З піснею через світ

Документальну виставку під такою назвою відкрили у Київському міському будинку учителя. Її підготували співробітники Центрального державного архіву зарубіжної україніки.

Серед експонатів виставки можна побачити документи про творчу діяльність одного з найвідоміших композиторів і диригентів ХХ століття Олександра Кошиця, завдяки якому українська пісня стала відомою у світі і здобула визнання як унікальне художнє явище. Відвідувачі експозиції також можуть дізнатися, який вагомий внесок у популяризацію кобзарського мистецтва зробили такі відомі музиканти і бандуристи, як Василь Ємець, який перший із кобзарів “перетнув світ” і з концертами української народної пісні здобув визнання в салонах Парижа, та Григорій Китастий, який разом із всесвітньо відомою Капелою бандуристів імені Т. Г. Шевченка зміцнив і поглибив серед народів світу славу української пісні. Виставка знайомить із музичними здобутками інших українських композиторів, диригентів, виконавців із світовими іменами, зокрема Р. Придаткевича, П. Маценка, В. Моти. Серед представлених матеріалів заслуговує на увагу стаття І. Заташанського (Іларіона Косенка) “До концертної подорожі В. Ємця до Америки” (“Тризуб”, Париж, ч. 49, 8 грудня 1929 р.).

“27 листопада від’їхав з Парижа до Нью,Йорка в чергове турне наш відомий земляк, незрівнянний артист,бандурист В. Ємець, що за два з лишком роки свого перебування у Франції залишив чималий слід як серед української еміграції, так і на ширшій паризькій музичній арені. Приїхав п. Ємець до Франції випадково — будучи запрошеним французьким імпресаріо на концерти в Італію. При, їхав і з-за всяких перешкод залишився у світовій столиці на велику шкоду своєму здоров’ю, але й на велику ко, ристь українському національному мистецтву, для слави якого він ніколи нічого не жалував і не йшов ні на які компроміси. Перебування п. Ємця у Франції позначилося десятками концертів по українських громадах по цілій Франції, окремими великими і меншими концертами на французьких сценах у Парижі і на провінції.

Останнім часом п. Ємець виступав разом з співачкою С. Вербицькою, якої музичність і голос чудово па, сували з бандурою і тонкістю її нюансування народніх українських мотивів. З від’їздом п. Ємця українська еміграція у Франції і аматори висо, кого мистецтва у Парижі взагалі загубили (треба сподіватися ненадовго) можливість вищої насолоди чути утончену українську музику. Але з тим більшим нетерпінням будуть вони, очевидно, чекати повернення чарівника,артиста, що споріднив їх з глибиною української мелодійної творчості. З жалем відправивши артиста до Америки, українське громадян, ство Франції втішається однак тим, що там він знайде ширше коло своєї діяльності як серед чисель, нішої, ніж у Франції української еміграції, так і серед американ, ського громадянства, що маючи все щодо матеріальної культури, не має народної творчості, яка йде з глибини віків і надає індивідуаль, ности національному мистецтву. Знаючи високопатріотичне розуміння артистом своєї ролі пропа, гандиста чистого українського мистецтва, ми певні, що в Америці він здобуде славу собі і батьківщині.

Американському ж громадян, ству випадає щаслива роля скорис, туватися перебуванням п. Ємця в Америці і допомоги всім залежним од нього заманіфестувати україн, ську народню музику так, щоб від цього лишився найдовший і найглибший слід”. Серед інших експонатів виставки: обкладинка ювілейного альманаху хору “Думка” — “Невмирущі пісні”, оформлена Петром Холодним (Нью-Йорк, 1959 р.); обкладинка музично-літературного журналу “Бандура” (Нью-Йорк, число 41—42, липень-жовтень, 1992 р.); Грамота Союзу українців Великої Британії, видана Володимиру Маті (Лондон, 26 лютого 1994 р.); афіша Вечора українських кобзарів, присвяченого 64-й річниці смерті Тараса Шевченка, диригент Василь Ємець (1925 р.); інформа ційна листівка про заснування Товариства прихильників української пісні в Празі (1931 р.); афіша Великоднього вечора за участі українського церковного хору (Прага, 1940 р.) тощо.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment