7 червня відбулося розширене засідання Центрального правління ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Одне з найважливіших питань на порядку денному — черговий Х з’їзд Товариства “Просвіта”. Про це говоримо із заступником голови, відповідальним секретарем ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Миколою НЕСТЕРЧУКОМ.
— Які головні підготовчі заходи заплановано до з’їзду? — Цього року 14 вересня минає 4 роки з часу проведення ІХ з’їзду “Просвіти”, за Статутом маємо провести черговий з’їзд, на якому вирішимо нагальні питання. Згідно зі Статутом ВУТ “Про- світа” ім. Тараса Шевченка не- обхідно найближчим часом про- вести сесію Головної ради, де визначимося з датою та нормою представництва на з’їзді. Цен- тральне правління рекомендує провести Х з’їзд у жовтні. Отож розпочинаємо підготов- ку до проведення Х з’їзду: збори первинних організацій, район- них, міських і обласних конфе- ренцій. Найголовніше — ми пови- нні зорієнтуватися, яка ситуація в первинних організаціях, на ра- йонному рівні. Усі проблеми згру- пуємо і обговоримо на з’їзді. Саме зараз треба активізувати нашу на- ціонально-просвітницьку роботу. Дуже показовою була самоор- ганізація українців на Майдані. Коли почалася агресія Росії проти України, окупація Криму, війна на Донбасі — на той час в Україні вже практично не було армії, через те агресор сподівався на легку пере- могу. Але народ зорганізувався, узяв оборону країни в свої руки. Нині російська агресія три- ває, на сході гинуть найкращі си- ни й дочки українського народу. На Правлінні обговорювали, як нам за цих умов, коли триває війна, активно й ефективно вес- ти просвітницьку роботу, знахо- дити нові форми роботи. Ці про- блеми треба порушити на зборах первинних організацій, район- них, обласних конференціях і ви- йти з пропозиціями на з’їзд. Узгоджуємо графік проведен- ня районних, обласних конфе- ренцій, щоб на них обов’язково були присутні представники ви- щих структурних підрозділів. — Наближається ювілей — 150 років від заснування “Просві- ти”. На з’їзді обговорюватимуть відзначення цієї дати? — Це одне з важливих питань. Необхідно вирішити, як гідно зу- стріти цю визначну дату. Хочемо налагодити тіснішу співпрацю всіх просвітянських осередків із місцевою владою, аби вона хоч частково закладала кошти в бюджет на наші заходи. Тоді національно-просвітницька робота, спрямована на зміцнен- ня державності, піднесення пре- стижу української мови, культу- ри, рухатиметься активніше. Як приклад, робота Івано-Франків- ської, Львівської, Тернопільської “Просвіти”, які тісно співпра- цюють із владою. Там, де просві- тяни вчасно доводять свої плани до місцевої влади, їм допомага- ють і фінансово, і організаційно, і “Просвіта” має заслужену поша- ну й повагу. — Про що ще йшлося на Прав- лінні? — Також затвердили Поло- ження про Народну премію імені Тараса Шевченка, яку цього ро- ку вже вручили. Наступного року маємо долучити до цього заходу національні творчі спілки, виго- товити дипломи, медалі. Голо- ва Національної спілки майстрів народного мистецтва Євген Шев- ченко зобов’язався провести цю роботу. Створили Комітет з пре- мії, куди від “Просвіти” увійшли голова Товариства Павло Мовчан та художник Анатолій Гайдамака. Активно обговорювали стан справ із українською мовою. Без скасування сумнозвісного закону Ківалова-Колесніченка квоти на українську мову на радіо, телеба- ченні проблеми не вирішують. Ми готуємо листи, звернення до Пре- зидента, Верховної Ради. Порушили питання про відбу- дову Десятинної церкви в Києві. Проблему охарактеризував Павло Мовчан. Як відомо, біля історич- ного музею, неподалік від Андрі- ївської церкви, на місці, де раніше була історична пам’ятка — ста- ра церква часів Київської Русі — й залишився фундамент. Нині УПЦ МП поставило невелику кам’яну споруду і вже претендує на воло- діння цією територією. Треба ви- вчити всі нюанси цього питання, проконсультуватися з фахівця- ми, релігієзнавцями і звернутися до сесії Київради, до мера Віталія Кличка. Бо може статися так, як із Києво-Печерською лаврою, якою нині фактично володіє так звана УПЦ МП. Анатолій Гайдамака, худож- ник, лауреат Шевченківської премії розповів про те, що хочуть звезти пам’ятники тоталітарної епохи і зробити музей тоталіта- ризму. Є питання щодо місця, де це зробити. Доречно було б роз- містити його біля пам’ятника Го- лодомору — внизу, в парку, який треба впорядкувати — і він пі- дійде саме для цієї мети: ось тут музей Голодомору, а поруч ті, що влаштували цю трагедію. Цю пропозицію підтримали.
Спілкувалася Надія КИР’ЯН
