З надією в майбутнє, зберігаючи пам’ять минулого

Олександра КАСЬЯНОВА,
прес-центр ІФ
Це сталося вранці, о 5 годині, навесні, коли цвів бузок. Повні машини людей (жінок, людей похилого віку та дітей) під наглядом солдатів їхали на вічне поселення у степи Середньої Азії. Це був наказ Сталіна — депортувати більше 200 тисяч кримських татар із рідних земель до Сибіру за співпрацю з нацистами. Минуло вже багато років, але події ночі з 17 на 18 травня 1944 року не можна згадувати без сліз. В Україні 18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Він відзначається також як День боротьби за права кримських татар. Уже третій рік поспіль цього дня біля Головного корпусу КНУ ім. Т. Шевченка, поруч із українським та університетським, під звуки двох гімнів піднімають кримськотатарський прапор і хвилиною мовчання вшановують пам’ять жертв депортації.
У пам’ятному заході вшанування жертв геноциду взяли участь Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, ректор КНУ ім. Т. Шевченка Леонід Губерський, проректори, завідувач кафедри тюркології Інституту філології Ірина Покровська, викладачі та студенти-тюркологи, голова правління ГО “Кримська родина” Аніфе Куртсеїтова, координатор комітету із захисту прав кримськотатарського народу Синавер Кадиров, співробітники університету.
Мустафа Джемілєв зазначив, що 73 роки тому радянська влада здійснила злочин проти кримськотатарського народу задля процвітання “русского міра”. У ті роки кримські газети відкрито писали про спробу знищення нації в ім’я територіального розширення “русского міра”. Таке не пробачають і не забувають.
Кримські татари, які лишилися живими після геноциду 1944 року, більше ніж півстоліття боролися за повернення на історичну батьківщину та за відродження втраченого. “Ми повернулися, не проливши нічиєї крові, у результаті відчайдушної боротьби, — зауважив Мустафа Джемілєв. — Ми почали лікувати рани, але трапилася нова акція окупації землів кримських татар. 2014 року відбулася анексія Криму, окупували наші землі та встановили бандитський режим. Ми знову були вимушені депортувати”. Нині більшість кримських татар проживають на материковій Україні, держава всіляко підтримує депортованих. Кримські татари, і ми, українці, вірять, що окупанти неодмінно полишать наші землі та нестимуть відповідальність за скоєне.
Також у день пам’яті у Центрі кримськотатарської мови і літератури Інституту філології студенти декламували вірші відомих кримськотатарських поетів.
Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment