Євген ЦИМБАЛЮК,
Рівненська область
Фото автора
Про жіночу косу можна говорити багато. Вона — символ краси, честі, чистоти, гідності, вірності та кохання. З давніх-давен вважали, що в довгому волоссі — сила і здоров’я, і чим довша коса, тим, мовляв, міцніший зв’язок із космосом, всесвітом, Богом.
Але останнім часом українські дівчата надають перевагу коротким зачіскам. А от у Дубні — навпаки: тут організували фольклорно-мистецьке свято “Коса — жіноча краса”. Родзинкою свята став обряд закосичення. Він існував у волинському краї з часів Київської Руси. Нині, на жаль, він застосовується не так часто. Саме тому дубенці вирішили відновити цей призабутий обряд. Його суть у тому, що дівчинці, як тільки-но їй виповнюється 7 років, заплітають косу на знак того, що вона переходить у старший вік: тепер вона не просто дитина, а мамина помічниця. Закосичення проводили матері під наглядом старших жінок.
Косу заплітали з трьох частин, бо то є золоте трисуття: сонце, урожайність, шлюб. Гарно заплетена коса означала охайність дівчини. Тому дівчата завжди причепурювали косу різноманітними прикрасами, кольоровими стрічками. Долучали до закосичення ще й вишитий рушник, а також калину, квіти, сплітаючи їх у вінок.
Під час закосичення співали пісень про жіночу долю та людську місію творити добро . А після розчісування, волосся, що залишилося на гребінці, ретельно вибирали й спалювали, щоб не взяли його ворони, бо тоді дівчина в майбутньому ніколи не матиме долі.
Ці та інші обрядові дійства здійснили культпрацівники міста разом зі студентами Дубенського коледжу культури і мистецтв. А потім відбувся конкурс на найдовшу і найчепурнішу жіночу косу.
Найдовша ж коса (метрової довжини) виросла у студентки Дубенського коледжу культури і мистецтв Ангеліни Пітулько. Вона й стала переможницею конкурсу та отримала головний приз. Без подарунків від Дубенської міської ради, яка ініціювала цей проект, не залишилася жодна з учасниць святкового дійства.
