. Мене приваблюють ті образи, які несуть радість людям. Я вже встиг зіграти чимало таких ролей, сподіваюсь, що їх багато буде в мене і попереду.

 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment