Паркани «реформ»

Їх імітував ще гоголівський городничий Петро АНТОНЕНКО У Гоголя в комедії “Ревізор” є такий епізод. Городничому, тобто начальнику повітового міста, доповідають, що сюди зі столиці прибув ревізор. Згодом виявиться, що він самозванець, але тоді його сприйняли за справжнього. Городничий негайно збирає своїх чиновників і віддає вказівки, що зробити, аби належно зустріти, тобто обдурити, ревізора. Серед інших — повалити паркан у центрі містечка. Мотивація така: “Воно чим більше ламання, тим більше означає діяльності градоправителя”. Схоже, лаври гоголівського городничого не дають спокою нашим українським градоначальникам — від столичних до містечкових. В Україні…

Read More

Згадуючи Провідника

Ольга ЖМУДОВСЬКА Фото прес-служби Видавничого дому “Пам’ятки України” Славну дату — 110 років від дня народження україн­ ського Лицаря, героїчного воїна, вдумливого політика Романа Шухевича відзначили 30 червня у київському Будинку вчителя. На його пошану відбулася Урочиста інтелектуально-мистецька Академія. Ця дата збігла­ся, до речі, з іще однією подією — 67 років тому, 30 червня 1941 р., тут, у Києві, проголосили Акт про від­ новлення Української держави. Серед гостей були ве­ терани визвольних змагань за волю України, нинішні бійці, що пройшли в зоні АТО важкі бої під Дебальце­вим і на Світлодарській…

Read More

Потенціал діяльного патріотизму

Звітно-виборна конференція Київського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка відбулася за тиждень після аналогічного форуму столичного міського відділення нашого Товариства. Насамперед доцільно підкреслити: її робота, як завжди, відбувалася в конструктивному дусі діловитості, в атмосфері взаємоповаги, толерантності, виваженості, відповідальності й побратимства. Відчувалося: делегати конференції, які прибули до Києва із більшості районів області — люди інтелігентні й відповідальні. На форум вони приїхали щоб зустрітися і поспілкуватися з побратимами, поділитися досвідом роботи, розповісти про діяльність своїх районних і міських об’єднань, а також деяких активних сільських осередків. Просвітяни Київщини — люди високої культури, вони…

Read More

Конкурс на Симоненківську премію 2017 року

Конкурсна комісія з присудження Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка повідомляє, що з 1 липня 2017 року розпочато прийом творчих робіт на здобуття премії. Прийом робіт на конкурс триватиме до 15 жовтня 2017 року. Премія встановлена Черкаською обласною радою, Черкаською облдержадміністрацією за підтримки НСПУ, Черкаської обласної організації НСПУ, ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка та Ліги українських меценатів із метою вшанування пам’яті поета-гуманіста Василя Симоненка, широкої популяризації його імені й творчості, підтримки молодих талантів, заохочення професійних і непрофесійних літераторів до творчих пошуків у галузі літератури, до написання високохудожніх літературних творів…

Read More

Імперативи просвітянина ХХІ ст.

Кирило СТЕЦЕНКО Оновлення Київської “Просвіти” має початися з кількісного і якісного оновлення її складу. Це не означає нехтування доброю волею й можливостями щиро відданих справі київських просвітян, які з другої половини 80-х років через “Товариство української мови” та відроджену “Просвіту” творять новітню історію України. Приплив свіжого духу і нового мислення надійде із середовищ школярів, студентів, активних пенсіонерів і представників середнього класу. Як їх привабити і залучити? Гадаю, це стане можливим з оновленням ідеології, модернізацією форм спілкування, впровадженням партнерського стилю і проектного менеджменту. Про ідеологію часу на церемонії до 110-річчя Романа…

Read More

Феноменальна постать на тлі доби

Надія КИР’ЯН Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА У Київському національному музеї літератури України відбулася презентація документального роману Богдана Гориня “Святослав Гординський на тлі доби. Книга І”. Вів захід Михайло Слабошпицький, директор видавництва “Ярославів Вал”, де вийшла книжка. Богдан Горинь розповів про роботу над романом, про те, що почав працювати над цією темою дуже давно, ще з 1962 року, коли працював у Національному музеї українського мистецтва. Серед усіх імен, з якими знайомився, його найбільше притягував Святослав Гординський. “У моїй книжці дві складових: доба і Гординський. Доба складна, суперечлива і навіть кривава. На тлі…

Read More

Найдовша коса – у поетесиполіткаторжанки

Микола ПЕТРЕНКО, м. Львів Мене приємно порадував репортаж у одному з останніх чисел “СП” — про свято Довгої Коси у Дубні. Це славне містечко на Рівненщині відзначилося низкою культурологічних дійств. І от – свято Довгої Коси! Тішило й те, що в конкурсній і святочній програмі взяло участь багато дівчат у розмаїтих вишиванках, при національній атрибуції. Назвали й переможницю – студентку Дубенського коледжу культури і мистецтва Ангеліну Пітулько: її коса була метр завдовжки! А я пригадав, що бачив і довшу косу – до самих п’ят! Можете не вірити мені, але то…

Read More

Україна—Франція, історичні мости єднання

Едуард ОВЧАРЕНКО У Франції, у місті Дюнкерк, відкрили меморіальну дошку на честь легендарного кошового отамана Запорізької Січі Івана Сірка та українських козаків, які брали участь у визволенні міста від ворога під час Тридцятилітньої війни 1646 року. Встановлено її на тріумфальній арці ХVІІ століття. Ще 1644 року посол Франції граф де Брежі за дорученням фактичного правителя країни кардинала Джуліо Мазаріні найняв на французьку службу 2500 козаків. У жовтні 1645 року запорожців під орудою Богдана Хмельницького, Івана Сірка та старшини Солтенка переправили Балтійським морем із Гданська до Кале. Пізніше вони взяли участь…

Read More

Золоті слова взаєморозуміння

Іван Франко і французька література: точки дотику Алла ГЕНЕРАЛОВА  У музеї Лесі Українки відбувся захід “Іван Франко і французька література: точки дотику”, приурочений 101-м роковинам від дня смерті Івана Франка. Твори Івана Яковича, перекладені французькою мовою, а також твори франкомовних авторів, до перекладів яких Франко звертався упродовж життя, представили у літературно-музичній композиції учні спеціалізованої школи № 49 з поглибленим вивченням французької мови м. Києва. Вони стали першими, хто відкрив у музеї цикл заходів “Золоті мости взаєморозуміння”, присвячений перекладацькій діяльності Івана Франка. Коли ж зародився інтерес письменника до французької літератури? Яке…

Read More

Пісні кобзаря Василя Литвина житимуть вічно

Лариса ГРОМАДСЬКА Фото автора 7 квітня пішов в інший світ Василь Степанович Литвин (1941—2017), Кобзар, Мудрець, Великий Українець, Світла Людина, лицар українського на­ родного Духу, заслужений артист України, Вчитель, Духовний наставник, Батько для багатьох з нас, тво­рець Стрітівської кобзарської школи, член Історич­ ного клубу “Холодний Яр”. Україна незалежна вже понад 25 років. Та українські митці, які своєю працею, творчістю, життям несуть справжню Українську Національну Ідею, часом залишаються маловідомими на загальнодержавному рівні. Про них мало говорять по радіо, їх не показують по ТБ. До таких людей належав і славний сучасний філософ…

Read More