Плацдарми захоплено. Що далі?

Василь ЩЕГЛЮК, член ВУТ “Просвіта”, письменник

“Пусти їх під стіл, то вони й ноги — на стіл!” — нагадує нам давня приказка. Московитів-азіятів уже пущено на чільні владні та прибуткові місця, починаючи зі столиці, а на велике українське подвір’я — аж із двох сторін. Південний плацдарм (у Криму) вони славно-явно, планомірно створювали ще з брежнєвських часів, а східний започаткували при Кучмі і “накачали” до вибухової кондиції при Януковичі.

Ми, українці, надто мирні, благі й благородні щодо злого “русского міра”. Навіть тепер, коли втрачаємо такі великі території, отримуючи тисячі убитих, поранених, вигнаних із обжитих за минулі століття місць. Правителям — які не наші, а скорше “інтери” — вигідно та прибутково ждати як це все повернеться й уляжеться. Ждати — не воювати, не втрачати нагарбані капітали… На жаль, при такій політиці все лягає-влягається на користь РФ (Ереф). Вона ж, “нєобятная”, підкачує свій злоякісний “мір” усе більше й більше, особливо стараючись для південно-східних регіонів і Києва.

Що тут казати, коли навіть Львів за останні два роки значно помосковів, зросіянився: завдяки переселенцям і подвійному громадянству, через російськомовні телебачення й інтернет, а також через дурощі власного “садомазохізму”, яким тепер аж тхне від Ратуші. Як і від Верховної Ради, Кабміну, адміністрації Президента…

Махрова антиукраїнськість, азарово-аваковщина процвітають, невидимий фронт підривної діяльності “твьордих русскіх”, досягнув наших західних кордонів, де заворушилися “русіни” та пригріті нами угри…
Путіну не треба йти великою військовою армадою через наші ослаблені кордони. Він діє “тихою сапою”, здійснюючи московізацію та поступову дебілізацію спочатку нестійкого елементу, потім усіх зневірених і знедолених, а відтак — і значної частини знекровленої інтелігенції. Це — на заміну артобстрілу перед повальним наступом інших сил. Замість протидіяти клятому ворогу, партноменклатурні депутати ВРУ, силовики, разом з одігрітими на посадах звірами й звірятами часів Януковича, олігархами, гостро налаштованими проти щонайлагіднішої українізації нацменшинами й “абичогоневийшленками”, єдиним фронтом виступили проти державної, тобто української, мови. За їх розрахунком, якщо впаде цей наш останній рубіж, — неоголошену війну буде виграно остаточно.

Що ж усе-таки робити? Найперше пропоную ВУТ “Просвіта”, НСПУ, жменьці не приручених депутатів-патріотів, нескорумпованій, непродажній еліті, зокрема з правих і демократичних партій, до червня ц. р. провести на Майдані Незалежності в Києві велелюдне віче, на якому створити Комітет Захисту України і затвердити попередньо підготовлений план порятунку українців. Це був би початок нового, національного, руху для захисту незалежності та цілісності України.

А на щодень усім: вимикати росмовні теле- і радіоканали, здавати в макулатуру ворожі газети, журнали, книженції, ігнорувати московські фільми, естраду, не купувати нічого з Ерефії. При цьому — гуртуватися навколо рішучих, не заплямованих нічим патріотів і готуватися до відновлення Майданів. Адже олігархічна влада, замиливши людям очі, запорошивши мізки, пальцем об палець не вдарить, щоб рятувати державу, коли над найголовнішими будівлями Києва раптово замайорять ерефівські триколори.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment