Марина Смілянець: «Головне — це любов, і за неї треба боротися»

Молодий драматург Марина Смілянець — лауреат першої премії Всеукраїнського конкурсу “Коронація слова—2015” у номінації “П’єси для дітей”. З минулого театрального сезону вистави за її творами стали з’являтися в афішах київських театрів. А нещодавно репертуар Центру мистецтв “Новий український театр” поповнила іронічна комедія “Кефір, зефір і кашемір” за п’єсою “Б’ютіфул лайф”. Сьогодні Марина — гість “СП”.
— Яким був Ваш шлях у драматургію?
— Я навчалася на акторському факультеті Київського коледжу театру і кіно. Планувала стати актрисою. Але вже тоді зрозуміла, як цікаво писати щось своє. Якось у коледжі нам дали завдання поставити інсценування твору сучасного драматурга. Я не знайшла нічого, що мене зацікавило б. Тому вирішила написати власне інсценування. Робота сподобалася моїм однокурсникам, і вони порадили пробувати свої сили в літературі. Підтримав мене у цьому і викладач Віталій Кіно.
— Ви — переможець у конкурсі “Коронація слова”. Розкажіть про це.
— Я написала казку “Країна серйозних”, що нагадувала про дитинство, і хотіла її поставити з однокурсниками. Паралельно надіслала твір на конкурс “Коронація слова”. Була приємно здивована, коли отримала нагороду. Події відбуваються у країні, де заборонено мріяти, грати, сміятися, розповідати казки. Казкар знайомиться з дівчинкою і розповідає, що таке справжнє дитинство, звільняє її від страху і сумнівів. Разом нові друзі звільняють всю країну.
Ця п’єса сподобалася Віталію Кіно, і він вирішив її поставити в Новому українському театрі. Режисер розуміє всі мої твори і знаходить там глибину тем. Я не була на репетиціях, а вперше побачила виставу на прем’єрі. Вдячна й Іллі Рибалку, який створив музику для вистави, і Юлії Кіно за костюми.
— А у створенні вистави “Абетка гарних манер” Ви вже брали участь?
— “Абетка гарних манер” — мій проект, який втілювала одна з провідних актрис Нового українського театру Поліна Кіно. Це був її режисерський дебют.
Вистава має виховувати, але ми прагнули створити веселий дитячий спектакль, аби малечі було цікаво у театрі. Для цього збільшили кількість ігор, залучаємо дітей до подій, що відбуваються на сцені.
— “Кефір, зефір і кашемір” — Ваша друга спільна робота з режисером Поліною Кіно.
— Поліна була першою, кому я надіслала для прочитання мою нову п’єсу “Б’ютіфул лайф”. Вона відразу обрала її для постановки своєї дипломної вистави, як випускниці Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого.
Це історія життя двох людей, які кохали один одного, але не мали можливості бути разом. На схилі літ вони розуміють, що наче й прожили життя правильно, але щасливими так і не були. І ось доля дарує їм останню зустріч.
Вдячна акторам Юліані Євстафієвій (Віра Макарівна) і Владиславу Сведенюку (Валентин Михайлович), і Віталію Кіно (художній керівник постановки), Юлії Кіно (художник по костюмах), Іллі Рибалку (музичний керівник вистави), Єгору Снігирю (світлове рішення).
— Крім Нового українського театру Ваші вистави йдуть в інших театрах?
— У PostPlay Театрі режисер Євгенія Відіщева поставила виставу “16+”. Це історія про підлітків, які закінчують школу і потрапляють у складну й небезпечну пригоду. І саме у цих екстремальних умовах розкриваються їхні характери.
— А як щодо творчих планів?
— У Новому українському театрі завершується робота над моєю виставою для дітей “Мій домашній дикий Лис”, в якій порушую тему екології, та іронічною комедією для дорослих “Люди Форбс”. Маю пропозиції і від інших театрів. Прагну робити своє, авторське. Пишу про те, що мене хвилює. Через конфлікт із собою в уяві з’являються персонажі, потім перші діалоги, які обростають іншим драматичним матеріалом.
Спілкувався Едуард ОВЧАРЕНКО
Фот Анастасії ШТОМПЕЛЬ
Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment