За ідею української державності

Микола ЦИМБАЛЮК Довіра народу до нинішньої влади сягнула критичної межі. Непатріотизм, непрофесіоналізм, корумпованість, відсутність дієвих реформ, цинічне невиконання взятих на себе зобов’язань переважної більшості владців, що прорвалися до керівництва країною на крові Євромайдану, стали просто волаючими. Особливо це чітко проявилося за останні два роки на тлі жахливого зубожіння українців, 67 % яких опинилися за межею бідності. Саме на цьому акцентував Президент України Леонід Кравчук на черговому засіданні громадської організації “Українська альтернатива”, що відбулося в просвітянському інформаційному центрі 21 квітня. Але критичну ситуацію в суспільстві і державі бачать не лише українці.…

Read More

Усвідомлюючи власну відповідальність

Микола ГОЛОМША, голова Політичної партії “ПАТРІОТ” Цілий квітень суспільство чекало звіту українського уряду. Народні депутати вирішили посприяти урядовцям і пішли у місячну відпустку — звіту немає, а уряд щодня з екранів телевізорів переконує людей у своїх благих намірах… Давайте глянемо на ці результати. Найбільшим своїм досягненням влада вважає ухвалення Європейським Союзом рішення про безвізовий режим для українців. Чекали на нього майже п’ять років. Дочекалися. Але чи зможе скористатися цією можливістю пересічний українець? Чи зможе він хоча б купити квиток при вартості євро більше 28 гривень? Риторичне запитання. Маємо ще одне…

Read More

Степан Вовканич: «Кровопускання за неслухняність — ось справжня причина агресії Росії»

Детальніше про це наша розмова з головним науковим співробітником ДУ “Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАНУ”, доктором економічних наук, професором Степаном Вовканичем. — Чи Європа, Захід розуміє (відчуває), що Україна бореться з московським агресором не тільки заради забезпечення державної незалежності країни, а й за європейські цінності — за те, щоб РФ не опанувала Європу як свою піддослідну територію? — Річ у тім, що, на жаль, ні сама Україна, ні Захід не замислюються глобально над генезою загальносвітових загроз (йдеться і про анексію Криму, гібридну війну на Сході України, “антитерористичну…

Read More

Московізація + англіїзація. Українці! Ви де?

Ірина ФАРІОН, доктор філологічних наук, професор Ми ще не вийшли з московського рабства та московсько-української війни, як країну накрила мокрим рядном брутальна й лакейська англіїзація на тлі ДЕМОНСТРАТИВНОГО УСУНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ПЕРЕДУСІМ З ОСВІТИ та НАУКИ! Розпочав цей процес “майданівський” міністр-деукраїнізатор та англіїзатор, про якого вікіпедія в її англійській версії пише таке: “Kvit was born into a Jewish intelligentsia family in Uzhhorod” (https://en.wikipedia.org/wiki/Serhiy_Kvit). Саме Квіт спершу скасував обов’язковість української мови та історії у вишах (наказ N1392 від 25 листопада 2014 р.), а потім видав Наказ “Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань…

Read More

Дурні проти особистостей

Бідність нас доганяє впродовж усіх років незалежності. Можна винуватити в цьому стихійному лихові Росію, олігархів, самокритично поглянути на родову совковість старшого покоління, але це не пояснює феномену періодичної української руїни, яка в сучасному вимірі зветься бідністю в парі з депресією. Напевно, є якась неприємна для нас правда, яка все пояснює, але геть руйнує наш уявний добрий імідж у власному колі. Тому люди, які мають якусь перспективу політика чи громадського діяча, чи просто авторитета громадської думки, воліють не розкопувати надто глибоко болючі українські проблеми. Бо ризикують бути закаменованими гоноровим і масово-свідомим…

Read More

Післячорнобильські реалії

Василь БІЛИЦЬКИЙ, голова Кам’янсько-Дніпровського районного відділення “Громадського руху” Запорізької області Ми — атомні заложники прогресу: Вже в нас нема ні лісу, ні небес. Так і живем од стресу і до стресу, Абетку смерті маємо — АЕС. Л. В. Костенко Передтравневі дні 1986 року навіки закарбувалися в пам’яті не тільки персоналу злощасної АЕС і мешканцям міста-супутника Прип’ять, не лишень українським та білоруським поліщукам, а й усій країні майже не зрозумілою і водночас сумною звісткою. Йдеться про катастрофу, як з’ясувалося дещо пізніше, планетарного масштабу на Чорнобильській атомній станції. Відомо, що за часів…

Read More

Маємо ще один ляпас

Богдан ВИХАНСЬКИЙ, учитель історії, пенсіонер, смт Дубляни, Самбірщина У моєму селі третину мешканців становили українці, дві третини — поляки, тому майже кожна сім’я була змішаною (нашу якоюсь мірою це обминуло, бо батько одружився на дівчині-українці з сусіднього села), хоч і не зовсім, бо дідусь Микола був українцем, а бабця Францішка — полькою. Як це вплинуло на їхню долю? Однозначно відповісти важко, бо батькові сестри, приміром, ходили з мамою до костьолу, а батько з дідом до церкви, а вийшовши заміж, — одна за українця, а інша за поляка, — вже мали…

Read More

Український Дон Кіхот з якостями президента

Георгій ЛУК’ЯНЧУК Євген Чикаленко — яскравий представник вітчизняної еліти, яка, попри утиски самодержавно-поліцейської влади, намагалася зберегти національну традицію, показати світові самобутність українців, донести до майбутніх поколінь історичну пам’ять, прислужитися розвиткові мови й культури. Щоденна праця, спрямована на консолідацію українства, стала сенсом життя видавцямецената і його родини. …У 1902—1904 роках, коли Михайло Грушевський закликав громадськість зібрати кошти на будівництво у Львові Академічного дому, Євген Чикаленко виділив 25 тисяч карбованців (величезну на той час суму грошей!) з умовою надання там кімнат студентам з інших міст. 7 грудня 1930 року вдячне українське студентство…

Read More

Пам’ятник Юрію Горлісу-Горському встановлено у Розумівці

Світлана ОРЕЛ, Кропивницький Легендарну книгу Юрія Горліса-Горського “Холодний яр” можна назвати енциклопедією національно-визвольної боротьби початку ХХ століття. Багатьом, задуреним комуністичною пропагандою, вона відкривала очі на справжнє становище української нації, давала імпульс до пробудження національного чуття, продовження боротьби. Письменник і воїн Юрій Горліс-Горський неодноразово бував у наших краях, вів боротьбу, зустрічався з побратимами. Бував він зокрема і у селі Розумівці, яке у 20-х роках минулого століття чинило відчутний спротив більшовицькій навалі. Саме тут відбувся останній нерівний бій отамана Чорного Ворона (Миколи Скляра) та його трьохсот побратимів із двома тисячами будьонівців. 29—30…

Read More

Володимиру Рутківському — 80!

Володимир Рутківський — знакова постать у сучасній літературі для дітей та юнацтва. Його тетралогія “Джури” (“Джури козака Швайки”, “Джури-характерники”, “Джури і підводний човен”, “Джури і Кудлатик”), дилогія “Сині води” (“Князь бродників”, “Стріли впритул”), повість “Сторожова застава” заповнюють нішу історико-пригодницької прози, у новому ракурсі відкривають юним читачам українську історію та національних героїв. Автор висвітлює ті сторінки, які замовчувались або подавались спотворено; показує, що маємо не лише поразки, а й перемоги. Динамічні сюжети й розповіді про особливі події, використання історичних та фольклорних джерел, переплетення реального, вигаданого, казкового, містичного часу/простору, центрування колоритних історичних…

Read More