Звітно-виборна конференція Київського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка відбулася за тиждень після аналогічного форуму столичного міського відділення нашого Товариства.
Насамперед доцільно підкреслити: її робота, як завжди, відбувалася в конструктивному дусі діловитості, в атмосфері взаємоповаги, толерантності, виваженості, відповідальності й побратимства. Відчувалося: делегати конференції, які прибули до Києва із більшості районів області — люди інтелігентні й відповідальні.
На форум вони приїхали щоб зустрітися і поспілкуватися з побратимами, поділитися досвідом роботи, розповісти про діяльність своїх районних і міських об’єднань, а також деяких активних сільських осередків. Просвітяни Київщини — люди високої культури, вони знають ціну часові, тому не витрачали його намарне.
Між ними не існувало жодних суперечностей не тільки щодо ухвалення рішень із принципових питань порядку денного, а й щодо бачення подальшої діяльності обласного об’єднання нашого Товариства. Із великою увагою вислухали делегати звітну доповідь — ґрунтовну й інформативну — голови Київського ОО “Просвіти” Василя Клічака. Він наголосив на тому, що просвітянам столичної області притаманний великий потенціал діяльного патріотизму, інтелекту й творчої енергії. Коротко розповів, про ті добрі справи, які зробили освітяни Київщини впродовж останніх 5 років, а також зазначив, що в більшості випадків влада (державна і місцева) виявляла цілковите неуцтво з питань славної та героїчної історії “Просвіти”, мети, завдань і способів подвижницької діяльності її членів. Очевидно, тому, що вона складається, за його словами, з “матеріалістів-прагматиків”, які недооцінюють або начисто ігнорують духовний чинник у житті суспільства, вважаючи всі питання, що стосуються гуманітарної сфери, зокрема, мови, культури, історичної пам’яті, другорядними. Така хибна політика, що суперечить світовому досвіду державотворення, вже призвела до трагічних подій у Криму та Донбасі.
Чвертьстолітня практика державного будівництва без опори на духовні підвалини українства виявилася неспроможною дати поштовх швидкому розвитку вітчизняної економіки і забезпечити гідні матеріальні умови життя мільйонів українців. На жаль, навіть окремі високопосадовці, люди, що вийшли з проукраїнського політичного середовища, не виявляють нині чіткої і послідовної позиції у відстоюванні національних інтересів. Не докладають потрібних вольових та організаційних зусиль для дієвої реалізації всього спектра державної гуманітарної політики.
Влада Київщини і більшості районів області ставиться до просвітян нейтрально. Це в кращому разі. Попри численні спроби, нам упродовж багатьох років не вдається налагодити з нею конструктивну співпрацю. А взагалі влада, як правило, ігнорує всі наші пропозиції. Майже ніколи, нічим і ні в чому не допомагає ні просвітянам, ні іншим державницьким і патріотичним силам. Зате щедро фінансує діяльність антиукраїнських організацій, хоч насправді вони нікого не представляють, окрім жменьки запеклих сталіністів-українофобів, що давно вже вижили з розуму.
Наші ініціативи щодо спільного з владою проведення патріотичних заходів не знаходять ні розуміння, ні підтримки. Більшість чиновників, навіть із числа найвищих посадовців (за невеликим винятком), через непатріотизм, відсутність творчого підходу в роботі не підтримують ідей просвітян не лише щодо цілеспрямованого патріотичного виховання дітей та молоді, вони часто ігнорують наші заходи, спрямовані на виконання нормативно-правових актів органів державної влади, зокрема указів Президента України.
Йдеться про вшанування пам’яті загиблих борців за незалежність України у ХХ столітті. Усвідомлюємо: біль шість планів зможемо виконати за умови організаційно-адміністративного і фінансового сприяння влади. Тому одне з головних наших завдань — наполегливо і цілеспрямовано руйнувати глуху стіну відчуження й нерозуміння між патріотичною громадськістю і нинішньою владою. А також працювати над тим, щоб уже в близькому майбутньому більшість в українській владі становили люди молоді, патріотичні, високоосвічені.
Наприкінці виступу Василь Йосипович заявив, що складає обов’язки голови Київського ОО, тому просить не висувати його кандидатури на наступну каденцію. Причина такого рішення — нестача часу для активної громадської діяльності через велику зайнятість. Участь в обговоренні звітної доповіді взяли відповідальний секретар “Просвіти” Микола Нестерчук, делегати конференції. Зокрема пан Микола наголосив, що всі ми мусимо вже нині розпочати підготовку до відзначення славного ювілею — 150-річчя створення “Просвіти”. Маємо надію на те, що у найвищої влади вистачить мудрості й патріотизму проголосити 2018-й роком “Просвіти”. Щоб на державному рівні, за участю освітян і найвищих посадовців, урочисто відзначити цю видатну історичну подію.
Ми повинні також попрацювати над тим, щоб залучити до великої просвітянської родини патріотичних людей, які поділяють наші ідейні цінності й самовіддано пра цюють на ниві української культури й освіти — духовності загалом.
Інші промовці, а це переважно голови районних і міськоб’єднань, коротко розповіли про діяльність очолюваних ними формувань, про участь свою і земляків-просвітян у Революції гідності, поділилися досвідом розв’язання поточних проблем і взаємодії з органами місцевої влади. На посаду голови Київського ОО “Просвіти” висунули двох кандидатів. Це голови районних об’єднань: Бориспільського — Анатолій Ковальчук і Фастівського — Едуард Мозолевський. Обидва — відомі на Київщині громадські діячі. Вони завоювали повагу й авторитет у земляків безкомпромісним патріотизмом, багаторічною активною громадсько-політичною діяльністю.
В активі обох — багато добрих справ, відомих не тільки в області, а й у всій Україні. Кандидати розповіли делегатам про своє бачення шляхів подальшого розвитку обласного об’єднання, зростання його чисельності та якісного складу, авторитету і поваги. А також поділилися планами діяльності на найближчий період. За результатом відкритого голосування головою Київського обласного об’єднання обрали Анатолія Ковальчука. На його пропозицію Едуард Мозолевський став заступником голови. Сформовано й усі інші керівні органи.
Вл. кор.
Фото Станіслава БУШАКА
