Любов і Краса в картинах Івана Гончара

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” запрошує шанувальників мистецтва і всіх відвідувачів Музею завітати на виставку “Іван Гончар. Живопис: типи, обряди і вбрання українців”. Нова експозиція — це частина заснованого минулого року виставкового проекту “Іван Гончар. Творчість” задля ознайомлення широкого загалу з творчою спадщиною фундатора Музею як художника. На виставці представлено близько 30 робіт митця, об’єднаних темою відтворення правдивого образу українського народу в історико-етнографічному контексті. Всі картини можна умовно поділити на дві частини: типи і вбрання українців кінця ХІХ— початку ХХ століття і звичаї та…

Read More

«Та серце не хоче… ні нового дому, ні нового саду»

Світлана ОРЕЛ, Кропивницький Цьогоріч літературна громадськість відзначає 110-річчя Арсенія Тарковського. Для нашого краю він не просто поет — останній представник Срібного віку російської поезії. Він — один із стовпів легендарного роду Тобілевичів — Тарковських: саме ім’ям його тітки названо славнозвісний “Хутір Надія”, нині музей-заповідник. А батько його, Олександр, виховувався у родині Івана Карповича Тобілевича. Будинок Тобілевичів на колишній вулиці Знам’янській (нині — у Кропивницькому — міський літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого) на той час був фактично центром українського громадського життя міста. Юний Тарковський спілкувався тут із майбутніми видатними акторами Миколою Садовським…

Read More

Шевченкове Слово з вівтаря

Григорій ТИТАРЕНКО, краєзнавець, м. Полтава 2014 року, до 200-ліття від дня народження Т. Г. Шевченка, народний артист України Василь Голуб із Полтавського академічного обласного музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя створив за власною ідеєю моновиставу “В степу безкраїм за Уралом” — літературно-музичний монтаж за творами Кобзаря. Артист виступив і в амплуа режисера. У виставі актор майже дві години читає твори Шевченка і співає пісні на його слова. Пам’ятаю прем’єру, сльози полтавських глядачів і захоплені вигуки під вікнами гримувальної кімнати Голуба. У травні 2017 року Василя Голуба запросили на гастролі у…

Read More

Печаль і радість Миколаї Божук

Світлана БРЕСЛАВСЬКА, м. Івано-Франківськ Це ім’я на малій батьківщині відоме не всім, а в Україні зовсім невідоме. Миколая Божук. Поетеса Закарпаття міжвоєнного періоду, активіст “Просвіти”, член “Пласту” на Закарпатті. Вчителювала в рідному Великому Бичкові. Цього року минуло 110-річчя з дня її народження, наступного року — інша дата: 80 років із дня смерті. Її літературна спадщина невелика: понад сто відомих на сьогодні поезій, одна коротка проза, п’єса (написана в співавторстві з Агафією Бойчук), кілька сценаріїв для шкільних потреб і статті, надруковані у фахових журналах. Протягом життя з’явилася тільки одна збірка поетеси,…

Read More

Внучка автора вінка зі Львова Кобзареві: «Дарунок знову в експозиції!»

Віта ДЗИМА, Ольга БІЛОКІНЬ, Фото Юрія КАРДАША, Шевченківський національний заповідник, м. Канів Приємно вражена була Марія Білик, внучка Володимира Хоми, автора львівського вінка на пошану Тараса Шевченка 1964-го ювілейного року, побачивши в музеї на Тарасовій горі в Каневі лавровий вінок із латуні, вміщений під час оновлення експозиції. Адже після здійснення ремонтно-реставраційних робіт і докорінних змін, проведених 2010 року, багатьох знакових речей відвідувачі в експозиції не знайшли. Нині вінок знову перебуває у меморіальному залі. Марія нагадала про історію цього експоната, створеного її дідусем на пропозицію українського письменника Олеся Лупія, передану його…

Read More

Арсен Шумовський із Мирогощі першим у світі зварив електродами залізничного локомотива

Євген ЦИМБАЛЮК У селі Мирогоща Дубенського району, що на Рівненщині, вшанували світлу пам’ять про славного земляка Арсена Шумовського молитвою в храмі й літературним вечором. Приводом для цього стали дві круглі дати: 130-річчя від дня його народження (народився 25 червня 1887 року) і півстоліття від дня його смерті 1967 року. Шумовський як талановитий інженер та учень всесвітньо відомого академіка Патона прославився тим, що за новітньою для першої половини ХХ ст. технологією — зварюванням аустенітовими електродами (без термічної обробки) — створив пер- шого “зварного” залізничного локомотива. А ще він написав книжку “На…

Read More