На прощу до Катерини

Ніна ГОЛОВЧЕНКО

Щойно в селі Богданівка Яготинського району, Київської області відбувся VІ Всеукраїнський сільський фестиваль народної творчості “Катеринина пісня“, присвячений пам’яті Народної художниці України Катерини БІЛОКУР. Ця культурна подія сприяє популяризації художньої та епістолярної спадщини мисткині зокрема, і відродженню духовності українського народу загалом.

Традиційно учасники фестивалю збираються зранку біля музею-садиби К. В. Білокур, де Ольга Ша- повал, директор музею, розповідає про самобутню мисткиню, її драматичну долю та коротку славу, яку вона пізнала в останні роки життя в Україні та Франції. У маленькій хатині збережено інтер’єр, особисті речі, ранні роботи і предмети малярства К. В. Білокур. Експозицію підсилюють традиційні предмети побуту, рушники, вбрання, що були актуальними в українському селі першої половини ХХ століття. Осучаснюють музей-садибу книги, мистецькі альбоми, світлини, буклети і відеофільми, що поглиблюють і фіксують для історії життя і творчість художниці, яка ступила за поріг хати у світ малярства і розірвала коло традиційного селянського буття.

Кімнати вибілені, прикрашені квітами, які так любила Катерина Василівна, підлога застелена сухою духмяною травою, скошеною на леваді. А у дворі садиби розкошують квіти від весни до пізньої осені… Мистецькі колективи приїздять до Катерини Василівни у Богданівку з квітами. Нині троянди, ромашки, півонію, шовкову траву і запашну м’яту у Вінок пам’яті мисткині вплітали шанувальники її таланту з Київщини, Полтавщини, Черкащини та Чернігівщини. Своєрідний перформанс підсилювало пісенне попурі з улюблених творів Катерини Василівни та пісень на її ушанування. А далі — проща до Катерини. Від садиби К. В. Білокур учасники фестивалю рушають із Вінком до могили художниці, що в меморіальному комплексі в центрі села. До ходи долучаються мешканці села та гості. На панахиді, що триває біля могили художниці, кожен молиться за світлу пам’ять обдарованої українки та глибше усвідомлює відповідальність за те, що талант, непересічну особистість треба вчасно бачити, ці- нувати і підтримувати. Митець має відбуватися у гармонії зі світом, а не всупереч усьому… Найтриваліше дійство фестивалю — виступи народних твор- чих колективів. Розпочинається концерт своєрідною інтродукцією, алюзією до картини К. Білокур “Богданівські яблука“: глядачів пригощають яблуками, у такий спосіб ніби причащають непосвячених Катерининим світом.

Цьогоріч концерт відкрив по- чесний гість — народний артист України, соліст Національ- ної опери України Ігор Борко, котрий виконав декілька класичних українських романсів. У рам- ках концерту перевидання книги про життя і творчість К. В. Білокур М. Кагарлицького презентувала вдова письменника Ольга Кагарлицька. Співведучі заходу Ніна Михайлишина, громадський діяч, народознавець, і Надія Слабковська, керівник народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю “Берегиня“ Богданівського сільського будинку культури, модерували захід. 21 колектив із колоритними назвами “Берегиня”, “Мальви”, “Чураївна”, “Оберіг”, “Відлуння Полісся”, “Гречаники”, “Сузір’я”, “Травневі роси”, “Яворина”, “Хуторянка”, “Ковалівчанка”, “Горлиця”, “Вербиченька”, “Великодимерські баламути”, “Черкаські цокотухи”, Вищебулатецький народний хор і солісти (Галина Лихацька) співали давні фольклорні компози- ції, класичні народні та авторські пісні, читали вірші на пошану художниці.

Потужна енергетика української пісні, щира емоція тепла і причетності до творчості створили неймовірну атмосферу. Ніна Михайлишина зазначила, що творчі фестивалі в Україні стають популярнішими. Пізнання власної історії і культури дають змогу українцям виносити на загал ту чи ту подію, цікаві факти з життя відомих діячів, історичних подій тощо. Небайдужі активні та непересічні люди шукають перлинки у своїх селах і містечках не тільки для того, щоб привабити туристів, а й для того, щоб привернути увагу світу до духовно знакових місць на мапі України. От тоді й народжуються напрочуд дивні й цікаві назви еко-фестивалів, фестивалів народної творчості тощо. І кличуть до себе шанувальників, особливо влітку, від сонячної Одеси до історичного Києва, від Шевченкового краю до мальовничих Карпат.

На фестиваль їдуть за покликом серця, щоб уклонитися тим святим місцям і пошанувати тих українців, котрі жили і творили для нас. “Катеринина пісня“ — всеукраїнський фестиваль народної творчості; тут можна причаститись усім тим, чим живе людина: любов’ю, добротою, красою світу музики, слова, емоції. Колорит дійства — неповторний, бо творцями є учасники фесту, котрі приїздять до Богданівки з черкаських, полтавських, київських, чернігівських сіл і містечок. Щоб нас знали і поважали інші — ко- жен повинен дбати про спільний дім, ім’я якого — Україна!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment