Лік на весь вік

Іван ПРОСЯНИК, зелейник

Продовження. Поч. у ч. 14—18 за 2017 р.

Підбіл

Підбіл. Tussilago farfara. Народні назви: білокопит, дволист, прирічник, маточниця, мати-мачуха, князь-зілля, ласкавець.

Саме під останньою татовою назвою я знав підбіл мало не до своєї юності. Та й зараз вона ласкавить і гріє мене, мов отой біластий низ листочка цієї дивовижної рослини. І один із найперших, пам’яткий на все життя припис, геніально простий і настільки ж помічний, був саме підбіл. Тож бронхіт, запалення легенів, катар дихальних шляхів. Берете горщик. На денце сиплете цукор, вкладаєте шар листячка підбілу, знову шар цукру — й так доверху. Чекати день, поки злежиться, і докласти листя-цукор аж до верху, присипавши ним щедро згори. Й так тричі. Закриваєте бажано череп’яною кришкою. Вгорнути в целофан. І в затінку саду закопуєте на півметра в землю. Через два місяці відкопуєте. На 5—6 годин ставите в духовку, жарку піч. Як охолоне, цідите, відтискаєте. Зливаєте в невеличкі пляшечки. Вживати по 1 ч. л. 5—6 разів на день, нічим не запиваючи.

Примітка: листя (можна й із корінням) рвуться на Рахманський Великдень 25 травня. А чи цього тижня.

Підбіл має потужну відхаркувальну, пом’якшуючу, протизапальну, потогінну, жовчогінну, спазмолітичну дію. Він з успіхом застосовується при ларингітах, трахеїтах, бронхопневмонії та бронхіальній астмі.

Бронхіальна астма

Беруть по ст. л. листя (квіти) підбілу та багна болотяного. Заливають 500 мл кип’яченої, літепло, води. 30 хв. млоять на окріпнім ключі в закритому посуді. Настоюють півгодини вкутаним. П’ють через кожні дві години по 1 ст. л. 15 днів. Теплим. Обов’язково додаючи 2—3 краплі настоянки нагідок. Як зазвичай — повтор не знадобиться.

Запалення легень, кашлюки, що довго не проходять, охриплості, інші захворювання горла

Беруть у рівних частинах листків та квітів підбілу, потовчених коренів живокосту, квітів липи, дивини скіпетровидної, бузини чорної, кореневищ пирію, соснової глиці. 1 ст. л. з верхом на 300 мл окропу. Настоюють вкутаним. Це денна частка. П’ють невеликими ковточками, теплим. А на ніч роблять дуже помічне розтирання: в чарці міцної горілки тато розводили 1 ст. л. меду й 1 стрюк червоного гіркого перцю. Настоюють закритим 34 години. Втирають у груди-спини по парінню над картоплею. Добре утепліться смухом чи вовняною хустиною. Гріє аж до ранку. Опіків не буде.

Екзема рук

1 ст. л. соку зі свіжої рослини та 1 ст. л. нерозведеного молока, краще козячого, збовтують і змащують вражені місця на ніч. Надягають целофанові торбочки. Вранці змити руки теплою водою й знову змастити. А на ніч знову змити й знову змастити. Тиждень.

Примітка: чудово допомагає звести паршу свиняче молоко. Мастити 5—6 разів на день вражені місця.

Зашлакування судин уратними, фосфатними, оксалатними солями

Свіжі підбілові листя пересипають шарами сіллю, в горщику. Настояти добу. Далі залити окропом, щоб покрило. Вкутати на 5 годин. Зберігати в холодильнику. Вживати по 1 ст. л. через півгодини по їжі. Тричі на день. Три тижні. Робити так щороку для запобігання каменів у нирках, жовчному міхурі, як очисне й зміцнююче судини.

Грудниця (мастит)

Ошпарене свіже листя підбілу прикладати до затвердінь, зверху целофан, хустина. У перший день міняти щогодини, бо листячко від жару швидко висихає, і навіть уночі. На другий день температура в циці зникне, а на третій, обов’язково, прорве. Стрижні видалити стерильним прилад дям, вирвочки промити слабким розчином марганцівки. Не буде навіть рубців.

Жировик (ліпома)

Прикладати свіже листя підбілу на утворення, закривати полотнинкою, закріплювати клейпучкою. Міняти раз на добу. Щоразу лист свіжий, білим боком. За два-три тижні гуназ зійде.

Катар шлунка, сечовика, водянка, сухоти легень

15 г листя та сухого цвіту порівну (3 ст. л.) залити 500 мл окропу. Кип’ятити на слабім вогні, поки не стане 1 склянка (250 мл). Вживати по 1 ст. л. через кожні три години.

Трофічні виразки (навіть застарілі)

Свіжу потовчену рослину з коренем, попередньо ошпареним, прикладають до рани, закривають цілим листком, полотнинкою. 4—5 разів на день. Затягує досить швидко.

Примітка. Тато ж радили зібрати всі свіжі кістки: свинячі, телячі, пташині, риб’ячі закласти в чавунець, на дні якого є дірка. Ставлять на цілий чавунець. Нижній заривають у землю, а горішній обкладають дубовим цурпаллям чи його жаром. Оту, відразливо пахнучу рідину, що стікає в нижню посудину з кісток, гнітити добу, найкраще гоїть виразки, рани.

Облисіння, лупа, екзема голо( ви

Кашку з листя ласкавцю прикладати до вражених місць на ніч. Целофан, хустка. Два тижні.

Недужі печінки

Ст. л. суміші трави рути садової, квітів підбілу, трави моріжку (спориш) у співвідношенні 3:5:10 заливають 200 мл окропу. Настоюють до охолодження вкутаними. Вживають по 3 склянки на день до їжі.

Листя підбілу входять до грудних чаїв разом із алтеєю, солодцем голим, оманом високим, подорожником, шавлією, материнкою. Підбіл вживають при гарячці, при запальних перебігах у нирках. Тато настоювали підбіл із коренем у погребі, стверджуючи (і не без підстав), що медв’яниця, по 1 ст. л. вранці й увечері перед сном, чудово відновлює сили при фізичній, а я додам, при розумовій перевтомі.

За праукраїнською легендою підбіл — це сонячна усмішка богині весни Лелі. Давньоруські волхви, настоюючи рослину на меду диких бджіл, забезпечували собі нев’янучий бадьор. Підбіл зацвітає найпершим із рослин весняних, ніби закликаючи матінок, назбирати ще безлистих маленьких усмішок-сонечок, зварити в молоці й дати дітлахам по довгій зимі, — тому й назва така — маточниця. А прирічник, бо росте на заплавах рік, по солончаках і лист у рослини солоний. Тато вважали, що рослина найсильніша саме на ростучім місяці. Квіти збираються тільки-но розпустилися, щоб при сушінні не запушіли. А лист — всеньке літо. Сушиться окремо від кореня.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment