Арсен Шумовський із Мирогощі першим у світі зварив електродами залізничного локомотива

Євген ЦИМБАЛЮК

У селі Мирогоща Дубенського району, що на Рівненщині, вшанували світлу пам’ять про славного земляка Арсена Шумовського молитвою в храмі й літературним вечором. Приводом для цього стали дві круглі дати: 130-річчя від дня його народження (народився 25 червня 1887 року) і півстоліття від дня його смерті 1967 року.

Шумовський як талановитий інженер та учень всесвітньо відомого академіка Патона прославився тим, що за новітньою для першої половини ХХ ст. технологією — зварюванням аустенітовими електродами (без термічної обробки) — створив пер- шого “зварного” залізничного локомотива. А ще він написав книжку “На поклін до Почаївської лаври” та історію розстрілів у Дубенській тюрмі. Відзначився українець і на фронтових теренах, за що отримав від уряду УНР “Хрест Симона Петлюри”.

Студент змінив Толстого на Шевченка

Арсена Шумовського з дитинства вабила техніка. Це й зумовило його життєвий вибір: після закінчення навчання в Рівненській реальній гімназії він успішно складає іспити до Петербурзького технологічного інституту. Події 1905 року в Петербурзі (грудневе збройне повстання) неабияк вплинули на формування характеру 18-річного юнака. Його захоплює політика, базована на відстоюванні національного інтересу.

Арсен стає співорганізатором та активним членом єдиної на той час в усій імперії студентської організації “Українська громада”. Як зазначає у своїх спогадах, найменованих “Зруйнованим гніздом, або історією одної священицької родини на Волині”, Юрій Шумовський, брат був справжнім вільнодумцем. Спочатку захопився Толстим. Називав себе “вільним толстовцем”. Опісля став завзятим шевченківцем і змінив образок Толстого на Шевченка. Портрет Кобзаря він носив на грудях поряд із хрестиком.

“Хрест Симона Петлюри” — за геройство заради УНР

Революційний дух, а головне — ідею відродження рідної України, відокремлення національних інтересів від великодержавних Арсен укоренив і на отчих теренах у Мирогощі, куди часто навідувався. На українізацію Арсена Шумовського вплинула його молода, родом із Волині, дружина Ганна Селецька, котра також навчалася в Петербурзькій академії мистецтв і була пройнята тодішніми передовими поглядами. Під час Першої світової війни Арсена мобілізували на фронт. Спочатку записали до артилерійської частини, а потім перевели до авіаційного відділу “ковбас” (так тоді називали аеростати). Затим він перейшов до війська УНР, де проявив себе справжнім героєм, за що й отримав “Хрест Симона Петлюри”. Коли влада перейшла до гетьмана Скоропадського, працював на залізниці. 1920 року став урядовцем для доручень при головному Комісаріаті УНР у Житомирі.

Пліч-о-пліч і по обидва боки кордону з Патоном

Після воєнних справ Арсен Шумовський вирішує продовжити навчання. Відтак вступає до Київського політехнічного інституту та закінчує його, одержує спеціальність інженера-технолога (механіка). Його зараховують на роботу асистентом при відділі сільськогосподарських машин того ж інституту. Водночас наполегливий науковець одержує можливість студіювати та працювати під керівництвом професора Євгена Патона, відомого фахівця з будови мостів і залізничних конструкцій, піонера в галузі зварювання металів й ініціатора створення в Києві Інституту електрозварювання. Виробничі й наукові стосунки Патона й Шумовського були якнайтісніші. І ця співпраця могла дати чимало плідних результатів. Утім, на заваді знову стали політичні мотиви. Радянська влада, яка запанувала в східних областях України, не могла пробачити Шумовському його перебування в УНР і боротьби проти більшовиків. Справа йшла до арешту, але небезпеки вдалося уникнути завдяки тому ж Патону. Він викликав Арсена на кафедру й порадив чимшвидше втікати за кордон. Той так і вчинив — опинився в Празі, а 1923 року переїхав до Польщі. Тут аж до 1941 року відпрацював на керівних посадах на державній фабриці локомотивів у Хжанові.

Локомотив пройшов сто тисяч кілометрів і не розсипався

Під його безпосереднім контролем випробували понад 600 локомотивів: і для польських залізниць, і для експорту. В той час Шумовський майже щорічно відвідував закордонні виставки машин у Німеччині, Англії, Франції, Швеції та Австрії. Попри спротив свого “вищого” консервативного керівництва, учений-практик робить воістину революційний прорив — впроваджує нову техніку зварювання у всі ділянки локомотивів, замінивши коштовне відливання та кування.

Зрештою, 1935 року йому вдалося випустити низку машин, повністю зварених аустенітовими електродами. До Шумовського такого методу не застосовувала жодна країна світу. Більше того, всі зварювання витримали навантаження на 100000-кілометровому шляху, що означало надзвичайний успіх. І цей успіх визнали — на ХІІ Міжнародному конгресі учених (1936 р., Лондон) зал стоячи вітав досягнення нашого земляка.

Замість України віддав свій талант іншим націям

Події Другої світової війни різко змі- нили долю Арсена Шумовського. Його депортували до Німеччини, помістили в один із таборів. На щастя, відомому вченому вдалося вижити. 1948 року він переїхав до Англії, а потім — до Канади. Там передавав досвід молодому поколінню локомотивобудівників. А ще, як палкий шанувальник історії, він постійно, аж до смерті 1967 року, не тільки цікавився старовиною, а й вкладав свою літописну часточку: з-під пера літератора народилося чимало цікавих роздумів про Україну.

Йому належить авторство цікавої історичної розвідки про минувшину Волині, а також про одну з найкривавіших сторінок більшовицького терору — розстріл в’язнів Дубенської тюрми 1941 року. Воістину: доля Шумовського — справжній життєвий подвиг в ім’я України. При цьому, як зазначає дослідник його життєвого та творчого шляху, письменник із Мирогощі Микола Пшеничний, лишень одного шкода, що, будучи в кожній кровинці українцем, Арсен Федорович за гіркою іронією змушений був віддавати свій талант іншим державам, іншим націям.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment